Вальтер-Пер Фельгібель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер-Пер Фельгібель
нім. Walther-Peer Fellgiebel
Народився 7 травня 1918(1918-05-07)[1]
Шарлоттенбург, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург
Помер 13 жовтня 2001(2001-10-13) (83 роки) або 14 жовтня 2001(2001-10-14)[1] (83 роки)
Франкфурт-на-Майні, Дармштадт, Гессен, Німеччина[1]
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець, офіцер, письменник-документаліст
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання Майор
Батько Еріх Фельгібель
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Вальтер-Пер Фельгібель (нім. Walther-Peer Fellgiebel; 7 травня 1918, Шарлоттенбург — 14 жовтня 2001, Франкфурт-на-Майні) — офіцер артилерії вермахту, майор (січень 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Учасник Липневої змови.

Син генерала військ зв'язку і також учасника Липневої змови Еріха Фельгібеля.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в початковій школі в Герліці. У 1937 році закінчив гімназію в Альтдеберні. Незадовго до початку Другої світової війни закінчив військове училище в Ганновері, отримавши звання лейтенанта.

Брав участь у Польській кампанії і війні проти СРСР, в ході якої був кілька разів поранений. З листопада 1943 по літо 1944 року викладав в 2-му артилерійському училищі в Ютербозі.

У 1944 році як учасник замаху на Гітлера був заарештований, але завдяки заступництву начальства його відпустили.

Після війни працював у німецькій фірмі з виготовлення сірників. У 1954 році вступив до Асоціації кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений, мав двох дітей.

Нагорода[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes, 1939—1945. Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Podzun-Pallas, Friedberg 1993, ISBN 3-7909-0284-5.
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Література[ред. | ред. код]

  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.304
  • Walter Habel (Hrsg.): Wer ist wer? Das deutsche Who's who. 29. Ausgabe. Schmidt-Römhild, Lübeck 1990, ISBN 3-7950-2010-7, S. 319.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1033633771 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.