Бронхи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бронхи (від грец. Βρονχος — «дихальне горло», «трахея») - розгалуження дихального горла у вищих хребетних амніот та людини.
[ред.] Бронхи людини
Головні Бронхи мають таку ж будову як і трахея. Вони розходяться і входять у ворота легень.
Правий бронх ширший і коротший (в ньому 6-8 хрящових півкілець) від лівого (тут є 9-12 півкілець), за напрямком правий бронх є ніби продовженням трахеї.
Від правого головного бронха беруть початок 3 часткові бронхи - верхній (під ним проходить права легенева артерія), середній і нижній.
Лівий головний бронх зразу ділиться на 2 часткові бронхи - верхній і нижній. Через лівий головний бронх перегинається дуга аорти, через правий - непарна вена.
Головні бронхи дають початок вторинним (частковим) бронхам. Від них відходять третинні (сегментарні) бронхи, які далі поділяються дихотомічно.
Далі бронхи поділяються на субсегментарні (9-10 генерацій), часточкові і внутрішньочасточкові.
Міжнародна класифікація передбачає певні назви кожного бронхолегеневого сегмента та їх нумерацію.
Із зменшенням калібру бронхів їх хрящі поступово змінюють форму: спочатку це півкільця, потім хрящові пластинки різної величини, і зовсім вони зникають у бронхіолах діаметром близько 1 мм. У стінках внутрішньолегеневих бронхів є круговий шар міоцитів, що розташовуються між слизовою оболонкою і хрящами.
У дрібних бронхах (діаметром до 1-2 мм) поступово зникають хрящові пластинки і залози, а м'язова пластинка слизової оболонки стає відносно потовщеною. Внутрішньочасточкові бронхи розпадаються на різну кількість кінцевих (термінальних) бронхіол (18-20), які є кінцевими розгалудженнями повітроносних шляхів і мають діаметр близько 0,5 мм.
Бронхи вистелені війчастим псевдобагатошаровим епітелієм з великою кількістю бокалоподібних клітин. Є клітини Клара (секреторні), які виділяють ферменти для руйнування сурфактантів. Сурфактант (фосфоліпіди, білки і глікопротеїди) - поверхневоактивна речовина, яка підтримує поверхневий натяг альвеол. Має бактерицидні властивості.
