Бісакодил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бісакодил
Систематична назва (IUPAC)
(pyridin-2-ylmethanediyl)dibenzene-4,1-diyl diacetate
OR
4,4'-(pyridin-2-ylmethylene)bis(4,1-phenylene) diacetate
Ідентифікатори
Номер CAS 603-50-9
Код ATC A06AB02
PubChem 2391
DrugBank DB09020
Хімічні дані
Формула C22H19NO4 
Мол. маса ?
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 15%
Метаболізм Печінка (CYP450-медійовано)
Період напіврозпаду 16 годин
Виділення primarily in the feces, systemically absorbed drug is excreted in the urine
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B

Лег. статус

OTC

Шляхи введення Перорально, Ректально

Бісакодил (МНН) — це органічна сполука, яка використовується як стимулювальний проносний препарат. Він діє безпосередньо на товсту кишку, щоб викликати випорожнення.[1] Його зазвичай призначають для полегшення епізодичних і хронічних запорів і для лікування нейрогенної кишкової дисфункції, а також як частину підготовки кишечника перед медичним оглядом, наприклад, колоноскопією.[2][3]

Бісакодил є похідним трифенілметану. Вперше він був використаний як проносний засіб у 1953 році через його структурну подібність до фенолфталеїну.[4][5]

Він входить до списку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я.[6]

Доступні форми[ред. | ред. код]

Доступний як оригінальний препарат, так і дженерик. Зазвичай продається по: 5 мг таблетки, 10 мг супозиторії або по 5 мг педіатричні супозиторії. Він також доступний як 1,25 US fluid ounces (37 mл) попередньо упакованої клізми, що містить 10 мг доставленої дози рідкого бісакодилу.[7]

Призначення[ред. | ред. код]

Коли бісакодил застосовують перорально, його зазвичай приймають під час сніданку. Відомо, що пероральне приймання не викликає ніякої дії більше восьми годин, а потім починає діяти раптово і відносно швидко. Це особливо вірно, якщо вживають більше 10 мг за одне приймання. Зазвичай дозування становить 5 або 10 мг, але до 30 мг можна приймати для повного очищення кишечника перед процедурою.

При ректальному введенні у формі супозиторіїв він зазвичай ефективний через 15-60 хвилин. Для оптимального використання, якщо він використовується як супозиторій, рекомендується приймати бісакодил після сніданку для синхронізації з шлунково-кишковим рефлексом.[3] Можна вставити два супозиторії одночасно, якщо потрібен дуже сильний, проносний, клізмовий ефект. Через кілька годин після початкової евакуації може відбутися вторинна дія, яка триватиме до тих пір, поки в прямій кишці буде присутній невиведений бісакодил.

Як комерційно виготовлена мікроклізма, вона зазвичай ефективна через 5-20 хвилин.[7]

Механізм дії[ред. | ред. код]

Бісакодил діє, стимулюючи нейрони товстої кишки, щоб викликати посилену перистальтику.[1] Це також контактний проносний засіб; підвищує секрецію рідини і солей. Дія бісакодилу на тонкий кишечник незначна; стимулювальні проносні в основному сприяють евакуації з товстої кишки.[7][8]

Показання[ред. | ред. код]

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Короткотривале симптоматичне лікування запорів різної етіології: звичні та хронічні закрепи у лежачих хворих і пацієнтів літнього віку, перед діагностичними процедурами, хірургічними та акушерськими втручаннями, а також у перед- та після- операційний періоди; клінічна необхідність полегшення дефекації при геморої, анальних фістулах та тріщинах.[1]

Протипоказання[ред. | ред. код]

Підвищена чутливість до бісакодилу та/або до будь-якої допоміжної речовини препарату; гострий проктит, гострий геморой, спастичний запор, кишкова непрохідність; шлунково-кишкова кровотеча, маткові кровотечі; симптом гострого живота; перитоніт, апендицит та інші запальні процеси в черевній порожнині, защемлена грижа; біль у животі, нудота та блювання невідомої етіології, коліт; тяжка дегідратація; порушення водно-електролітного балансу.[1]

Побічна дія[ред. | ред. код]

Можлива побічна дія: анафілактичні реакції (у тому числі ангіоневротичний набряк); спастичний біль у животі; абдомінальні кольки; метеоризм; нудота; діарея з домішками крові, яка може призвести до зневоднення організму та порушення електролітного балансу; блювання; абдомінальний дискомфорт; атонія кишечнику, коліт; запаморочення, синкопе (в тому числі дефекаційне); гіпокаліємія; слабкість м'язів, судоми, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія; синкопе.[1]

Синоніми[ред. | ред. код]

Bisacodilo, Bisacodyl, Bisacodyle, Bisacodylum,Bi-peglyte, Bisac-evac, Carters Little Pills, Fleet Mineral Oil, Gavilyte-H[9] Dulcolax, Durolax, Muxol, Fleet, Nourilax, Alophen, Correctol, Carter's Little Pills[10]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Дифеніл-2-піридилметан (Diphenyl-2-pyridylmethane)
  • Циклофеніл (Cyclofenil)

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д БІСАКОДИЛ (BISACODYLUM) Діюча речовина
  2. ↑ Wexner SD, Beck DE, Baron TH, Fanelli RD, Hyman N, Shen B, Wasco KE (June 2006). A consensus document on bowel preparation before colonoscopy: prepared by a task force from the American Society of Colon and Rectal Surgeons (ASCRS), the American Society for Gastrointestinal Endoscopy (ASGE), and the Society of American Gastrointestinal and Endoscopic Surgeons (SAGES). Gastrointestinal Endoscopy. 63 (7): 894—909. doi:10.1016/j.gie.2006.03.918. PMID 16733101.
  3. ↑ а б Wald A (January 2016). Constipation: Advances in Diagnosis and Treatment. JAMA (Review). 315 (2): 185—91. doi:10.1001/jama.2015.16994. PMID 26757467.
  4. ↑ Stiens SA, Luttrel W, Binard JE (November 1998). Polyethylene glycol versus vegetable oil based bisacodyl suppositories to initiate side-lying bowel care: a clinical trial in persons with spinal cord injury. Spinal Cord. 36 (11): 777—81. doi:10.1038/sj.sc.3100702. PMID 9848486.
  5. ↑ Evans IL (1964). Methods and techniques: The use of Bisacodyl suppositories in preparation for sigmoidoscopy. Gut. British Medical Journal. 5: 271—3. doi:10.1136/gut.5.3.271. PMC 1552120. PMID 14178715.
  6. ↑ World Health Organization model list of essential medicines: 22nd list (2021). Geneva: World Health Organization. 2021. WHO/MHP/HPS/EML/2021.02.
  7. ↑ а б в Engelhorn R, Seeger E, Zwaving JH (2000). Laxatives. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. Weinheim: Wiley-VCH. doi:10.1002/14356007.a15_183. ISBN 3527306730.
  8. ↑ Бісакодил (Bisacodylum) - інструкція із застосування
  9. ↑ DrugBank
  10. ↑ Medicine: Cut Out the Liver. Time. 16 квітня 1951. Архів оригіналу за 8 November 2007. Процитовано 26 квітня 2010.

Посилання[ред. | ред. код]


Таблетки Це незавершена стаття з фармакології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бісакодил&oldid=42268406