Герліц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герліц
Görlitz
Герб
Нова ратуша Герліца
Нова ратуша Герліца
Основні дані
Країна Німеччина Німеччина
Регіон Саксонія
Перша згадка 1071
Населення 55 350 (2011)
Площа міста 67,22 км²
Густота населення 823 осіб/км²
Телефонний код +49 3581
Географічні координати 51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15278° пн. ш. 14.98722° сх. д. / 51.15278; 14.98722Координати: 51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15278° пн. ш. 14.98722° сх. д. / 51.15278; 14.98722
Висота над рівнем моря 201 м
Міська влада
Адреса Untermarkt 6/8
02826 Görlitz
Веб-сторінка [1]
Мер міста Йоахим Паулік
Герліц (Німеччина)
Герліц
Герліц

Ге́рліц, іноді Гьорліц (нім. Аудіо  Görlitz опис файлу, в.-луж. Zhorjelc, н.-луж. Zgórjelc) — найсхідніше місто Німеччини, в землі Саксонія.

Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в Польщі та називається Згожелець. Кордон утворює річка Найсе. Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста[1]. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури[2].

Взимку в місті Герліц місцевий час збігається з офіційним, оскільки 15-й меридіан, за яким визначається Центрально-європейський час, проходить в межах міста.

Історія[ред.ред. код]

ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети Римської імперії. Після того, як німецькі племена в ході Великого переселення народів в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена.

В кінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян Верхньої та Нижньої Лужиці і включив їхню територію в Священну Римську імперію. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між Богемією, Польщею і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля Генріха IV. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як феод потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року.

Церква святих Петра і Павла

Під правлінням Асканіїв, які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, Іоанн Люксембурзький дозволив поселення євреїв і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між Ерфуртом і Бреслау.

Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста Баутцен, Герліц, Циттау, Каменц, Леба та Лаубан заснували Союз шести міст, щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора Карл IV забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від імперських міст.

З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано.

Міст в старій частині Герліца

Під час Гуситських воєн в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між Їржі з Подебрад і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої готики та відродження.

У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором Саксонії. В ході Тридцятилітньої війни місто було окуповане шведами і сильно зруйноване.

У 1816 місто внаслідок рішень Віденського конгресу Герліц увійшов до прусської провінції Сілезія. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з Дрезденом, Берліном і Бреслау. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.

У 1945 році відступаючі війська вермахту підірвали всі мости через Нейсе, але місто в основному залишилося неушкодженим. За Потсдамською угодою місто ділиться на німецьку та польську частину Згожелець.

Промисловість[ред.ред. код]

У Герлиці розташований великий вагонобудівний завод VEB Waggonbau Görlitz, що зокрема поставляв пасажирські вагони до СРСР, а згодом до України. З 1998 року завод належить Bombardier Transportation.

Визначні місця[ред.ред. код]

Герліц, що має 4000 пам'яток історії і культури, вважається найбільшим за площею історічним міським центром Німеччини.

