Снятинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Снятинський район
Snatynskiy rayon gerb.png Snjatynskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Івано-Франківська область Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2625200000
Населення: 65 975 (на 1.08.2013)
Площа: 600 км²
Густота: 110.2 осіб/км²
Тел. код: +380-3476
Поштові індекси: 78300—78364
Населені пункти та ради
Районний центр: Снятин
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 31
Міста: 1
Смт: 1
Села: 47
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 78300, Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, м. Снятин, пл. Незалежності, 1, 2-50-11
Голова РДА: Дякур Дмитро Дмитрович
Голова ради: Гнідан Петро Степанович

Сня́тинський райо́н — район України на південному сході Івано-Франківської області. Населення становить 65 975 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 600 км². Район утворено у 1940 році.

Географія[ред.ред. код]

Вступ

Автор Василь Васильович Лукащук. Магістр з географії.

" - Висловлюю щиру подяку за сприяння в написані цієї праці, науковому керівнику докт. г.н проф. Джаману В.О, всьому коликтиву кафедри географії України та регіналістики, ЧНУ ім. Ю. Федьковича та голові Снятинської районної державної адміністрації - Білику Р.П. "

м. Чернівці - 2010 р.

Географічне положення[ред.ред. код]

Снятинський район, як і все Прикарпаття у минулому було вкрито Галицько-Бассарабським морем. І лише близько 50 млн років тому, внаслідок тектонічного підвищення земної кори, вода стекла в басейн сучасного Чорного моря. Трохи згодом, 15 млн років тому, через загальне потепління клімату почали танути південний і карпатський льодовики. Останній і утворив нинішнє русло ріки Прут. Почало створюватися «обличчя» сучасного суходолу.

Снятинський район розмістився на південному сході Івано-Франківської області та розташований на Східноєвропейській платформі. Належить до Верхньопрутсько-Дністровського фізико-географічного району. Лежить на т.зв. Прутсько-Черемоській височині та на Коломийсько-Снятинській рівнині.

Снятинський район – один із 14 районів Івано-Франківської області і є  складовою частиною історико - географічного регіону  Покуття,  І   межує зтакими адміністративними районами: на південному заході з  Косівським, із заходу з Коломийським, з північного заходу Городенківським. Також район межує з Чернівецькою областю, з сходу розміщений Кіцьманський,  із південного сходу    Вижницькийрайон.

Здавна  сусідні регіони відігравали велику роль у формуванні та освоєні території. Це проявлялось у вигляді торговельно-економічних, культурних, політичних зв’язках. Зокрема у XVII ст. через район  проходив важливий торговельний шлях з Польщі до Києва.

Площа району складає  60204 гектарів, або 4% від території області. Відстань до обласного центру  м. Івано-Франківськ складає – 95 км. В даний час  в районі нараховується  47 сільських поселень і  2 міських. Загальна протяжність із заходу на схід складає 42 км, із півночі на південь 36 км. Район має добру компактність, що сприяє розвитку взаємозв’язків  з іншими поселеннями.

Сучасний Снятинський район утворено у 1940 році. Його територія становить 0,6 тис. кв. км. Населення — 71,6 тис.,зокрема: міське — 15,5, сільське — 56,1 тис. осіб.

Район має вигідне географічне положення, через нього проходять основні транспортні шляхи такі як залізниці, автомобільні шляхи

Історія[ред.ред. код]

Місто Снятин — районний центр, розташований на лівому березі ріки Прут. На території міста знайдено скарб та велику кількість окремих римських монет II–IV ст. Перші відомості про Снятин належать до 1158 року.

Снятин назвали ім'ям власника міста — воєводи Костянтина Сірославовича, високого воєначальника і боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла, який в літописі іменується Кснятин, Костянтин.

На Снятинщині у 1490 році відбулось відоме антифеодальне повстання під приводом Мухи.

До стародавніх поселень району належать Княже (1405 р.), Залуччя (1442), Балинці (1462 р.), Заболотів (1579 р.), Рудники (друга половина XV ст.), Стецева (1472 р.).

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район устрій Снятинського району Івано-Франківської області на 1 міську раду, 1 селишну раду та 31 сільську раду, які об'єднують 49 населених пунктів і підпорядковані Снятинській районній раді. Адміністративний центр — місто Снятин[1]

