Ведмідь-губач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ведмідь-губач
Sloth Bear Washington DC.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Ведмедеві (Ursidae)
Рід: Melursus
(Meyer, 1793)
Вид: Ведмідь-губач
Біноміальна назва
Melursus ursinus
(Shaw, 1791)
Ареал ведмедя-губача(зелений - збереглися, чорний - колишній)
Ареал ведмедя-губача
(зелений - збереглися, чорний - колишній)
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Melursus ursinus
Fossilworks: 104032[1] 104032[1]

Ведмідь-губач (Melursus ursinus) — ссавець, хижак з родини Ведмедеві (Ursidae). Єдиний представник роду Melursus.

Етимологія[ред.ред. код]

лат. mel — «мед», лат. ursus — «ведмідь».

Середовище проживання[ред.ред. код]

Країни проживання: Бутан, Індія, Непал, Шрі-Ланка, до недавнього часу вони зустрічались і в Бангладеші, але останнє документальне підтвердження цього відноситься до кінця 1990-х років.

Займає широкий спектр місцеперебувань, в тому числі вологі або сухі тропічні ліси, савани, чагарники і луки. Може мати місце вище, ніж 2000 м над рівнем моря в лісах Західних Гат, у Шрі-Ланці ж живе в основному нижче 300 м.

Морфологія[ред.ред. код]

Цей ссавець має велику голову з маленькими очима і округлими вухами; важке тіло; ледь помітний хвіст; важке, без підшерстя, кудлате хутро; довгий писок і виступаючі губи. Це єдиний вид родини ведмедевих, що має довгу шерсть і на вухах. Лапи короткі і широкі, на п'яти пальцях розташовані зігнуті (на передніх лапах довгі, 6—8 см) кігті, що не втягуються. Задні ноги коротші передніх, спина вигнута, що надає їм досить незграбного вигляду. Довге волосся (до 15 см) робить ведмедя-губача несприйнятливим до укусів бджіл. Примітною ознакою є біла літера «V» на грудях, яка вирізняється на фоні загального чорного забарвлення тіла, хоча коричневі та рудуваті особини також спостерігалися.

Довжина тіла в середньому становить від 1,4 до 1,7 метра, але може досягати майже 2 метрів. Вага залежить як від статями так і від місцеперебування, дорослі самці загалом важать 80—145 кг (зареєстрований максимум 192 кг), дорослі самиці важать 55—95 кг (максимум 124 кг).

Стиль життя[ред.ред. код]

Ведмідь-губач заліз на дерево по ягоди

Сильні кінцівки та всередину направлені лапи добре пристосовані для лазіння і копання, а не для швидких і гнучких рухів. Ведмідь-губач харчується в основному термітами, медом, мурахами, фруктами, бульбами. У районах, де рослинний покрив рідкий і денна температура висока (велика частина діапазону), ведмідь в основному нічний або сутінковий і знаходиться у сховку в виходах скельних порід, заростях чи деревних порожнинах під час денної спеки. Ведмідь зазвичай піднімається на задні лапи, щоб оглядітися. Ходить на підошвах ніг, що робить їх сліди схожі на людські.

Відтворення[ред.ред. код]

Сезон розмноження припадає на червень-липень, самиці народжують, як правило, одне або два маля в листопаді-січні, після затримки імплантації. Самиці залишаються в лігву 2—3 місяці, зрідка виходячи щоб поїсти. Молодь зазвичай їздить на спині матері під час їхніх перших дев'яти місяців, мабуть, щоб зменшити ризик хижацтва. Дитинчата залишаються з матерями 1,5-2,5 років.

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Найбільшими небезпеками для цього виду є втрата середовища проживання і браконьєрство. Як повідомляється, Ведмідь-губач знаходиться в 174 охоронних природних територіях (ОПТ) в Індії, в тому числі 46 національних парках і 128 заповідниках. Як видається, вид досить добре захищений у цих ОПТ, але стикається з погіршенням умов проживання за їх межами.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. а б в Fossilworks