Волков Микола Васильович

Микола Васильович Волков
Солдат
Загальна інформація
Народження	10 вересня 1988(1988-09-10) Хутір-Будилів, Снятинський район, Івано-Франківська область, Україна
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (25 років) Іловайськ, Харцизька міська рада, Донецька область, Україна
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Васи́льович Во́лков (* 10 вересня 1988, Хутір-Будилів, Снятинський район, Івано-Франківська область — † 29 серпня 2014, Іловайськ, Харцизька міська рада, Донецька область, Україна) — солдат, військовослужбовець 51-ї механізованої бригади (військова частина А 2331, Володимир-Волинський), учасник російсько-української війни.

Життєпис

Повну середню освіту отримав у Долішньозалучанській ЗОШ І—ІІІ ступенів. Навчався на курсах водіїв у Городенківському ПТУ. Відслужив у Збройних силах України.

Проживав у селі Горішнє Залуччя Снятинського району Івано-Франківської області. 7 травня 2014 року за наказом № 102 призваний до лав Збройних Сил України.

З 16 червня 2014 року за наказом № 129 брав участь у антитерористичній операції на сході України.

Обставини загибелі

Загинув 29 серпня 2014 року в місті Іловайську, Харцизького району Донецької області, підірвавшись на міні, перебуваючи в оточені в Іловайському котлі.

Нагороди

• За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
• 13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.

Посилання

• Волков Микола Васильович. Книга пам'ятні загиблих. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 28 січня 2015.
• Вічна пам’ять і слава Герою!. Снятинська районна рада. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 28 січня 2015.
• Військовослужбовці та міліціонери, які загинули в зоні АТО («Іловайський котел») [Архівовано 22 серпня 2015 у Wayback Machine.] Генеральна прокуратура України (19 номер у списку)