Снятинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Снятинський район
Snatynskiy rayon gerb.png Snjatynskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2625200000
Утворений: 1158
Населення: 65 975 (на 1.08.2013)
Площа: 600 км²
Густота: 110.2 осіб/км²
Тел. код: +380-3476
Поштові індекси: 78300—78364
Населені пункти та ради
Районний центр: Снятин
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 31
Міста: 1
Смт: 1
Села: 47
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 78300, Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, м. Снятин, пл. Незалежності, 1, 2-50-11
Голова РДА: Рябошапко Андрій Леонідович
Голова ради: Томаш Володимир Любомирович

Сня́тинський райо́н розташований на південному сході Івано-Франківської області. Район утворено у 1940 році.

Історія[ред.ред. код]

Місто Снятин — районний центр, розташований на лівому березі ріки Прут. На території міста знайдено скарб та велику кількість окремих римських монет II-IV ст. Перші відомості про Снятин належать до 1158 року.

Снятин назвали ім'ям власника міста — воєводи Костянтина Сірославовича, високого воєначальника і боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла, який в літописі іменується Кснятин, Костянтин.

На Снятинщині у 1490 році відбулось відоме антифеодальне повстання під приводом Мухи.

До стародавніх поселень району належать Княже (1405 р.), Балинці (1462 р.), Заболотів (1579 р.), Рудники (друга половина XV ст.), Стецева (1472 р.).

Фізико-географічне розташування[ред.ред. код]

Територія Снятинщини, як і всього Прикарпаття у минулому була вкрита Галицько-Бассарабським морем. І тільки близько 50 млн років тому, внаслідок тектонічного підвищення земної кори, вода стекла в басейн сучасного Чорного моря. Трохи згодом, 15 млн років тому, через загальне потепління клімату почали танути південний і карпатський льодовики. Останній і утворив нинішнє русло ріки Прут. Почало створюватися "обличчя" сучасного суходолу.

Снятинський район розмістився на південному сході Івано-Франківської області та розташований на Східноєвропейській платформі. Належить до Верхньопрутсько-Дністровського фізико-географічного району. Лежить на т.зв. Прутсько-Черемоській височині та на Коломийсько-Снятинській рівнині.

Сучасний Снятинський район утворено у 1940 році. Його територія становить 0,6 тис. кв. км. Населення — 71,6 тис.,зокрема: міське — 15,5, сільське — 56,1 тис. осіб.

Край лежить у лісостеповій ландшафтній зоні. У структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя. У районі розорано 64% земель. Природна трав'яниста рослинність тут збереглася тільки на крутих схилах, в долинах річок , по ярах і балках. Ліси розміщені, головним чином, на непридатних для сільськогосподарського використання угіддях. Вони, в основному, дубові та грабово-дубові. Є значні масиви чорноземів опідзолених, вилугованих, малогумусних карбонатних чорноземів. Провідне місце в економіці Снятинщини займає виробництво зерна і цукрових буряків, м'ясо-молочне тваринництво.

Районний центр — місто Снятин. Поверхня його хвиляста, перевищення висот становить 110 м. Тут є поклади гіпсо-ангідриту, гіпсу, глин. Пересічна температура січня – 4,9° , липня +18,7°. Опадів 620 мл. на рік. Площа земельних насаджень 36 га. В межах міста є 4 заповідні зони місцевого значення. Найвищі висоти: Снятин — 273, Кулачин – 238 , Залуччя — 212, Микулинці — 209 м понад рівнем моря. За 5 км від райцентру проходить залізниця Львів—Чернівці.

До обласного центру 107 км шосейним шляхом, 90 км залізницею. Снятин населяють більш ніж 10 тисяч осіб.Місто розташоване на лівому березі р. Прут (ліва притока Дунаю). Загальна протяжність Пруту — 910 км, площа басейну 27500 км2. У межах області, від витоку до м. Снятина, ріка має довжину близько 150 км. Джерела Пруту починаються на північних схилах Чорногірського хребта на висоті понад 1750 м над рівнем моря в районі гори і і Говерли.

Від Ланчина до Снятина дно долини Прута плоске і широке, русло розбивається на густу сітку рукавів, приток тощо. До Заболотова правий берег ріки крутий, часто лісистий, лівий — довгий, пологий, покритий луками і полями. Від Заболотова до Снятина лівий берег Пруту крутий, порізаний ярами і балками.

Басейн Пруту в межах Івано-Франківської області своєю верхньою течією збирає води з найвищої частини Прикарпаття — гуцульських Карпат. Основна водозбірна площа – на правобережжі, і там же — найбільші його притоки – Черемош , Рибниця, Пістинька, Луква, Ослава та інші. Лівих приток багато тільки в гірській частині.Покутські (ліві) притоки маловодні: найбільші з них — Турка (40 км; площа басейну 110 км), Чорнява (62 км; 351 км), Белелуйка (30 км; 253 км), Орелець (13 км; 31,2).

Припрутський природний район простягається вздовж лівого берега Пруту і представлений серією високих та середніх його терас. На поверхні вони складені лесовидними суглинками, під якими залягають потужні верстви галечникового алювію, відкладеного карпатськими притоками Пруту. Тераси глибоко почленовані долинами притоків ріки, внаслідок чого мають дуже хвилястий, а місцями навіть горбистий рельєф. У минулому вони були зайняті дібровами і різнотравно-злаковими луками, під якими утворилися опідзолені грунти чорноземного типу28.