Населений пункт

Рада

Населення

Балинці Балинцівська сільська рада &&&&&&&&&&&01346.&&&&001346
Белелуя Белелуївська сільська рада &&&&&&&&&&&01500.&&&&001500
Борщів Борщівська сільська рада &&&&&&&&&&&01700.&&&&001700
Борщівська Турка Борщівська сільська рада &&&&&&&&&&&&0265.&&&&00265
Будилів Будилівська сільська рада &&&&&&&&&&&01194.&&&&001194
Бучачки Балинцівська сільська рада &&&&&&&&&&&&0704.&&&&00704
Видинів Видинівська сільська рада &&&&&&&&&&&01148.&&&&001148
Вишнівка Ганьківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0102.&&&&00102
Вовчківці Вовчківська сільська рада &&&&&&&&&&&02304.&&&&002304
Ганьківці Ганьківська сільська рада &&&&&&&&&&&01702.&&&&001702
Горішнє Залуччя Горішньозалучанська сільська рада &&&&&&&&&&&01297.&&&&001297
Джурів Джурівська сільська рада &&&&&&&&&&&01810.&&&&001810
Долішнє Залуччя Горішньозалучанська сільська рада &&&&&&&&&&&01843.&&&&001843
Драгасимів Княженська сільська рада &&&&&&&&&&&&0543.&&&&00543
Завалля Завальська сільська рада &&&&&&&&&&&01145.&&&&001145
Заболотів Заболотівська селищна рада &&&&&&&&&&&04129.&&&&004129
Задубрівці Задубрівська сільська рада &&&&&&&&&&&01838.&&&&001838
Запруття Завальська сільська рада &&&&&&&&&&&&0179.&&&&00179
Зібранівка Шевченківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0801.&&&&00801
Іллінці Іллінецька сільська рада &&&&&&&&&&&02366.&&&&002366
Келихів Тулуківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0410.&&&&00410
Княже Княженська сільська рада &&&&&&&&&&&01384.&&&&001384
Красноставці Красноставська сільська рада &&&&&&&&&&&01093.&&&&001093
Кулачківці Кулачківська сільська рада &&&&&&&&&&&01410.&&&&001410
Любківці Олешківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0690.&&&&00690
Новоселиця Новоселицька сільська рада &&&&&&&&&&&01252.&&&&001252
Олешків Олешківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0596.&&&&00596
Орелець Устянська сільська рада &&&&&&&&&&&&0795.&&&&00795
Підвисоке Підвисоцька сільська рада &&&&&&&&&&&&0850.&&&&00850
Попельники Попельниківська сільська рада &&&&&&&&&&&01512.&&&&001512
Потічок Потічківська сільська рада &&&&&&&&&&&01201.&&&&001201
Прутівка Прутівська сільська рада &&&&&&&&&&&01511.&&&&001511
Рожневі Поля Шевченківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0424.&&&&00424
Рудники Рудниківська сільська рада &&&&&&&&&&&01429.&&&&001429
Русів Русівська сільська рада &&&&&&&&&&&01119.&&&&001119
Снятин Снятинська міська рада 0Помилка виразу: неочікуване число.0Помилка виразу: неочікуване число10 210
Стецева Стецівська сільська рада &&&&&&&&&&&03204.&&&&003204
Стецівка Стецівська сільська рада &&&&&&&&&&&&0216.&&&&00216
Троїця Троїцька сільська рада &&&&&&&&&&&01898.&&&&001898
Тростянець Тростянецька сільська рада &&&&&&&&&&&01416.&&&&001416
Трофанівка Балинцівська сільська рада &&&&&&&&&&&&0704.&&&&00704
Тулова Устянська сільська рада &&&&&&&&&&&&0887.&&&&00887
Тулуків Тулуківська сільська рада &&&&&&&&&&&01330.&&&&001330
Тучапи Тучапська сільська рада &&&&&&&&&&&&0542.&&&&00542
Устя Устянська сільська рада &&&&&&&&&&&01244.&&&&001244
Хлібичин Борщівська сільська рада &&&&&&&&&&&&0573.&&&&00573
Хом'яківка Кулачківська сільська рада &&&&&&&&&&&01010.&&&&001010
Хутір-Будилів Хутір-Будилівська сільська рада &&&&&&&&&&&01187.&&&&001187
Шевченкове Шевченківська сільська рада &&&&&&&&&&&&0424.&&&&00424

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Снятинському районі на обліку перебувають 134 пам'ятки архітектури.

Персоналії[ред.ред. код]

Багато мешканців Снятина стали знатними людьми. Найбільш відомий видатний український письменник-новеліст Василь Стефаник (у селі Русові він проживав і творив все своє життя, народний художник, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка В. Касіян, письменниця демократичного напрямку, публіцистка і громадська діячка Наталя Кобринська (Озаркевич), композитор і педагог Р. Симович (у 1954 р. його було удостоєно звання заслуженого діяча мистецтв України) та письменник П. Мельник (псевдонім Петро Голота). У Снятині відкрито літературно-меморіальні музеї в будинках, де жили українські письменники Василь Стефаник (1941 р.), Марко Черемшина (1949 р.).

Провідне місце в економіці Снятина займає сільське господарство.

Геологічна будова і мінеральні ресурси[ред.ред. код]

Регіон розміщений на Східно - Європейській платформі і складений в основному із міоценових відкладів. На протязі тривалого часу платформа мало реагувала на гороутворюючі явища, зазнаючи тільки вертикальних рухів земної кори.

В середньому міоцені палеогеографічні умови почали змінюватися. В зв’язку з посиленням гороутворюючих процесів морський басейн став зміщуватись на північний схід в бік південно – західної окраїни Східно – Європейської платформи, яка в тортонський час різко опустилась, зливаючись з Передкарпатським прогином. Тоді «Торське море» охопило все Прикарпаття і Подільську плиту, відклади якого спостерігаються в цих районах.

В результаті таких геологічних процесів тут сформувались відклади тортону, найбільше їх спостерігається в долинах річки Рибниця. Товщі її складені з чорної, темно-сірої глин, які містять в собі прошарки бурого вугілля.

На території Снятинського району зустрічаються корисні копалини осадового походження. Переважаючим видом сировини є будівельні матеріали- пісковики, глини, гравійно-галечниковий матеріал. [7с. 20 ]

Промислові розробки глини та суглинків місцевого значення розташовані поблизу сіл Княже, Підвисока, Ганьківці, Джурів, Рудники, Балинці та інші, які служать сировиною для виготовлення та випічки цегли, кахелю та черепиці.

Особливості геологічної будови території району дає підстави сподіватися на наявність на низовині біля сіл Борщівської сільської ради розміщення залягання значних покладів нафти.

Рельєф[ред.ред. код]

Регіон у орографічному відношенні найпростіший в порівняні з іншими районами області, і розміщений на Коломийсько-Снятинській рівнині.

Місцевість характеризується полого-хвилятою  рівнинною, з загальним нахилом у південно-східному напрямку . Абсолютні висоти коливаються до 300м. Орографічна будова місцевості в першу чергу зумовлюється тектонікою. Снятинський район розташований  на Східноєвропейській платформі Покутську частину складають низькогірні хребти з пологими схилами, куполоподібними вершинами, розділені річковими долинами. Переважаючі абсолютні висоти в долині р. Прут – 200-300 м.

