Шрі-Ланка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Example.of.complex.text.rendering.svg Ця стаття містить індійський текст.
Без правильної підтримки індійського написання, ви можете бачити знаки питання чи прямокутники, голосні можуть неправильно розміщуватись, кон’юнкти можуть бути відсутні.

Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка
синг. ශ්‍රී ලංකා ප්‍රජාතාන්ත්‍රික සමාජවාදී ජනරජය
там. இலங்கை ஜனநாயக சமத்துவ குடியரசு

Прапор Шрі-Ланки Герб Шрі-Ланки
Прапор Герб
Гімн: Матір, Шрі-Ланка
англ. Sri Lanka Matha
Розташування Шрі-Ланки
Столиця Котте
6°54′ пн. ш. 79°54′ сх. д. / 6.900° пн. ш. 79.900° сх. д. / 6.900; 79.900
Найбільше місто Коломбо
Офіційні мови сингальська, тамільська
Державний устрій Демократична Соціалістична Республіка
 - Президент Махінда Раджапакса
синг. මහින්ද රාජපක්ෂ
 - Прем'єр-міністр Д.М.Джаяратне
синг. දි.මු.ජයරත්න
Незалежність від Британської імперії 
 - самокерований домініон 4.02.1948 
 - республіка 22.05.1972 
Площа
 - Загалом 65 610 км² (122-е)
 - Води (%) 4,4
Населення
 - оцінка 2009 р. 20 238 000 (53-е)
 - перепис Липень 2008 р. 21 324 791
 - Густота 308,4/км² (35-е)
ВВП (ПКС) 2009 р., оцінка
 - Повний $96,527 мільярдів (67)
 - На душу населення $4,768 (120)
ІРЛП  (2007) Green Arrow Up.svg 0.759 (ріст) (120-е)
Валюта Рупія Шрі-Ланки (LKR)
Часовий пояс  (UTC+5:30)
Коди ISO 3166 LKA
Домен інтернету .lk
Телефонний код +94

Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка (синг. ශ්‍රී ලංකා, там. இலங்கை, до 1972 року Цейло́н) — країна і острів в північній частині Індійському океані за 31 км від південно-східного узбережжя Індії; площа 65 610 км². Політична система — ліберальна демократична республіка.

Етимологія[ред.ред. код]

Усього відомо близько 80 назв острову. У колоніальну епоху він називався Цейлон. За часів Александра Македонського грецькі географи назвали острів Тапробана (під цим ім'ям він фігурував і в Середні віки); перси назвали острів Серендіп, стародавнє санскритське назва була Сингхал, (англ. Singhala) — «острів левів», таміли називали острів Ланка, (англ. Lanka) — «благословенний». Приставка «шрі» висловлює глибоку повагу. У 1972 острів отримав сучасну назву.

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Мапа Шрі Ланки.

Країна поділяється на 9 провінцій: Західну (Коломбо), Південну (Галле), Сабарагамува (Ратнапура), Ува (Бадулла), Центральну (Канді), Північно-західну (Путталам), Північну Центральну (Анурадхапура), Східну (Трінкомалі) і Північну (Джафна), які, у свою чергу, підрозділяються на 23 райони.

Найбільше місто і головний порт Коломбо (649 000 мешканців). Тут знаходяться резиденція уряду і основні економічні й культурні заклади. Офіційною столицею вважається передмістя Коломбо — Шрі-Джаяварденапура-Котте (місце перебування парламенту).

Інші великі міста: Дехівала-Маунт-Лавін'я (196 тис. мешканців), Джафна (129 тис.), Шрі-Джаяварданапура (109 тис.), Канді (104 тис.), Ґалле (84 тис.).

Географія[ред.ред. код]

Топографічна мапа Шрі Ланки.

Шрі-Ланка знаходиться на південь від півострова Індостан. Відокремлена від материка мілководними Полкською протокою і Манарською затокою, між якими знаходиться пасмо островів під назвою Адамів міст. Загальна площа країни становить 64 652 км². Максимальна довжина в меридіональному напрямку 430 км, ширина — 225 км.

Рельєф[ред.ред. код]

Рівнина на півночі і по узбережжю, гори на півдні й у центральній частині. У рельєфі острова виражена серія різновисотних ступенів — від прибережних низовин до Центрального гірського масиву, розташованого на півдні центральної частини острова. Територія, піднята вище 1500 м над поверхнею моря, розсічена розламами. Один з них у цілому складається з розрізнених ланок і має меридіональну орієнтацію; інший має дугоподібну форму і широтне розташування. В цілому вони схожі на якір, стрижень якого витягнутий з півночі на південь. Найвищі точки гора Підуруталагала (2524 м), пік Адама — 2243 м.

