Бронхіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бронхіт
Acute-bronchitis.jpg
Гострий бронхіт
МКХ-10 J20-J21, J42
DiseasesDB 29135
MedlinePlus 001087
MeSH D001991

Бронхіт — запальне ураження слизової оболонки бронхів.

Етіологія[ред.ред. код]

У більшості випадків причиною бронхіта є віруси (грипу, парагрипу, адено-, риновіруси та ін.) та бактерії (пневмококи, гемофільна паличка, стрептококи та ін.). Рідше у якості причини бронхітів виступають грибки, контакт з алергенами або вдихання токсичних речовин. Найпоширеніший шлях зараження — повітряно-крапельний, тобто вдихання інфікованих краплин слини при контакті з хворою людиною (під час розмови, кашлю, чихання).

Патогенез[ред.ред. код]

Внаслідок дії етіологічних факторів слизова оболонка бронхів набрякає й вкривається ексудатом, зменшується просвіт бронхів або ексудат може повністю закупорити його, спричиняючи ателектаз легеневої тканини. Звуження просвіту бронхів та їх закриття зменшують дихальну поверхню легень, розвивається задишка, пору­шується газообмін.

Бронхіт гострий[ред.ред. код]

Бронхіт гострий — гостре запалення слизової оболонки бронхів, зумовлене інфекцією або вдиханням подразнюючих речовин. Розвитку хвороби часто передує охолодження. Гострий бронхіт може бути одним з симптомів загального інфекційного захворювання, наприклад при грипі.

У загальній структурі респіраторно-вірусних інфекцій цей діагноз займає близько 34%. При цьому гострий бронхіт залишається одним з найбільш міфологізованих захворювань, яке зазвичай уперто лікують антибіотиками, незважаючи на сучасні дані про його природу.

Навряд можна вважати новиною, що понад 90% усіх гострих бронхітів мають вірусну етіологію. «На цей час встановлено, що тільки Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae та Bordetella pertussis є невірусними збудниками неускладненого гострого бронхіту у дорослих. Вони спостерігаються у 5-10% усіх випадків. У вакцинованих пацієнтів цей показник ще нижчий — 3%. Немає даних про те, що Streptococcus pneumoniae, Haemophilus Influenzae або Moraxella catarrhalis викликають гострий бронхіт у дорослих без попереднього захворювання легенів. І звичайне медичне обстеження не дає можливості відрізняти бактеріальні бронхіти від вірусних на тлі клінічних даних», — розповідає Серхат Унал, декан медичного факультету Університету Hacettepe, Департамент медицини внутрішніх органів, відділ інфекційних захворювань (Туреччина).

«Етіологія гострого бронхіту у більшості випадків не виявляється. Наявність сезонного підйому захворюваності, вік, супутня патологія, вакцинація від вірусу грипу є важливими факторами для специфічних патогенів. Інкубаційний період при гострому бронхіті для вірусної інфекції становить 2-7 днів, при атиповій флорі він триває довше. Варто пам'ятати, що поступовий початок захворювання (протягом 2-3 днів) більш характерний для бактеріальних збудників», — відзначає Хав'єр Гарау, доцент у галузі медицини Університету Барселони (Іспанія), керівник з питань інфекційних захворювань Hospital Universitari Mutua de Terrassa.

Основними причинами розвитку гострого бронхіту визнано аденовіруси, коронавіруси, коксаківіруси, ентеровіруси, риновіруси, віруси грипу, парагрипу та РС-вірус. Частка специфічних патогенів варіює залежно від таких факторів, як наявність епідемії, пора року, рівень охоплення населення вакцинацією. Найчастіше інфекції, спричинені парагрипом, ентеровірусом або риновірусом, розвиваються восени. Віруси грипу, РС-вірус та коронавіруси лідирують взимку і навесні. Але здебільшого з гострим бронхітом асоціюються все-таки віруси грипу.

Симптоми[ред.ред. код]

Хвороба проявляється кашлем, часто підвищеною температурою, відчуттям саднення за грудиною, погіршенням загального самопочуття. При прослуховуванні легень можуть визначатися сухі або вологі хрипи. Одночасно можливі загальні симптоми інфекційного захворювання. Хвороба протікає важче в людей похилого віку та в ослаблених осіб. Також недостаній кровообіг із застійними явищами в легеннях, кіфосколіоз, порушення дихання, тютюнопаління.

Лікування[ред.ред. код]

При виражених ознаках гострого бронхіту, особливо з підвищеною температурою, необхідний постільний режим, призначення сульфаніламідів (сульфадиметоксин по 0,5 г 2 рази на день), гірчичників. При кашлі — гаряче молоко з содою, показане застосування кодеїну, лібексину.

Профілактика полягає у загартовуванні організму. При схильності до частих загострень хвороби — санація осередків інфекції. При лікуванні гострого (неускладеного) бронхіту, застосування антибіотиків не є доцільним!

Бронхіт хронічний[ред.ред. код]

Бронхіт хронічний — хронічне запалення слизової оболонки бронхів, найчастіше пов'язане з інфекцією. Сприяє виникненню хвороби тривале паління, вдихання пилу, що містить подразнюючі речовини. Хвороба часто ускладнюється порушенням прохідності бронхів у зв'язку з бронхоспазмом та призводить до розвитку емфіземи легень, бронхоектазів.

Симптоми[ред.ред. код]

Найхарактерніший прояв хвороби — кашель іноді напади кашлю, особливо вранці з виділенням слизисто-гнійного мокротиння. При прогресуванні захворювання виникає задишка спочатку при фізичному навантаженні. Загострення хвороби протікає з посиленням кашлю та підвищенням температури. При вислуховуванні легень визначаються частіше сухі хрипи. При порушенні бронхіальної прохідності відмічаються астмоїдні явища (утруднений видих). На останній стадії розвитку з'являються симптоми емфіземи легень, хронічної інтерстиціальної пневмонії, пневмосклерозу.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування у період загострення хвороби полягає у призначенні проти інфекційних препаратів — сульфадиметоксина по 0,5 г 2 рази на день або антибіотиків — пеніциліна по 300 000 ОД 3-4 рази на день. При наявності астматичного компоненту показане введення бронхорозширюючих засобів (ефедрин, еуфілін, алупент). При порушенні відходження мокротиння показані відхаркуючі. Важливе значення має дихальна гімнастика, кліматолікування, наприклад на Південному березі Криму.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Народне лікування бронхіту(укр.)
  2. Бронхит: когда нужны антибиотики?(рос.)
  3. Раціональна антибіотикотерапія бронхітів у педіатричній практиці_ В. П. Костроміна, О. О. Речкіна. — в журналі «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія»(укр.)
  4. Міфи гострого бронхіту. Медична газета України «Ваше здоров'я»(укр.)