Припрутський природний район простягається вздовж лівого берега Пруту і представлений серією високих та середніх його терас. На поверхні вони складені лесовидними суглинками, під якими залягають потужні верстви галечникового алювію, відкладеного карпатськими притоками Пруту. Тераси глибоко почленовані долинами притоків ріки, внаслідок чого мають дуже хвилястий, а місцями навіть горбистий рельєф. У минулому вони були зайняті дібровами і різнотравно-злаковими луками, під якими утворилися опідзолені грунти чорноземного типу28.

Кліматичні умови[ред.ред. код]

Район розташований в помірних широтах і одержує 100 -105 ккал/см² сонячної радіації. Лежить в двох кліматичних зонах – теплій (східна рівнинна частина) і помірній (західна, північна і південна передкарпатська частина).

Середні температури січня місяця –5ºС, липня +18º +19ºС. Середньорічна кількість опадів на сході – до 700 мм, на решті території – 700-800 мм (крім південного заходу в підгірській області, де кількість опадів максимальна  становить 800-1000 мм). Мінімальні і максимальні температури для Снятина відповідно –39º і +38ºС.

Переважають вітри – північно-західні і східні. Вітри переважно слабкі і помірні зі швидкістю 0-5 м/с, взимку інколи 6-10 м/с. В окремі роки спостерігались ураганні вітри до 20-25 м/с.

Початок зими прийнято відраховувати від часу, коли середньодобові температури опускаються нижче 0ºС. На рівнинній території цей період наступає в кінці листопада. Переважає хмарна погода із снігопадами, які приносять західні вітри. Часті відлиги з денними температурами 0º+6º. Східні вітри бувають досить сильними і приносять великі морози. Найхолодніший місяць – січень. Проте для останнього десятиліття характерна нестабільність зим, а саме надзвичайно холодна – тривалістю 5 місяців у 1996-1997 роках, з історичним мінімумом - 39ºС, дуже тепла близько до історичного максимуму в 2000-2001 роках.

Весна починається в першій декаді березня. Середньодобові температури піднімаються вище 0º С, тане сніговий покрив. Погода дуже мінлива, з частими заморозками, які приносять північні, або східні вітри. В третій декаді починається вегетаційний період, коли середньодобові температури переходять   через +10º С. Для травня характерна велика ймовірність сухих днів.

Літній період настає в кінці травня, коли середньодобові температури перевищують +15º С. Велика тривалість дня і висота сонця зумовлюють високі температури і малі контрасти їх протягом сезону. Найтепліший місяць липень, для якого ймовірні дні з середньодобовими температурами понад 25º С. Для літніх місяців характерна значна кількість опадів, які приносять вітри з Атлантичного океану. В червні часті зливові дощі. В другій половині літа спостерігаються посушливі періоди.

Осінь починається після 11-14 вересня, коли середні температури опускають нижче +15º С. Поступово знижується температура, однак у 20-х числах вересня часто спостерігається так зване “бабине літо ”, зумовлене південними вітрами, тобто діяльністю Азорського максимуму. У жовтні вже бувають перші приморозки. Поступово починає переважати хмарна, з незначними дощами і туманами, погода. Інколи випадає мокрий сніг, а в листопаді вже бувають морози, що знаменують кінець осені. [1.с 40 – 56 ]

Гідрографія і водні ресурси[ред.ред. код]

На територій району водні ресурси представлені поверхневими річками ставками, водосховищами. Загальна площа під водою становить 1,4 тисяч гектарів. В районі головною річковою артерією є велика річка Прут з його притоками Черемош, Рибниця, Белелуйка, Чорнява. Протікає вона звивистою долиною, з переходом правої сторони в високий та стрімкий берег. Сільськогосподарські землі, які розміщені на долинах та заплавах русел річок Прут та Черемош захищені збудованою дамбою. Річка Прут відрізняється невеликою водоносністю, і змінюється вона за рахунок атмосферних опадів та паводкових наслідків. Середня швидкість течії в період межені становить 0,6-0,8 метрів на секунду. Річка Черемош – гірська та швидкоплинна річка, водні запаси її залежать від опадів в гірській, лісовій місцевості. Найбільші річні витрати і рівні спостерігаються переважно під час повеней. Дно річок складене з гальки та гравію.

В Снятинському районі розвинуте і ставкове господарство,  загальна площа становить 235,75 гектарів. Розміри їх коливаються від 0,45га до 4,6 і відіграють велику роль у регулюванні природного потенціалу району. Розміщені вони в основному в колишніх великих агроформуваннях – це території Стецівської, Підвисоцької  та інших сільських рад.

У надрах Снятинського району, є прісні та мінералізовані підземні води,  їх поширення тісно пов’язане з геологічною будовою території. Мінералізація  прісних вод залежить  від геохімічної обстановки, в якій формується той чи інший тип підземних вод . В районі також є джерела прісних мінералізованих вод, які використовуються для виготовлення мінеральних вод.

Грунти і земельні ресурси[ред.ред. код]

На території Снятинського району зустрічаються майже всі типи грунтів, які властиві для передгірської зони Карпатського регіону. Серед всіх переважають такі типи грунтів: на північній частині – темно-сірі опідзолені, опідзолені чорноземи з своїми різновидностями та механічним складом глибокі карбонатні мало гумосні чорноземи. На південній частині території зустрічаються – сірі опідзолені, лучні, дернові слаборозвинені та болотні грунти.