Територію Шрі-Ланки складають переважно стародавні кристалічні породи, стійкі до ерозійних процесів. Тут розрізняють сильно метаморфізовані й інтрузивні гірські породи. У будові півострова Джафна, що на крайній півночі країни, і прибережних низовин на північному заході аж до Путталама беруть участь осадові породи. Поверхня півострова Джафна, що, по суті, являє собою піднятий риф, складена кораловими вапняками.

У Шрі-Ланці місцями розвинуті четвертинні алювіальні відкладення, головним чином на прибережних низовинах, і особливо в районі лагун східного узбережжя й у дельті ріки Махавелі.

Водойми[ред.ред. код]

Ріки Шрі-Ланки в основному короткі, вони починаються в Центральному масиві й у верхів'ях мають швидкий плин. Келані та Махаоя течуть у напрямку західного берега, Валаве та Налвала — на південь, Гал і Ян — на схід. Найдовша ріка — Махавелі — починається на південному заході Центрального масиву і сягає узбережжя південніше Трінкомалі на північному сході країни.

Клімат[ред.ред. код]

Шрі-Ланка розташована лише на кілька градусів широти північніше екватора. Тому середні місячні температури повітря на низовинах високі і мало розрізняються протягом року. Узимку вони трохи нижчі: наприклад, у Коломбо середня температура найхолоднішого місяця — грудня, 25 °C, а найспекотнішого місяця — травня, 28 °C. Добові амплітуди температур невеликі і рідко перевищують 11 °C. Однак у горах, в одному з найбільш висотних міст країни Нувара-Елія (1881 м), середня температура повітря в січні 14 °C, а в травні 17 °C.

Клімат Шрі-Ланки формується не тільки під впливом близькості розташування до екватора, але й у результаті сусідства з півостровом Індостан. Наразі спостерігаються сезонна зміна вітрів і контрастність режиму атмосферних опадів, що дозволяє говорити про специфічний варіант індійського мусону. Як і на інших гористих островах у мусонних областях, у Шрі-Ланці яскраво виражена географічна строкатість внутрішньорічних опадів. Так, південно-західний мусон, що дує з кінця травня до початку жовтня, поєднується зі зливами на південному заході країни, особливо на навітряних схилах Центрального масиву. Він же визначає суху погоду на північних і східних низовинах. Приблизно з листопада по січень Шрі-Ланка зазнає впливу від північно-східного мусону, що викликає випадання дощів на всьому острові. У міжмусонний період, коли атмосферний тиск відносно стійкий, місцеві конвективні потоки повітря і денні бризи з моря приносять спорадичні опади.

Ця сезонна ритмічність у поєднанні з впливом орографічного фактора визначає наявність різких районних розходжень у кліматі Шрі-Ланки. Так, південно-західні низовини, що лежать між горами і морем, входять у вологу зону, де опади притаманні обом мусонним періодам, а між ними дощі випадають досить рідко. Тому постійно тримається висока вологість повітря, тільки лютий у більшості місцевостей відносно сухий.

На схилах західної частини Центрального масиву в межах вологої зони температури знижуються з висотою, а річна сума опадів у деяких пунктах перевищує 5100 м.

Низовинам сухої зони, розташованим на півночі і сході острова, включаючи півострів Джафна, властивий очевидний, але не чітко виражений максимум опадів у період з жовтня по січень, коли виявляється вплив північно-східного мусону. З червня по вересень триває посушливий сезон. У міжмусонний час реєструються рідкі опади. У цілому в сухій зоні опади менш рясні, аніж у вологій, і в середньому за рік їхня кількість не перевищує 1900 мм на північно-західному узбережжі і 1300 мм на південно-східному. Проте сама величина цього показника в сухій зоні не дає підстав відносити її до аридних територій, і сухість клімату відчувається лише влітку. У східних горах і міжгірській улоговині Ува, що також відносяться до сухої зони, сезонний хід опадів приблизно такий же, як і на низовинах, але менш різко виражений. Тому зливи там сягають такої інтенсивності, яка рідко відзначається на низовинах цієї зони.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Шрі-Ланки

Нова історія: Глава держави Дінгірі Банда Вієтунга з 1993, глава уряду Ранів Вікремасінгхе з 1993; незалежність від Англії в межах Співдружності отримана в 1948. Соціалістична республіка Шрі-Ланка створена у 1972. До 1983 зросло військове протистояння з тамільськими лівими бойовиками («Тигри визволення Таміл-Ілама»). Договір про припинення вогню був досягнутий за допомогою індійських миротворчих сил, але війна тривала. Індія погодилася вивести свої сили в 1990. У 1993 був убитий президент Премадаса, його місце зайняв Дінгірі Банда Вієтунга. Хоча острів дуже віддалений від Старого Світу, європейці знали про нього дуже давно. Ще 139 року н. е. Птоломей назвав його Тапробанум, тобто «мідно-червона земля». Араби мореплавці називали його острів Серендіб.[1].

