Епітелій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Різні види епітелію

Епіт́елій, епітеліальна тканина (лат. epithelium, від грецького епі- + thele — молочна залоза, синонім — епітеліальна тканина) — шар клітин, що вистилає поверхню (епідерміс) і порожнини тіла, а також слизові оболонки внутрішніх органів, харчового тракту, дихальної системи, сечостатеві шляхи. Крім того, утворює більшість залоз організму. Складається з клітин, які щільно розташовані одна біля одної, міжклітинної речовини мало.

Види епітелію:

  • покривний
  • залозистий

Функції:

Головні особливості епітеліальних тканин — швидка регенерація і відсутність кровоносних судин.

Поділяється на одношаровий, багатошаровий, залозошаровий, війчастий і залозистий епітелій, а також розрізняють види за формою клітин тканини: кубічний, плоский, циліндричний.Одношаровий епітелій вкриває стінки судин і внутрішніх органів, бере участь в обміні речовин та частково виконує захисну функцію. Багатошаровий — це зовнішній покрив людини, тобто шкіра. Відмежовує зовнішнє середовище від внутрішнього, захищає від механічних пошкоджень та проникнення мікроорганізмів. Багатошаровий епітелій найшвидше відновлюється, вистилає порожнину рота. Війчаста епітеліальна тканина вистилає носову порожнину, затримує пил та різні частинки, вистилає й тонкий кишечник, де виконує всмоктувальну функцію. Залозистий входить до складу залоз і забезпечує виділення гормонів і секретів.

Функції епітелію[ред.ред. код]

Одношаровий епітелій[ред.ред. код]

Вистилає кровоносні судини, кишечник, легеневі альвеоли, капсули нирок. Клітини, з яких він складається, можуть мати різну форму, залежно від яких виділяють одношаровий кубічний, одношаровий стовпчастий епітелії тощо. Складається з плоских або війчастих клітин

Багатошаровий епітелій[ред.ред. код]

Утворює поверхню шкіри, ротову порожнину, стравохід. Клітини багатошарового епітелію розташовуються в декілька шарів (у шкірі до п'яти). Внутрішні клітини інтенсивно діляться, завдяки чому відбувається швидке оновлення епітелію і відновлення пошкоджених ділянок.

Війчастий епітелій[ред.ред. код]

Складає основу залоз і виробляє особливі речовини. Розрізняють ендокринні (внутрішньої секрекції) й екзокринні (зовнішньої секреції) залози. Ендокринні залози (надниркові залози, щитоподібна залоза та ін.) не мають власних вивідних проток і виділяють речовини, які вони продукують, — секрети — безпосередньо в кров. Екзокринні залози (слинні, потові, слізні) виділяють речовини через спеціальні протоки в порожнини тіла або на його поверхню.

Класифікація епітелію[ред.ред. код]

Класифікація покривного епітелію:

- одношаровий

  • плоский,
  • кубічний,
  • призматичний (циліндричний),
  • циліндричний багаторядний війчастий (респіраторний);

- багатошаровий

  • плоский незроговілий,
  • плоский зроговілий,
  • перехідний.

Класифікація залозистого епітелію:

- за місцем розташування клітин:

  • ендотелій,
  • екзотелій;

- за структурою:

  • одноклітинний,
  • багатоклітинний;

- за знаходженням відносно епітелію:

  • ендоепітеліальні,
  • екзоепітеліальні.

Джерела[ред.ред. код]

  • Біологія:Комплексний довідник/Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006.— 624 стор. ISBN 966-08-1127-5
Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.