Вика сочевична
| Вика сочевична | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Вика (Vicia) |
| Вид: | Вика сочевична (V. ervilia)
|
| Біноміальна назва | |
| Vicia ervilia | |
| Синоніми[2] | |
|
Ervilia sativa Link | |
Вика сочевична[3], горошок чоткоподібний[4] (Vicia ervilia) — вид рослин з родини бобових (Fabaceae), поширений у Середземноморському регіоні й Центральній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Однорічна рослина до 70 см заввишки, від голої до рідко запушеної. Вісь листка закінчується коротким вістрям; вісь квітконосів закінчується коротким остюком. Листочки 5–15 × 1–3 мм, від вузьколінійних до довгасто-ланцетних; прилистки довгозубчасті. Період цвітіння: березень — червень. Квітки 7–12 мм, бузкові, рожеві, блідо-жовті або білі. Чашечка 5–7 мм, ± притиснуто-запушена. Боби довгасто-лінійні, 12–25 × 3–5 мм, зі здуттям. Насіння 2–4. 2n = 14[4][5].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Поширений у Середземноморському регіоні й Центральній Азії від Португалії до Казахстану; росте в чагарниках, на кам'янистих схилах, осипах, полях і виноградниках, узбіччях доріг та порушених районах; на висотах від 0 до 2000 метрів[6].
В Україні вид зростає на сухих відкритих схилах — у північно-східній частині Степу (Луганська обл.) і Криму (Карадаг), рідко[4].
Використання[ред. | ред. код]
Цей вид культивується на Близькому Сході, а також, ймовірно, його випасають дикі та одомашнені види на пасовищах та в сільськогосподарських полях[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Vicia ervilia (L.) Willd. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 04.02.2021. (англ.)
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 04.02.2021. (англ.)
- ↑ Vicia ervilia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 202.
- ↑ Türkiyebitkileri.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 04.02.2021. (англ.)
- ↑ а б Rhodes L. (2016). Vicia ervilia. The IUCN. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 04.02.2021.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||