Воробкевич Григорій Іванович
Григо́рій Іва́нович Воробке́вич (*10 січня 1838, Чернівці — †24 листопада 1884) —- український поет. Молодший брат Сидора Воробкевича.
Зміст |
[ред.] Біографічні відомості
Він народився 10 січня 1838 в Чернівцях, у родині священика, вчителя філософії і богослов'я міського ліцею та духовної семінарії. Його генеалогічне древо мало коріння і в румунській, і в литовській землях. Прадід, Сеульський Млака де Оробко, не витримавши насильства німецьких рицарів над православною вірою, перебрався в середині XVIII ст. на Буковину. Дід Михайло змінив прізвище Оробко на Воробкевич.
Григорій, його брат Сидір та сестра Апполонія рано осиротіли. Дітей ставив на ноги та виводив у люди дід Михайло, священик з містечка Кіцмань, та баба Параска. Дід навчав онуків рідної мови і письму, а баба повела їх у світ пісень та переказів про героїчну боротьбу й легендарні подвиги козаків-сміливців. Після закінчення чотирирічної початкової школи у Кіцмані (викладання велося тільки німецькою мовою), обидва хлопці продовжили навчання у Чернівцях — у гімназії та духовній семінарії. Обидва прийняли сан священика.
[ред.] Творчість
Григорій став соратником і однодумцем старшого брата — одного із засновників і редакторів журналу «Буковинська зоря», альманаху «Руська хата», фундатора «Руського літературного товариства». Друкувався Григорій під псевдонімом Наум Шрам (за іменем одного з героїв «Чорної ради» П. Куліша). Особливо гостро виступав проти «язичія» західноукраїнських москвофілів («…все задушила московська недоля»), національного гніту, провокаторів, що намагалися зіштовхнути румунів і русинів.
На слова молодшого брата Сидір Воробкевич видав збірку пісень для школярів, яка була на той час, по суті, єдиним українським посібником для буковинського учнівства.
[ред.] Приклад поетичної творчості
| « | Ненадобно хахлам письма,
І язик їм вирубати!» —
І так сталось на Вкраїні,
Живе слово також вкрадуть,
|
» |
|
— 1877 р. |
||