Персоналії[ред.ред. код]

Багато мешканців Снятина стали знатними людьми. Найбільш відомий видатний український письменник-новеліст Василь Стефаник (в селі Русові він проживав і творив все своє життя, народний художник, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка В. Касіян, письменниця демократичного напрямку, публіцистка і громадська діячка Наталя Кобринська (Озаркевич), композитор і педагог Р. Симович (у 1954 р. його було удостоєно звання заслуженого діяча мистецтв України) та письменник П. Мельник (псевдонім Петро Голота). У Снятині відкрито літературно-меморіальні музеї в будинках, де жили українські письменники Василь Стефаник (1941 р.), Марко Черемшина (1949 р.).

Провідне місце в економіці Снятина займає сільське господарство.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Снятинському районі на обліку перебувають 134 пам'ятки архітектури.

Населення[ред.ред. код]

Населений пункт Рада Населення
Балинці Балинцівська сільська рада &&&&&&&&&&&01346.&&&&001346
Белелуя Белелуївська сільська рада &&&&&&&&&&&01500.&&&&001500
Борщів Борщівська сільська рада &&&&&&&&&&&01700.&&&&001700
Борщівська Турка Борщівська сільська рада &&&&&&&&&&&&0265.&&&&00265
Будилів Будилівська сільська рада &&&&&&&&&&&01194.&&&&001194
Бучачки Балинцівська сільська рада &&&&&&&&&&&&0704.&&&&00704
Видинів Видинівська сільська рада &&&&&&&&&&&01148.&&&&001148
Вишнівка Ганьківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0102.&&&&00102
Вовчківці Вовчківська сільська рада &&&&&&&&&&&02304.&&&&002304
Ганьківці Ганьківська сільська рада &&&&&&&&&&&01702.&&&&001702
Горішнє Залуччя Горішньозалучанська сільська рада &&&&&&&&&&&01297.&&&&001297
Джурів Джурівська сільська рада &&&&&&&&&&&01810.&&&&001810
Долішнє Залуччя Горішньозалучанська сільська рада &&&&&&&&&&&01843.&&&&001843
Драгасимів Княженська сільська рада &&&&&&&&&&&&0543.&&&&00543
Завалля Завальська сільська рада &&&&&&&&&&&01145.&&&&001145
Заболотів Заболотівська селищна рада &&&&&&&&&&&04129.&&&&004129
Задубрівці Задубрівська сільська рада &&&&&&&&&&&01838.&&&&001838
Запруття Завальська сільська рада &&&&&&&&&&&&0179.&&&&00179
Зібранівка Шевченківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0801.&&&&00801
Іллінці Іллінецька сільська рада &&&&&&&&&&&02366.&&&&002366
Келихів Тулуківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0410.&&&&00410
Княже Княженська сільська рада &&&&&&&&&&&01384.&&&&001384
Красноставці Красноставська сільська рада &&&&&&&&&&&01093.&&&&001093
Кулачківці Кулачківська сільська рада &&&&&&&&&&&01410.&&&&001410
Любківці Олешківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0690.&&&&00690
Новоселиця Новоселицька сільська рада &&&&&&&&&&&01252.&&&&001252
Олешків Олешківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0596.&&&&00596
Орелець Устянська сільська рада &&&&&&&&&&&&0795.&&&&00795
Підвисоке Підвисоцька сільська рада &&&&&&&&&&&&0850.&&&&00850
Попельники Попельниківська сільська рада &&&&&&&&&&&01512.&&&&001512
Потічок Потічківська сільська рада &&&&&&&&&&&01201.&&&&001201
Прутівка Прутівська сільська рада &&&&&&&&&&&01511.&&&&001511
Рожневі Поля Шевченківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0424.&&&&00424
Рудники Рудниківська сільська рада &&&&&&&&&&&01429.&&&&001429
Русів Русівська сільська рада &&&&&&&&&&&01119.&&&&001119
Снятин Снятинська міська рада 0Помилка виразу: неочікуване число.0Помилка виразу: неочікуване число10 210
Стецева Стецівська сільська рада &&&&&&&&&&&03204.&&&&003204
Стецівка Стецівська сільська рада &&&&&&&&&&&&0216.&&&&00216
Троїця Троїцька сільська рада &&&&&&&&&&&01898.&&&&001898
Тростянець Тростянецька сільська рада &&&&&&&&&&&01416.&&&&001416
Трофанівка Балинцівська сільська рада &&&&&&&&&&&&0704.&&&&00704
Тулова Устянська сільська рада &&&&&&&&&&&&0887.&&&&00887
Тулуків Тулуківська сільська рада &&&&&&&&&&&01330.&&&&001330
Тучапи Тучапська сільська рада &&&&&&&&&&&&0542.&&&&00542
Устя Устянська сільська рада &&&&&&&&&&&01244.&&&&001244
Хлібичин Борщівська сільська рада &&&&&&&&&&&&0573.&&&&00573
Хом'яківка Кулачківська сільська рада &&&&&&&&&&&01010.&&&&001010
Хутір-Будилів Хутір-Будилівська сільська рада &&&&&&&&&&&01187.&&&&001187
Шевченкове Шевченківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0424.&&&&00424

Примітки[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.