Більшу частину площі займають темно-сірі опідзолені грунти-61%, які розміщені на водороздільних просторах і схилах. Інші грунти мають незначні площі:  чорноземи опідзолені – 16%, чорноземи глибокі - 8%, лучні грунти-7%, дернові слаборозвинені – 5%, та болотні - 3%.

Темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені є найбільш розповсюдженими грунтами в районі, і майже всі вони знаходяться на орних землях. Вони можуть використовуватись під всі сільськогосподарські культури такі як: овочеві культури та багаторічні насадження. На відміну від інших типів грунтів, вони володіють більш високим рівнем природної родючості, досить потужним і добрим гумусовим профілем ( вміст гумусу 2,2-5,4). Грунти цієї групи потребують вапнування. Вони є більш структуризовані, і мають добре розвинуту капілярну систему, тому водно-повітряний режим у них добрий.

Чорноземи глибокі займають в районі невеликі площі, в основному зосереджені на Стецівській та Ганьківській сільських радах, більша частина з них припадає на ріллю. Приурочені вони до крейдових підвищень горбисто – хвилястих водорозділів. Ці грунти характеризуються високим рівнем гумусу, в середньому від 4,8% до 5,4%, доброю забезпеченістю поживними речовинами і можуть бути використані під вирощування сільськогосподарських культур.   

Лучні грунти залягають в заплавах річок, по долинах балок. Лучні грунти переважно опідзолені, зустрічаються в нижніх частинах схилів, по днищах балок, заплавах рік. Вони мають більш потужний гумусовий горизонт. Для цього типу грунтів характерний добрий гумусовий профіль, значний запас поживних речовин. Часто грунти бувають перезволожені.

Дернові та дернові слаборозвинені грунти розміщені в південній частині,  в лісовій полосі району. На крутосхилах в різній степені змиті. Це низькопродуктивні грунти з нестійкою структурою, вміст гумусу в них невеликий – до 2,2%. Ці грунти мають кислу реакцію грунтового розчину, слабо забезпечені поживними речовинами, мають погані фізико-хімічні властивості, вони потребують вапнування. Механічний склад їх середньо-суглинковий, схильні до запливання і утворення кірки  після дощу, що загрожує проростанню сільськогосподарських культур. Характеризуються вони низькою протиерозійністю, в зв’язку з чим орні землі на цих грунтах в різній степені змиті. Потребують проведення протиерозійних заходів.

Болотні грунти займають незначну частину на рівнинах заплавів днищ балок. В основному сільськогосподарському виробництві їх використовують після осушення. Утворені вони внаслідок постійного перезволоження, залягання підгрунтових вод – 0,40-0,70 метрів. Весь їх профіль має виразні ознаки оглеєння. Оглеєння, та незадовільний водно-повітряний режим спричинив  до панування на болотних грунтах осокової та вологолюбної рослинності , яка при нагромадженні великої кількості органічної речовини дуже повільно розкладаються. Осушувані площі потребують вапнування, так як вони виражаються підвищеною кислотністю і внесення органічних та мінеральних добрив, хоч вміст гумусу середній для району.

Рослинний світ і лісові ресурси[ред.ред. код]

Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші фактори зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Природна трав’яниста рослинність на території району збереглася дуже мало, оскільки більша частина безлісних та осушених  території розорана під сільськогосподарські угіддя. Непорушний стан природи зберігся тільки на нерозораних сіножатях, пасовищах, луках, схилах та природно-заповідних місцях території району. В трав’янистому покриві розповсюджені цінні угруповування лучних, лісових, лісостепових видів рослин: билинець довгоний, лілія лісова, цібуляка гадюча, гороцвіт весняний, ковила волосиста, сонник великий, вівсяниці лучної та травостою метелика лугового, а також волиста, билинець довгорогий, цибуля медмежа, занесені до червоної книги. На болотистому комплексі, який розташований поблизу міста Снятина, сіл Русова, Келихова та Заболотова, у заповідних урочищах зростають рідкісні види рослин: проліски дволисті, анемони дібровної, пізноцвіту осіннього, які занесені до Червоної книги України; та інших рослин такі, як осоки гостролистої, рясту бульбистого, гречеків жовтих, калюжниці звичайної, рогози, журавлини болотяної.

Діброви поширені на водороздільних височинах і покрутих схилах. Лісоутворюючою породою їх є звичайний дуб, до них приєднується граб, сосна, ялина,береза, ясен, а також в першому ярусі росте берест та польовий клен. Серед чагарників знаходиться ліщина, калина, глід, шипшина, терен, татарський клен та інші. [7с.18]

На територій району розміщене Державне коломийське лісництво за яким закріплено 1809,02га лісу та снятинське спеціалізоване районне агролісництво нараховує за собою 1493,04га лісу. Ліси виконують переважно захисні водоохоронні протиерозійні та інші функції. У цих лісах рубки головного використання обмежені.

Снятинський район відноситься до регіону з стародавньою землеробською культурою. На великій території розкинулись господарські поля та сади. Вологий та м’який клімат даного регіону сприяє хорошому розвитку озимих та ярих зернових, технічних, овочевих сільськогосподарських культур. Садів в районі нараховується 1128,6 га в основному яких ростуть яблуні, груші, слива, черешні, а також кущові рослини – смородина, аґрус, малина.

Тваринний світ[ред.ред. код]

Розвиток тваринного світу тісно зв’язаний перш за все з умовами клімату і рослинним покривом. Тваринний світ різноманітний. На території району зустрічаємо понад 50 видів ссавців, біля 150 видів птахів, 9 видів плазунів, 15 видів земноводних, понад 40 видів риб.

