Булани
| Булани | |
| Мова комунікації | Blangd і U[d] |
|---|---|
 | |
 Булани у Вікісховищі | |
Булани (кит. 布朗族, трансліт. Bùlǎng Zú) — народ, що живе на південному заході Китаю в провінції Юньнань. Чисельність — 91 882 осіб (за переписом 2000 року). Входить до 56 офіційно визнаних народів Китаю [1].
Традиційна соціальна організація[ред. | ред. код]
Традиційне сябринне поселення буланів складається з однієї або кількох родинних груп, об'єднаних у плем'я. Очолює громаду виборний старійшина. Існують звичаї викупу за наречену, кровну помсту, у вождів — полігінія. Локальність шлюбного поселення — патрилокальна, система термінів спорідненості — біфуркативно-колатеральна [1].
Мова[ред. | ред. код]
Говорять мовою булан[en] (планг), що належить до групи палаунг-ва мон-кхмерської гілки австроазійської сім'ї. Існують два діалекти: булан та арва. Частина булан також говорять мовами дай[en], ва або китайською. Своєї писемності немає, використовують або китайські ієрогліфи, або писемність народу дай [1].
Історія[ред. | ред. код]
Китайські етнологи вважають буланів нащадками древнього племені пу (кит. 濮) (Ітс 1972: 73), яке жило на берегах річки Меконг у давнину. Вважається, що це плем'я було частиною байпу (кит. 百濮, трансліт. Bǎipú, дос. «Сотня Пу»)[2].
Культура[ред. | ред. код]
Традиційним еталоном краси для буланів є чорні зуби. Цей ефект досягається за допомогою пережовування горіха бетель [3]. Жінки зазвичай носять сорочки із чорними штанами. Чоловіки зазвичай татуюють груди та живіт. Носять широкі чорні штани та білі сорочки з ґудзиками. Часто носять тюрбани з чорної або білої тканини[4]. Булани традиційно поділяються на кілька маленьких кланів, кожен клан має свою землю. У кожному місті буланів є цвинтарі, які теж поділені на ділянки, що належать певним кланам. Ховають усіх, кремують тих, хто помер неприродною смертю[4].
Релігія[ред. | ред. код]
Більшість буланів сповідує анімізм. Також вони комбінують свої давні вірування з буддизмом тхеравади [1].
Заняття[ред. | ред. код]
Крім скотарства, рисівництва, садівництва та городництва, спеціалізуються на вирощуванні чаю, у тому числі елітних та рідкісних сортів пуер, центром виробництва якого здавна є гірське селище Буланшань у повіті Менхай Сішуанбаньна-Дайської автономної префектури [5] [6]. Сама назва цього відомого сорту постферментованого китайського чаю, на честь якого у 2007 році китайською владою офіційно перейменовано історичний центр його продажу місто Симао в провінції Юньнань, імовірно пов'язана з назвою народу пу.