Населення[ред.ред. код]

19 742 439 (2003) (сингали 74 %, таміли 17 %, мури 7 %); За даними Організації Об'єднаних Націй, у 2025 році чисельність населення Шрі-Ланки становитиме 23 547 тисяч осіб, а до 2050 року — 25 923 тисяч осіб. Станом на 2003 рік на 1000 ланкійців доводилося 16,12 новонароджених, а померлих — 6,46. 135 з кожних 100 тисяч ланкійців емігрували з країни. 2003 року річний приріст населення Шрі-Ланки склав 0,83 відсотки. 22 % населення мешкає у містах і 78 % у сільській місцевості.

В етнічному плані більшість мешканців країни — сингали (75 %), а також таміли (16 %), араби, малайці, бюргери (нащадки змішаних шлюбів ланкійців з вихідцями з Європи), ведди (найдавніша, корінна етнічна група острову) та інші. Спостерігається інтенсивний відтік тамільського населення до Індії та інших країн Південної Азії. Мови: сингальська, тамільська, англійська.

За релігійною ознакою населення Шрі-Ланки поділяється: 69 % буддистів, 15 % індуїстів (тамілів), 8 % мусульман, 8 % християн. Конституція гарантує свободу віросповідання, але панівну роль відводить буддизму, як такому, що «займає першочергове місце».

Економіка[ред.ред. код]

У світовій економіці Шрі-Ланка традиційно асоціювалася з виробництвом чаю, натурального каучуку, кориці; видобутком коштовних каменів (Ратнапура). В наш час[Коли?] країна займає лише 4-е місце у світі по виробництву чаю, поступаючись Індії, КНР і Туреччині.

У даний час сільське господарство дає лише 20 % експорту (93 % у 1972 р.), головна галузь промисловості — текстильна (63 % експорту). Проте по Шрі-Ланці сильно ударила відміна розвиненими країнами в січні 2005 р. квот на імпорт одягу, що діяли (в рамках СОТ) понад 30 років, яка привела до заміщення ланкийської продукції дешевшою китайською. Головний економічний центр країни і найбільший порт — Коломбо. Зростання ВВП близько 5 % у рік. Шрі-ланка займає 1-е місце в Південній Азії за об'ємом ВВП на душу населення ($3700 в 2004 р.).

Експорт: чай, гума, кокоси, графіт, сапфіри, рубіни, інші дорогоцінні камені.

Шрі-Ланка (о. Цейлон) дала світу значну кількість вартісних рубінів і майже половину синіх сапфірів, де розробка родовищ корунду триває близько двох тисячоліть.

Туризм[ред.ред. код]

Дедалі більшу роль в економіці країни відіграє туризм (9 % ВВП в 2004 р.) — популярними є приморські курортні міста (Моратува, Галле), історичні визначні пам'ятки Канді, Анурадхапура, Полонарува, Сігірія, гірський курорт Нувара-Елія.

Канді — стародавня столиця Цейлону, саме тут зберігається одна з найшанованіших буддійських святинь — Зуб Будди. Дамбулла — знаменита своїм найбільшим храмом, побудованим ще в I ст. до н. е. усередині печери і прикрашеним безліччю ніш з картинами з буддійського епосу. Анурадхапура — священне місто і ланкійська столиця буддизму. Тут росте найзнаменитіше і найстаріше на Шрі-Ланці дерево Бо, під яким, за переказами в Будди відбулося осяяння.

Жителі Шрі-Ланки відомі всьому світу як «усміхнені люди», вони славляться своєю гостинністю і привітністю. Подорожуючи, ви неодмінно почуєте ланкійське «Аубован» (Ayubowan) — ви можете залишитися надовго.

У 1996 р. команда Шрі-Ланки виграла чемпіонат світу з крикету, відтоді це найпопулярніший спорт у країні.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Андрій Котлярчук : Чайний острів// Український тиждень № 39 (100) від 25 вересня 2009 [1]

Посилання[ред.ред. код]