Зображення Назва й короткий опис Розташування Митці Дата спорудження
Alte synagoge goerlitz.JPG Стара синагога
Знаходиться на вулиці Langen Straße.
Langenstraße 1853MMDD 1853
Annenkapelle goerlitz.JPG Капелла Анни
Annengasse / Steinstraße Frenzel Ганс Френцель 1512MMDD 1512
Altstadtbruecke goerlitz gnu photo behrendt.jpg Міст зі старого міста
На березі Нейсе неподалік від млина Vierradenmühle. фірма Schultz-Brauns & Reinhart 20 жовтня 2004
Bundesarchiv Bild 183-14602-0002, Görlitz, Neiße-Straße, Renaissancebau.jpg Біблійний дім
Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени.
Neißstraße 29
02826 Görlitz
Ганс Гайнце 1570
RIMG0166.JPG Брунатний олень
Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем.
площа Untermarkt 1722
Görlitz Rathaustreppe 2008.jpg Герб Корвіна
Герб Матіаса Корвіна.
Стара Герліцька ратуша над сходами t 1488MMDD 1488
Dicker Turm Goerlitz.jpg Товста вежа
Товста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста.
Маріенплац 1250MMDD 1250
Dreifaltigkeitskirche Goerlitz.jpg Троїцька церква
Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт.
Обермаркт францисканці 1200MMDD 1234-1245
Görlitz Untermarkt 22 Flüsterbogen.jpg Склепіння шепоту
Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого.
Унтермаркт 1500MMDD um 1500
Frauenkirche Goerlitz.jpg Фрауенкірхе
вулиця An der Frauenkirche 1473
Frenzelhof.JPG Френцельгоф
У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко.
Унтермаркт 5 Frenzel Ганс Френцель 1515
Anker goerlitz.JPG Золотий якір
Ренесансний будинок.
вулиця Kränzelstraße 27 1545
Goldener baum goerlitz.JPG Золоте дерево
Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт.
Унтермаркт 4 Roskopf Вендель Роскопф 1538
Klosterschule goerlitz.jpg Гімназія Августум
площа Klosterplatz
Єврейська баня
Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе.
вулиця Nikolaistraße 5 1348
Goerlitz-Neues Rathaus von Osten-20110626.jpg Нова ратуша
Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році.
Унтермаркт Kröger Юрген Крегер 1903
Nikolaikirchhof Görlitz 01.jpg Цвинтар Ніколайфрідгоф
Перша згадка про цвинтар в документах XII століття.
Bogstraße
Ніколайкірхе
вулиця Bogstraße Roskopf Вендель Роскопф 1452
Görlitz-Nikolaiturm.jpg Ніколайтурм
Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста
вулиця Nikolaistraße 1250
Reichenbacher Turm Goerlitz.jpg Райхенбахська вежа
Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста.
Обермаркт unbekannt 1251 XIII століття
Goerlitz stadtansicht.jpg Церква св. Петра і Павла
Часто сприймається як символ міста.
вулиця Bei der Peterskirche
02826 Görlitz‎
1497
Görlitz Altes Rathaus 2008.jpg Стара ратуша
Унтермаркт 6 1369MMDD 1369
Görlitz-Bruederstr-rathausturm.jpg Ратушна вежа
У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом.
Унтермаркт 6 1378MMDD 1378
Goerlitz-Schoenhof von Westen-20110626.jpg Шенгоф
Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.[3]
вулиця Brüderstraße 8 Roskopf Вендель Роскопф 1526MMDD 1526
Goerlitz synagoge.jpg Синагога
Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року.
Struvestraße
02826 Görlitz
Lossow Вільям Лоссо, Йозеф Голлер 1911MMDD 1911
Театр
площа Demianiplatz 1851

Відомі жителі[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff
  2. Офіційна сторінка міста
  3. Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05

Література[ред.ред. код]

  • Tino Fröde: Privilegien und Statuten der Oberlausitzer Sechsstädte – Ein Streifzug durch die Organisation des städtischen Lebens in Zittau, Bautzen, Görlitz, Löbau, Kamenz und Lauban in der frühen Neuzeit. Oberlausitzer Verlag, Spitzkunnersdorf 2008, ISBN 978-3-933827-88-3.
  • Andreas Bednarek: Die städtebauliche Entwicklung von Görlitz im 19. Jahrhundert. Stadtverwaltung, Görlitz 1991. (Schriftenreihe des Ratsarchivs der Stadt Görlitz, Band 15)
  • Andreas Bednarek: Streifzüge durch Görlitz. 2. Auflage. Sutton-Verlag, Erfurt 2000, ISBN 3-89702-018-1.
  • Die östliche Oberlausitz im Spiegel der Literatur. In: Görlitzer Magazin. Geschichte und Gegenwart der Stadt Görlitz und ihrer Umgebung. Jg. 1 (1987) ff. Auflage. ISSN 1439-2690.
  • Michael Guggenheimer: Görlitz. Schicht um Schicht. Lusatia, Bautzen 2004, ISBN 3-936758-12-3.
  • Ernst Heinz Lemper: Görlitz. Eine historische Topographie. 2. Auflage. Oettel-Verlag, Görlitz 2009, ISBN 3-932693-63-9.
  • Theodor Neumann: Geschichte von Görlitz. Remer, Görlitz 1850 (online).
  • Doris und Jürgen Sieckmeyer: Görlitz. Das Tor zum Osten. Wienand, Köln 1995, ISBN 3-87909-474-8.
  • Erich Keyser (Hrsg.): Nordostdeutschland. (Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte, Band 1). Kohlhammer, Stuttgart 1939.
  • Frank Vater: Architekturführer durch die historische Altstadt von Görlitz. 4. Auflage. Chichinebs, 2009, ISBN 978-3-939177-02-9.

Посилання[ред.ред. код]


Німеччина Це незавершена стаття з географії Німеччини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.