Велика Мечеть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
المسجد الحرام
Велика мечеть
Omayyad mosque.jpg
Велика мечеть, або Мечеть Омейядів
Розташування Сирія, Дамаск
Координати 33°30′43″ пн. ш. 36°18′24″ сх. д. / 33.51194° пн. ш. 36.30667° сх. д. / 33.51194; 36.30667Координати: 33°30′43″ пн. ш. 36°18′24″ сх. д. / 33.51194° пн. ш. 36.30667° сх. д. / 33.51194; 36.30667
Початок будівництва 706
Кінець будівництва 715
Стиль Ісламська архітектура
Належність Іслам

Велика мечеть або мечеть Омейядів (араб. جامع بني أمية الكبير‎) — одна з найбільших та найдавніших мечетей у світі, розташована в Дамаску.

Короткий опис[ред.ред. код]

Мечеть неодноразово перебудовувалася. Спочатку на її місці був арамейський храм бога Хадада, потім Юпітера Дамаського. Пізніше він перетворився на візантійську базиліку Святого Захарія, потім — на церкву Святого Іоанна Хрестителя й, нарешті, на мечеть. Деякий час християни і мусульмани молилися тут разом. Так тривало 70 років. Але 708 року каліф Аль-Валід ібн Абд аль-Малік конфіскував храм, дозволивши християнам побудувати декілька церков та повернув забрані раніше[Джерело?].
Мечеть Омейядів — єдина, де збережено християнську мозаїку, а також відомі фрески з сонячної «смальти», які було виготовлено за тією ж технологією, що й мозаїки Равенни.

Святиня Ях'я (Іоана Хрестителя) всередині мечеті

У мечеті розташована каплиця святого Іоанна Хрестителя (він же пророк Ях'я в ісламській традиції), де зберігається голова святого. В окремому приміщенні при мечеті зберігаються волосина з бороди пророка Мухамеда та голова Хусейна — сина четвертого «праведного» пророка Алі, зятя пророка Мухамеда.

Література[ред.ред. код]

  • Talal Akili: The Great Mosque of Damascus. From Roman Temple to Monument of Islam. ARCOD, Damaskus 2009.
  • Gerhard Schweizer: Syrien. Religion und Politik im Nahen Osten. Klett-Cotta, Stuttgart 1998, ISBN 3-608-93396-4.
  • Frank Rainer Scheck, Johannes Odenthal: Syrien. Hochkulturen zwischen Mittelmeer und Arabischer Wüste. 4. Auflage, DuMont, Ostfildern 2009, ISBN 978-3-7701-3978-1, S. 141–147