Видовий склад тварин, є перехідний між Поділлям і  Покутськими Карпатами. Цікавими є рідкісні для району види тварин, такі як: ящірка лучна, полоз лісовий, черепаха грецька і черепаха болотна (з плазунів), пугач, лебеді дикі, сови, сичі, чаплі, яструби, жовна чорна, лунь болотний, сойка, одуд, кібчик, сокіл (з птахів), кажани, зубри, кутора мала, сліпаки, вовчки, лосі, борсуки, видри (ссавці), дуже рідко зустрічаються земноводні – тритон гірський та саламандра, які занесені до Червоної книги України; дуже рідкісні і потребують охорони деякі види риб, такі як вугор річковий, форель.

В лісах району зустрічаються борсук, ласка, заєць, дикий кабан, козуля, білка і ін. Сільськогосподарські землі значно бідніші: кріт, лисиця, заєць-русак, миші, ящірка, вуж, жаби.

Досить різноманітна орнітофауна: польовий горобець, ворони, синиці, сороки, дятли, одуд, пугач,шишкар ялиновий і інші типові осілі, а також багато перелітних і кочових: жайворонок польовий, зозуля звичайна, ластівка, лелека білий, соловейко, стриж, чапля сіра рябчик, снігурі, дроздів, шищкарів, глухарів, тетерів та інші [7с.64 ]

В річках водяться щуки, коропові, в’юни, окуні, верховодка, головень (клень), лин, марена, окунь, а в гірських притоках Пруту зустрічаємо форель струмкову і райдужну. В ставках вирощують коропів (лускатого, дзеркального, голого) та акліматизованих білого ашура і товстолобика.

ІСТОРИКО - ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ 'ПУНКТІВ І ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ РОЗСЕЛЕННЯ [ред.ред. код]

Ще з прадавніх часів територія Снятинщини приваблювала до себе людей. Найстаріші знахідки, які свідчать про її заселення на території краю – це покриті патиною фрагменти кремінних знарядь пізнього палеоліту, зібрані на полі  “Копані в Белелуї”. Люди, що користувалися цими знаряддями праці жили в кінці льодовикового періоду ( 40 – 10 тисяч років до н.е). Основним їх заняттям було полювання на мамонтів, які саме тоді відживали на цій території свій вік .

У Белелуї в урочищах “За Глибокою”, “За Берестовим” та Бавки відомі поселення трипільської культури ( IV – III тис. до н.е) Трипільські поселення  досліджені також в Олешкові та Хом’яківці. [2.c – 83]

Основними передумовами виникнення населених пунктів стало сприятливі умови території яка характеризувалася високою родючістю грунтів та багатим тваринним світом, що сприяло полюванню. Пізніше тут були сформовані потужні торгові центри до яких з’їжджалися торгівці з Польщі, Німеччини, та Галичини. Все це позитивно впливало на розвиток розселення. Яке головним чином розташовувались по периферії від Снятина зокрема це Стецива, Белелуя, Завалля.

Такі  поселення як: Попельники, Трійця, Бучачки,  Драгасамів, Тулова у XV столітті в основному були освоєні внаслідок розширення господарського ареалу й окультурення все більшої площі оброблюваних земель. Склалась густа мережа сільських поселень. Як зауважив П.Сіреджук, існування у місцях найдавнішої колонізації щільної мережі розселень населених пунктів ускладнювало подальше заселення цієї території. Зручні місця для заселення були вже зайняті. Крім того слід відзначити, що господарські ареали населених пунктів стали стикатися один з одним і  заселитися між ними стає практично неможливо

Все це дає підстави говорити про те, що основним чинником історико-економічного виникнення населених пунктів стали вільні території та сприятливі фізико-географічні умови.

Соціально - інфраструктурне забезпечення території[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

Освіта охоплює загальноосвітні навчально – виховні заклади   (школи, гімназії, ліцеї), професійно – технічні (училища) та вищі різних рівнів акредитації  (технікуми, училища, коледжі, інститути, університети, академії) навчальні заклади, що дають базову освіту, є обов’язковим для всіх, а тому їхнє розміщення на території країни визначаються густотою населення і системою розселення.

Про розвиток освіти в Снятинському районі дає таблиця №1.

 Розвиток  освіти в Снятинському районі[ред.ред. код]

(1990-2006 р.р)

                                                                                            Таблиця 1

Дошкільні заклади

1990

1995

2006

Кількість постійних дошкільних закладів

Чисельність дітей в постійних дошкільних закладах, осіб.,всього

30

1655

18

810

22

974

Кількість закладів освіти

Загальноосвітні навчально- виховні заклади

Вищі учбові заклади : I-II рівня акредитації

42

1

44

1

46

1

Чисельність учнів ( студентів), тис.

осіб

Загальноосвітні навчально- виховні заклади

Вищі учбові заклади : I-II рівня акредитації

10,5

0,9

11,2

0.7

8,4

0.7

Чисельність вчителів

Загальноосвітні навчально - виховні заклади        

1009

1154

1122

В Снятинському районі станом на 2006 рік діяло 46 навчально  –

виховних закладів, де навчалося 8400 тисяч учнів. До загальноосвітніх належать і дошкільні заклади, їх в районі нараховується 22  з них 2 дитсадків  припадає на міські поселення. Кількість вихованців в цих закладах  складає 947 осіб. Також в районі діє вищий учбовий заклад –  сільськогосподарський  технікум, тут навчається 700 студентів.

Навчально – виховний процес у загальноосвітніх закладах коорденують 1122 вчителі.

Культура[ред.ред. код]

Культура являє собою галузь соціальної інфраструктури, покликану задовольнити духовні запити населення, формувати, розвивати здібності та високі естетичні смаки, забезпечувати умови для поширення самодіяльної народної творчості.

