Вектор (математика)
Геометричний вектор — у фізиці і математиці — величина, яка характеризується числовим значенням і напрямком. У фізиці існує чимало важливих величин, котрі є векторами, наприклад сила, положення, швидкість, прискорення, кутовий момент, імпульс, напруженість електричного і магнітного полів. Їх можна протиставити іншим величинам, таким, як маса, об'єм, тиск, температура та густина, які можна описати звичайним числом, їх називають «скалярами».
Графічно вектори зображають у вигляді напрямлених відрізків певної довжини
. Наприклад, для графічного представлення сили величиною два ньютони треба намалювати відрізок прямої довжиною дві одиниці в напрямку дії сили. Стрілка вказує, що сила діє від точки A до точки B; якби сила діяла від B до A, то треба було б записати
. Чисельне значення вектора
називається модулем чи довжиною і позначається |
|. Ця величина — скаляр. Два паралельних вектори, що мають однакові довжини, але протилежні напрямки, називаються протилежними. Якщо вектор позначено через
, то протилежний йому вектор позначається через
. Вектор, початок і кінець якого збігаються, називається нульовим і позначається
.
Два вектори називаються рівними, якщо вони однієї довжини і їх напрямки збігаються. У механіці цим визначенням треба користуватися з обережністю, оскільки дві рівні сили, прикладені до різних точок тіла можуть призводити до різних результатів.
Багато алгебраїчних дій мають свої аналоги і для векторів: вектори можна додавати, віднімати, множити і ділити. Для цих операцій діють багато правил алгебри, як, наприклад, комутативність, асоціативність та дистрибутивність (віднімання трактується як особливий випадок додавання). Суму двох векторів з однаковим початком можна знайти геометрично за допомогою правила паралелограма.
Вектор є тензором першого рангу.
Зміст |
Поняття вектора [ред.]
Поняття вектора з'явилося в роботах німецького математика XIX ст. Г. Грассмана і ірландського математика В. Гамільтона; потім воно було охоче сприйняте багатьма математиками і фізиками. У сучасній математиці це поняття відіграє дуже важливу роль.
Властивості векторів [ред.]
Ортогональність [ред.]
Вектори є ортогональними тоді і тільки тоді, коли їхній скалярний добуток дорівнює нулю.
Інколи замість цього терміну використовують «перпендикулярність», проте слід враховувати, що нульовий вектор ортогональний будь-якому вектору, але поняття перпендикулярності для нього не визначене, оскільки не визначений кут між нульовим і іншим вектором.
Колінеарність [ред.]
Вектори є колінеарними тоді і тільки тоді, коли їхній векторний добуток дорівнює нулю.
Часто замість цього терміну використовують термін «паралельність», проте слід враховувати, що нульовий вектор коллінеарний будь-якому вектору, але поняття паралельності для нього не визначене, оскільки не визначений кут між нульовим і іншим вектором.
Рівність векторів [ред.]
Нехай
i
— два вектори площини (або простору). Кажуть, що вектор |
| дорівнює вектору
, і записують
=
, якщо:
1)довжина відрізка AB дорівнює довжині відрізка CD;
2)промені AB i CD однаково напрямлені.
Властивості додавання векторів [ред.]
1) властивість нульового вектора:
a+0=a;
2) асоціативність додавання:
(a+b)+c=a+(b+c);
3) комутативність додавання:
a+b=b+a;
Властивості множення вектора на число [ред.]
1) комутативність:
λa=aλ;
2) асоціативність:
λ(μa)=(λμ)a;
3) дистрибутивність відносно додавання векторів:
λ(a+b)=λa+λb;
4) дистрибутивність відносно додавання чисел:
(μ+λ)a=μa+λa;
Застосування [ред.]
Вектори застосовуються в класичній механіці Галілея — Ньютона (в її сучасному викладенні), в теорії відносності, природознавства, не кажучи вже про застосування векторів в різних областях математики.
Див. також [ред.]
- Дії над векторами
- Векторний простір
- Двовимірний вектор
- Тривимірний вектор
- Багатовимірний вектор
- Нульовий вектор
- Одиничний вектор
- вектор відносного переміщення
- вектор зрушення
- псевдовектор
Посилання [ред.]
Джерела [ред.]
Довідник з математики для середніх навчальних закладів / За ред. С. О. Степанова. — К.: Вища шк. Головне вид-во, 1998.-416с..:іл.