Векторний простір
Ве́кторний (ліні́йний) про́стір — основне поняття лінійної алгебри, узагальнення множини всіх векторів на площині чи в просторі з операціями додавання векторів та множення вектора на скаляр.
Елементи лінійного простору називаються векторами, але не робиться ніяких припущень стосовно природи чи походження цих елементів. Наприклад, у функціональному аналізі розглядаються топологічні векторні простори, утворені з функцій однієї чи кількох змінних, а вектори стану в квантовій механіці описують стан квантової системи. Матриці заданого розміру також утворюють векторний простір. Зміст наведених нижче аксіом полягає у тому, що незалежно від природи елементів векторного простору, їхнє додавання і множення на скаляр задовільняють правила «шкільної алгебри».
У довільному векторному просторі не визначені операції скалярного, векторного добутку; норми чи метрики. Ці операції можуть вводитись як додаткові структури. Проте векторні простори із скалярним або ермітовим скалярним добутком відіграють важливу роль як у лінійній алгебрі, так і поза її межами, див. напр. гільбертів простір.
Зміст |
Означення [ред.]
Лінійний простір над полем
— це множина
елементи якої називаються векторами, у якій визначені:
- бінарна операція
додавання векторів: 
- унарна операція
множення вектора на скаляр: 
що задовільняють наступній системі аксіом[1]:
— комутативна група відносно операції додавання векторів:
(комутативність додавання)
(асоціативність додавання)
(існування нульового вектора)
(існування протилежного вектора)
- асоціативність та унітарність множення на скаляри:
(асоціативність множення на скаляри)
(де
це одиниця поля
)
- дистрибутивність додавання і множення на скаляр:


Найпоширеніші лінійні простори над полем
дійсних чисел або
комплексних чисел.
Пов'язані визначення [ред.]
- Основними поняттями в лінійному просторі є: лінійна незалежність векторів, базис, підпростір.
- Пізніше за векторний простір було введено загальніше поняття модуля над кільцем, у визначенні якого поле
замінено на кільце
. Але в лінійній алгебрі воно не розглядається через проблеми з існуванням базиса.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ А. И. Кострикин, Ю. И. Манин. Линейная алгебра и геометрия.
Джерела [ред.]
- Гельфанд И.М. (1971). Лекции по линейной алгебре (вид. четверте). Москва: Наука. с. 271. ISBN 5791300158.
- Мальцев А. И. (1970). Основы линейной алгебры (вид. третє). Новосибірськ: Наука. с. 400.


додавання векторів: 
множення вектора на скаляр: 
—
(
(
(існування
(існування
(
(де
це 