Культура охоплює установи, підприємства, організації, що виробляють товари культурного та інформаційного призначення  (кінофільми, картини, книги, газети, журнали і т. ін.), організовують демонстрування духовних цінностей для населення.  [ 17с.197]

У 2006 році населення району обслуговували 53 клубних закладів, 53 бібліотеки, 37 кіноустановок. З 1990 року їх кількість зменшилася на 28%. Більше 40% будинків культури, 28% бібліотек , 20% кіноустановок і 10% культових споруд знаходяться в аварійному стані та потребують капітального ремонту. (Таблиця №2)

Розвиток культурно-освітніх закладів в Снятинському районі

(1990-2006р.р)

                                                                                                                       Таблиця 2

1990

1995

2006

Клубні заклади,одиниць

53

53

52

в тому числі:

в міських

 поселеннях
 

6

6

5

в

 сільській місцевості
 

47

47

47

Масові бібліотеки,одиниць

54

53

53

в тому числі:

в

 міських поселеннях
 

7

7

5

в

 сільській місцевості
 

47

46

48

Число книг і журналів у масових бібліотеках, тис.екз

725,5

593,0

561,6

Кількість читачів у масових бібліотеках, тис. чоловік

34,9

35,9

36,4

в тому числі:

в

 міських поселеннях
 

9,9

9,9

12,2

в

 сільській місцевості
 

25,0

26,0

24,2

Кількість кіноустановок з платним показом

52

38

37

в тому числі:

в міських

 поселеннях
 

5

4

3

в

 сільській місцевості
 

47

34

34

Кількість місць в залах для глядачів,тис

11,3

7,7

7,7

Досить критичне становище із сільськими бібліотеками. У зв’язку з відсутністю коштів призупинилося надходження художньої літератури, журналів і періодики.

Через нестачу коштів у держави і сільського населення ще більш посилилась кризова ситуація у системі кінопрокату. Сьогодні можна констатувати тут її практично немає. Тому сучасна матеріальна забезпеченість культурних установ не відповідає вимогам, низький рівень платоспроможності населення зумовив втрату інтересу до існуючих форм проведення дозвілля та відпочинку. У зв’язку з цим почався процес скорочення мережі закладів культури. [ 4с.29]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Важливим елементом соціальної інфраструктури регіону є заклади охорони здоров’я. Охорона  здоров’я  охоплює всю систему лікувальних, лікувально-профілактичних, санаторних, оздоровчих та інших медичних установ.

Станом на 2009 рік в районі діяло 10 лікарняних закладів, з них 8 лікарських амбулаторно поліклінічних  закладів, місткістю 435 лікарських ліжок. В сільських поселеннях діють фельдшерсько – акушерські пункти, їх нараховується 41. Великі спеціалізовані лікарські комплекси є у Снятині і в Забалотові. Кількість медичного персоналу складає 882 особи з них 223 лікарів усіх спеціальностей.       [ 4с.35]

Показник який характеризує розвиток охорони здоров’я є середня тривалість життя. Зараз цей показник в Україні, зокрема і в Снятинському районі має тенденцію до зменшення.

Основними  причинами  смертності  населення  є  хвороби  системи

кровообігу, новоутворення, хвороби органів дихання, нещасні випадки тощо.  (рис.1)

(рис.1)  Особливо проблемою сьогодні є смертність населення у  працездатному  віці,  яка  негативно  впливає  на  процес  відтворення  і формування людського капіталу.

Негативні  тенденції  розвитку  медико-демографічної  ситуації  тісно

пов’язані з невирішеністю таких проблем сфери охорони здоров’я як:

·        недостатні  обсяги  фінансування  та  нормативно-правова

неврегульованість механізмів  її диверсифікованого ресурсного забезпечення,зокрема, на засадах обов’язкового медичного страхування;

слабка матеріально-технічна база,  її відсталість від загальносвітових

стандартів;

·        недосконала система оплати праці зайнятих, у першу чергу лікарів та

середнього медичного персоналу;

·        недосконалість  організаційної  структури,  зокрема  амбулаторно-

поліклінічної та стаціонарної ланок медичного обслуговування;

·        низька  доступність  та  якість  безоплатної  медичної  допомоги,

недоліки в організації роботи дільничних закладів.

Низький  рівень  народжуваності  та  високий  показник  смертності

поглиблюють процес “старіння” населення.  Це  в  свою  чергу  вимагає  покращення  медичних  послуг. [ 15с.83]

Торгівля[ред.ред. код]

         Торгівля виконує функцію задоволення потреб населення. Як інфраструктурний підрозділ певної території характеризує рівень розвитку торгівельної мережі, кількість торгівельних підприємств, їх щільність, раціональність розташування, структура торгівельної мережі. [ 17с. 267]

У 2009 році оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами – підприємцями році становить 402,7 млн.грн., що на 29,1% більше ніж в попередньому році. Оборот роздрібної торгівлі на одну особу за січень - грудень 2009р.  становить 6056 грн.  

Торгівля, серед структури діяльності малих підприємств в районі займає найбільшу частину – 34%.                                                                                ( рис 2)                                                                                                          


В сфері торгівлі вдалося досягти позитивних зрушень у питаннях формування широкого асортименту товарів на споживчому ринку та підвищення культури торгівельного обслуговування населення. Внаслідок зростання грошових доходів населення та впровадження сучасних підходів до ведення торгівлі намітилась і закріпилась стійка позитивна тенденція до реального збільшення показників товарообороту. Щорічно спостерігається позитивна динаміка продажу споживчих товарів, загальний обсяг якого в 2009 році склав 294,4млн.грн, або 133,8% до попереднього року.

Значне місце у задоволенні потреб населення у товарах належить ринкам. На території району функціонує 7 ринків, на яких облаштовано 1101 торгове місце.

Зовнішня торгівля підприємств і організацій Снятинського району направлена на експорт та  імпорт товарів.

