Бджільництво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бджоли на сотах.

Бджільни́цтво — галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл, отриманням меду, воску та інших продуктів бджільництва. Бджільництво також використовується для запилення сільськогосподарських рослин з метою підвищення врожайності. Продукти бджільництва також використовуються в медицині, фармакології тощо.

Історія бджільництва[ред.ред. код]

Історія бджільництва своїм корінням сягає сивої давнини. 6 тисяч років назад в Єгипті розводили домашніх бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — кошики із соломи або очерету, або ж керамічні ємності — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бджільництво було мінойським ремеслом, а заброділий медовий напій греки почали вживати набагато раніше за вино[1]. Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати надмірні запаси меду.

На території Русі бджільництво як промисел прослідковується з Х ст. нашої ери. Розвитку бджільництва на території Київської Русі сприяли сприятливі природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашнім господарстві для освітлення і здійснення релігійних обрядів (особливо після прийняття християнства). Бджільництвом у цей час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль в торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.

Бджільництво в Україні[ред.ред. код]

Українське бджільництво — це дуже добре розвинена галузь сільського господарства яка має довгу історію, що сягає доби Київської Русі.

Україна є одним із світових лідерів виробництва меду. Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів як Китай, Туреччина та Аргентина.

Продукти бджільництва[ред.ред. код]

Крім основного продукту бджільництва — меду, також з пасіки добувають бджолиний віск, бджолині стільники, прополіс, пергу, пилок, забрус, маточне молочко, бджолину отруту, бджолиний підмор, гомогенат.

Мед
за походженням розрізняють квітковий, падевий і змішані меди. Мед падевий буває рослинного і тваринного походження. За технологічною ознакою меди бувають відцентрові та стільникові.
Бджолиний віск
бджолиний віск знаходить застосування в медицині. Він входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосовується в косметичній медицині.
Бджолині стільники
стільниковий мед є природним джерелом незайманих ферментів, мікроелементів і вітамінів.
Прополіс
з прополісу виготовляють спиртові настої, спиртові емульсії, прополісне молоко, прополісне вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Прополіс має сильну антимікробну і стимулюючу дію. Використовують його також для інгаляції. З лікувальною метою препарати прополісу застосовують тільки під наглядом лікаря.
Перга та Пилок
використовується для нормалізації функціонування великої кількості органів людини.
Забрус
є високоефективним засобом при лікуванні бактеріальних і вірусних захворювань носоглотки і верхніх дихальних шляхів.
Маточне молочко
маточне молочко надзвичайно корисне, оскільки містить білки й амінокислоти, проте менш доступне.
Бджолина отрута
незважаючи на давнє використання бджолиної отрути в лікувальних цілях, вона майже не знаходить застосування в науковій медицині. Значною мірою це пояснюється болючістю ужалень і важкістю дозування при вжаленнях.
Бджолиний підмор
тіла померлих медоносних бджіл, використовуються в медицині для лікування різних хвороб. З бджолиного підмору виготовляють різноманітні мазі, спиртові екстракти тощо.
Гомогенат
стимулює функціонування сім'яників і передміхурової залози у чоловіків та яєчників у жінок, а також використовується для нормалізації роботи інших органів людини.
Докладніше: Бджолопродукти

Виробництво меду[ред.ред. код]

Світове виробництво меду становить 1,5 млн тонн на рік, і на частку України припадає 5%. За даними FAO, Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. тонн), Туреччина (81,4 тис. тонн) і Аргентина (81 тис. тонн).[2] Усього людей, які займаються розведенням бджіл і виробництвом меду, близько 700 тис. — півтора відсотка від населення країни. До того ж винахідник рамкового вулика та всієї сучасної системи бджільництва Петро Прокопович жив і творив у XIX столітті на території нинішньої Чернігівської області.

Світове виробництво і споживання меду в 2005 році
Країна Виробництво
(тисяч тонн)
Споживання
(тисяч тонн)
Кількість
пасічників
Кількість
вуликів
Європа
Україна Україна 71.46 52
Росія Росія 52.13 54
Іспанія Іспанія 37.00 40
Німеччина Німеччина (*2008) 21.23 89 90,000* 1,000,000*
Угорщина Угорщина 19.71 4
Румунія Румунія 19.20 10
Греція Греція 16.27 16
Франція Франція 15.45 30
Болгарія Болгарія 11.22 2
Сербія Сербія 3 to 5 6.3 30,000 430,000
Данія Данія (*1996) 2.5 5 *4,000 *150,000
Північна Америка
США США (*2006, **2002) 70.306* 158.75* 12,029** (210,000 бджолярів) 2,400,000*
Канада Канада 45 (2006); 28 (2007)[3] 29 13,000 500,000
Латинська Америка
Аргентина Аргентина 93.42 (в середньому 84)[4] 3
Мексика Мексика 50.63 31
Бразилія Бразилія 33.75 2
Уругвай Уругвай 11.87 1
Океанія
Австралія Австралія 18.46 16
Нова Зеландія Нова Зеландія 9.69 8
Азія
КНР КНР 299.33 (в середньому 245) 238 7,200,000[4]
Туреччина Туреччина 82.34 (в середньому 70) 66 4,500,000[4][5]
Іран Іран 3,500,000[4]
Індія Індія 52.23 45 9,800,000[4]
Південна Корея Південна Корея 23.82 27
В'єтнам В'єтнам 13.59 0
Туркменістан Туркменістан 10.46 10
Африка
Ефіопія Ефіопія 41.23 40 4,400,000
Танзанія Танзанія 28.68 28
Ангола Ангола 23.77 23
Кенія Кенія 22.00 21
Єгипет Єгипет (*1997) 16* 200,000* 2,000,000*
Центральноафриканська Республіка Центральноафриканська Республіка 14.23 14
Марокко Марокко (*1997) 4.5* 27,000* 400,000*
Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), Серпень 2007.

Sources:

  • Denmark: beekeeping.com[6] (1996)
  • Arab countries: beekeeping.com[7] (1997)
  • USA: University of Arkansas National Agricultural Law Center[8] (2002), Agricultural Marketing Resource Center[9] (2006)
  • Serbia[10]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]