Валеріан Кшечунович
| Валеріан Кшечунович | |
|---|---|
| Народився |
1790 Станиславів, Габсбурзька монархія |
| Помер |
1866 або 1864 Більшівці, Україна |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
 Австрійська імперія |
| Діяльність | estate owner |
| Членство | Галицьке господарське товариство |
| Рід | Q123383824? |
| Діти | Корнель Ян Кшечуновіч |
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Валеріан Кшечунович гербу власного (26 вересня 1790, Станиславів — 1866, Більшівці) — польський поміщик, шляхтич, громадський діяч, селекціонер і хлібороб, автор публікацій про племінну справу.
Біографія[ред. | ред. код]
Великий землевласник, успадкувавши маєток Соснів, завдяки своїм племінним і комерційним схильностям розбагатів і став власником таких маєтків: Більшівці, Бовшів, Чернелів, Козарі, Журавеньки та Яричів біля Львова[1]. У цих маєтках багато молодих поміщиків здобували економічну освіту. Валеріан Кшечунович організовував різноманітні сільськогосподарські виставки та виставки, був засновником сільськогосподарських шкіл та зразкових господарств, а також прагнув заснувати у Львові ветеринарну школу[1]. Він є автором брошури про бджільництво, конярство та шовкопрядів (див. нижче).
У 1842 році у Відні він особисто подав канцлеру Меттерніху розроблений польськими галицькими поміщиками проект скасування кріпосного права, який був відхилений[1]. У 1843—1860 роках входив до складу Галицького станового сейму[1].
Він став членом першої наглядової ради Товариства взаємного страхування в Кракові з 1860 по 1864 рік[2] з 1860 року. Член-засновник (3 липня 1845)[3] і діяч Галицького господарського товариства, член його комітету (7 лютого 1856 — 30 січня 1866)[4][5].
Похований на Личаківському цвинтарі у Львові в родинній каплиці Кшечуновичів.
Творчість Валеріана Кшечуновича[ред. | ред. код]
- Навчання конярству для селян, Львів 1859 р. (пол.)
- Таблиці основних правил вирощування тутового дерева і утримання шовкопрядів, Львів 1859 р. (пол.)
Сім'я[ред. | ред. код]
Походив зі старої вірменської родини, яка осіла в Галичині протягом століть і була пов'язана зі Львовом, чия задокументована історія сягає заснування Станіславова в 1662 році. Він був родоначальником нової бережансько-львівської лінії Кшечуновичів (раніше існувала коршівська). Син Яна Баптиста та Рипсини, уродженої Роско-Богданович. Мав брата Кшиштофа, засновника Коршанського роду. У 1814 році одружився з Йоанною, уродженою Манугевич. Їхні сини Корнель (1815—1881 — одружений з Ізабелею, з дому Суходольською) та Ігнацій (нар. 1816, помер парубком), донька Ізидора (нар. 1819), дружина Леона Суходольського. Його онуком був Александер (1863—1922) і правнуком Корнель (1894—1988). Праправнук — Анджей (1930—2020)[1][6].
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Jerzy Zdrada, Krzeczunowicz Walerian (1790 — ok. 1866) // Polski Słownik Biograficzny, t. 15, Wrocław-Warszawa-Kraków 1970, s. 513—514,
- ↑ 50-lecie Krakowskiego „Tow. Wzaj. Ubezpieczeń”. Pierwszy Zarząd. Kurier Kolejowy i Asekuracyjny: 3. Nr 11 (568) z 1 czerwca 1911.
- ↑ Handbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1860, s. 637;
- ↑ Tadeusz Łopuszański, Pamiętnik c. k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego 1845—1894, Lwów 1894, s. 84
- ↑ Handbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1856, s. 266; 1857, s. 354; 1858, s. 249; 1859, s. 266; 1860, s. s. 269; 1861, s. 401; 1862, s. 413; 1863, s. 423; 1864, s. 432; 1865, s. 446; 1866, s. 461.
- ↑ Walerian Wartan Antoni Kreczunowicz ab Olejów — M.J. Minakowski, Genealogia potomków Sejmu Wielkiego — online [27.04.2020]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Jerzy Zdrada, Krzeczunowicz Walerian (1790 — ok. 1866), Polski Słownik Biograficzny, t. 15, Wrocław-Warszawa-Kraków 1970, s. 513—514, iPSB — wersja elektroniczna
- [1], Stanisław Sławomir Nicieja;, "Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786-1986"
|