Головне управління статистики в області повідомляє: обсяги експорту та імпорту товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності Снятинського району за 2009р. І півріччя склали відповідно 1,3 і 1,5 млн.дол. США. У порівнянні з відповідним періодом минулого року обсяги експорту зросли на 30,9%, а імпорту – зменшилися на 47,0%. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами від’ємне, проте у порівнянні з І півріччям минулого року зменшилося у 7,9 раза. Питома вага обсягів експорту товарів підприємствами району в загальнообласних склала 1,0%, імпорту – 1,4% (за І півріччя 2008р. – відповідно 0,2% і 0,6%). Партнерами в зовнішній торгівлі товарами були 16 країн світу. Експорт товарів з підприємств району був направлений, в основному, до Франції, Іспанії, Бангладешу та В’єтнаму. За межі країни відвантажували деревину і вироби з деревини, текстильні вироби та зернові культури. Імпорт товарів здійснювався лише з країн Європи. Найбільшими були надходження зі Словаччини, Угорщини, Франції та Чеської Республіки. Основу товарної структури імпорту склали живі тварини. Значними були і обсяги текстилю та виробів з текстилю. [ 20.]

Спорт[ред.ред. код]

Спорт – складова загальної культури суспільства, спрямована на зміцнення здоров’я,  розвитку фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості. Спорт є важливим засобом підвищення соціальної і трудової діяльності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів. Мережа галузі складається з численних об’єктів, до складу яких входять: стадіони, спортивні майданчики, басейни, спортивні школи та клуби, спеціалізовані спортивні установи та інші спортивні споруди. [ 17с. 243] Про розвиток спортивної галузі в районі дає таблиця №3.

Розвиток спортивної інфраструктури в Снятинському районі

(на  2010 рік)                                 

                                                                                                        Таблиця 3                                                                                                                                                                                                                                       

Найменування

Загальна площа, кв. м

Загальна кількість спортивних споруд

усього

З них, майно яких перебуває у

Державній власності

Приватній власності

Спортивні споруди, усього

-

55

4

51

Стадіони з трибунами на 1500 місць і більше

-

19

19

Площинні спортивні споруди, усьго

104450

33

2

31

У тому числі: футбольні поля

94050

19

19

Інші майданчики

10400

14

2

12

Приміщення для фізкультурно – оздоровчих занять, усього

860

1

1

У тому числі: з тренажерним

 обладнанням
 

54

1

1

Спортивні зали площей не менше 162 кв.м

816

2

1

На виконання Закону України «Про фізичну культуру та спорт», Державної регіональної, районної  програм розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки в Снятинському районі проводиться певна робота, виходячи з фінансових та матеріальних ресурсів, щодо розвитку фізичної культури та спорту.

Фізкультурно-спортивною роботою охоплено 98 колективів фізичної культури та спорту, в тому числі загальноосвітніх  шкіл та Снятинський сільськогосподарський технікум 37, фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» 23, фізкультурного-спортивного товариства «Колос» 38.

До різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи залучено біля 12 тисяч осіб, що становить 20 відсотків від загальної кількості населення в районі.

Залучення дітей, підлітків  і молоді до регулярних занять фізичною культурою і спортом в спортивних секціях становить 15 відсотків від загальної кількості учнівської молоді.

В районі працює 88 штатних працівники сфери фізичної культури та спорту, з яких 52 вчителі фізичного виховання загальноосвітніх шкіл, 4 викладачі фізичної культури сільськогосподарського технікуму, 4 інструктори-методисти зі спорту при сільських радах і 27 тренерів-викладачів зі спорту.

У Снятинському районі функціонують дві дитячо-юнацькі спортивні школи:  ФСТ «Колос» та відділу освіти райдержадміністрації, свої повноваження здійснюють фізкультурно-спортивні товариства «Колос» та «Спартак».

Снятинська ДЮСШ «Колос» заснована у 1969 році. В 2008 році школа розвиває та культивує три види спорту : футбол (хлопчики), бокс, вільна боротьба. До вересня 2009 року працювало відділення волейболу (дівчата). В школі працює 4 тренера з них 4 штатні і один з них має першу категорію і три другу, всі мають фізкультурну освіту .  У школі займається понад 170 учнів з 16 населених пунктів району. [ 11с.3]

Найбільшою проблемою в спортивні галузі є: недостатнє фінансування, та не достатня кількість інвентарю. 

ЧИСЕЛЬНІСТЬ І ДИНАМІКА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ 'ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ''''СНЯТИНСЬКОГО РАЙОНУ[ред.ред. код]

Чисельність і динаміка трудових ресурсів напряму залежить від тенденції протікання певних геодемографічних процесів таких як: природний і механічний рух населення, а також від рівня соціально-економічного розвитку території.                                                                                                                            

                                                                                                                                  (рис4)

З 1990 року по 2006 рік частка працездатного населення в районі помітно збільшувалась з 51,3%  в 1900 році, до 57,5% в 2006 році (рис 4). Очевидно збільшення частки працездатного населення пов’язане з позитивними демографічними тенденціями, які мали місце з 1980 до 1990 року. А розпочинаючи з 1995 року і до сьогодні в районі спостерігається депопуляція населення.

За різними сферами народного господарства трудові ресурси району розподіляються нерівномірно, їх кількість залежить від попиту на них в кожній галузі  окремо.                                                                                                        

                                                                                                                         (рис5)

У сфері матеріального виробництва працює  70% населення: з них у промисловості – понад 33% , а сільському господарстві – 30 %, транспорт і зв'язок 1%, будівництво – 6%. У сфері послуг працює 30% населення. [ 4с.75]                                                                                                           

Проблеми безробіття[ред.ред. код]

Нині найгостріша проблема в українському суспільстві – це проблема працевлаштування.

Безробіття призводить до зниження всіх соціально-економічних показників, а як  наслідок до бідності серед населення. Також безробіття постає головною причиною міграції населення в інші країни.

Про рівень безробіття в Снятинському районі нам дає рис 6                   (рис6) 

Як ми бачимо найменший рівень безробіття був зареєстрований в 1995 році, 0,1%. Розпочинаючи з цього часу рівень безробіття постійно збільшується максимальні його значення були зафіксовані в 1998 році, - 3,4%.

Станом 01.01.08 рік рівень безробіття склав 3,1%. Найскрутніша ситуація постає в сільській місцевості. Згідно інформації служби зайнятості, протягом 2007 року звернулося 2225 сільських жителів, що складає 80,7% від загальної чисельності зареєстрованих осіб.

Значних труднощів щодо працевлаштування зазнають жінки з дітьми, молодь, що вперше шукає роботу, особи перед пенсійного віку та інші категорії соціально вразливих верств населення. Для них в 2007 році заброньовано 25 робочих місць на підприємствах та організаціях району. Протягом 2007 року було працевлаштовано 134 соціально незахищених громадян, в тому числі на заброньовані робочі місця 22 особи. Чисельність таких осіб, що взяли участь у громадських роботах становить 34 особи.

Також важливим є те, що на ринок праці району впливає специфіка економіки району. У зв’язку з тим, що район сільськогосподарський переважають сільськогосподарські підприємства по переробці сільськогосподарської продукції тому рівень безробіття знижується у весняно – літній період і зростає в осінньо – зимовий період. [ 14.с 2]

Для вирішення проблеми зайнятості необхідно створювати нові робочі місця, залучати безробітних до здобуття нових професій.

== Використанна література: == 1.     Адаменко М., Приходько М. Регіональна екологія і природні ресурси (на прикладі Івано-Франківської області). / Адаменко М – Івано-Франківськ.: 2000 –125 с.

2.     Бучко Д.Г. Походження назв населених пунктів Покуття  / Бучко Д.Г. – Львів.: 1990 – 110с.

3.     Гудзеляк І. Економіко-географічні аспекти зайнятості і безробіття населення Івано-Франківської області // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. № 2, 2005. – Тернопіль. - С. 102.

4.     Державний комітет статистики України. Паспорт Снятинського району ( основні показники економічного і соціального розвитку району за 1950-2006р) м. Івано-Франківськ 2007р.

5.      Державний комітет статистики України. Паспорт Снятинського району( основні показники економічного і соціального розвитку району за 1950-2007р) м. Івано-Франківськ 2008р.

6.     Запухляк Н. Вплив трудової міграції на функціонування регіонального ринку праці (на прикладі Івано-Франківської області) // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. № 2, 2005. – Тернопіль. - С. 255-257.

7.     Кайнов М.М. Природа Станіславської області / Геренчука., видавництво Львівського університету 1960. –93с.

8.     Копчак С.В. Населення українського Прикарпаття (історико-демографічний нарис). / Копчак С.В.  Докапіталісичний період – Львів.: Світ, 1974 – С 26.

9.     Крушельницька О.В Методологія та організація наукових досліджень: навчальний посібник – К.:Кондор, 2006.­ – 206с.

10.                     Інформація Управління освіти  і науки  Івано-Франківської ОДА “Про розвиток мережі освітніх закладів в регіоні”.-Івано –Франківськ 2008.

11.                     Інформація відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Снятиської  РДА “Про  стан реалізації молодіжної, сімейної, гендерної політики та протидії  торгівлі людьми, розвитку фізичної культури та спорту  в Снятинському районі станом на 2009 рік.

12.                      Інформація відділу економіки Снятинської РДА Про демографічну ситуацію в Снятинському районі станом на 2008 рік.

13.                      Інформація  Управління статистики у Снятинському районі . Про трудову міграцію населення на 2009р.

14.                      Інформація про виконання районної програми зайнятості Снятинського району за 2008 рік

15.                     Обласний  інформаційно-аналітичний  центр  медичної  статистики“характеристика мережі медичних закладів регіону”.-Івано-Франківськ 2008.

16.                                                                                                                                                                                                            Підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 року. «Снятинський район» м. Снятин 2003р.

Висновки:[ред.ред. код]

Отже, в результаті проведення навчально-наукового дослідження було розглянуто соціально-інфраструктурне забезпечення, а також вивчення трудових ресурсів і особливостей їх використання в Снятинському районі Івано-Франківської області.

Під час дослідження розвитку соціальної інфраструктури було виявлено ряд негативних моментів, а це:

Ø Не достатнє фінансування всіх суб’єктів  соціальної інфраструктури;

Ø Погане технічне забезпечення всіх галузей соціальної інфраструктури;

Серед позитивних тенденції слід  відмітити високу активність населення в спорті, де залучено 20% всього населення.

Під час вивчення трудових ресурсів району було виявлено наступні тенденції, серед позитивних:

Ø Зростання рівня освіти серед населення;

Ø Достатній рівень забезпечення трудовими ресурсами;

Ø В апараті управлінні району існує ефективна система підготовки і перепідготовки кадрів;

Ø В районі найнижчий рівень безробіття серед інших районів області.

Серед негативних тенденції були виявлені наступні:

Ø Існують проблеми безробіття, особливо в сільській місцевості;

Ø Депопуляція населення, що в майбутньому призведе до дефіциту трудових ресурсів.

Для усунення цих проблем слід здійснювати ефективну політику в соціально-економічній, та демографічній сфері, особливу увагу слід звернути до сільської місцевості, тут доцільно здійснювати культурно-освітні реформи.

Примітки[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.