Вулиця Карла Звіринського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Карла Звіринського
Львів
горішня частина вулиці
горішня частина вулиці
горішня частина вулиці
Місцевість Цитадель
Район Галицький
Назва на честь Карла Звіринського
Колишні назви
Убогих бічна (Святого Лазаря бічна), Ходоровського, Горнунґштрассе, Венеціанова
польського періоду (польською) Ubogich boczna (Świętego Lazarza boczna), Chodorowskiego
радянського періоду (українською) Венеціанова
Загальні відомості
Протяжність 135 м
Координати початку 49°49′59″ пн. ш. 24°01′15″ сх. д. / 49.833306° пн. ш. 24.021083° сх. д. / 49.833306; 24.021083Координати: 49°49′59″ пн. ш. 24°01′15″ сх. д. / 49.833306° пн. ш. 24.021083° сх. д. / 49.833306; 24.021083
Координати кінця 49°50′00″ пн. ш. 24°01′21″ сх. д. / 49.833500° пн. ш. 24.022583° сх. д. / 49.833500; 24.022583
поштові індекси 79000[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 2—15[2]
Поштові відділення ВПЗ Львів-поштамт (вул. Словацького, 1)[1]
Забудова класицизм, конструктивізм[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Карла Звіринського у Вікісховищі

Ву́лиця Карла Звіринського — вулиця у Галицькому районі міста Львова, в місцевості Цитадель. Сполучає вулиці Грабовського та Колесси.

Історія[ред. | ред. код]

У середині XIX століття мала назву Убогих бічна або Святого Лазаря бічна[4], бо пролягала вздовж муру шпиталю святого Лазаря[5]. З 1870 року (за іншими джерелами — з 1871 року[6]) мала назву Ходоровського[7], на честь львівського стольника і мецената Івана Ходоровського з Берездівців, який у 1457 році подарував для утримання шпиталю Святого Духа три села: Бовшів, Могилище та Лучани[5], а також був одним з учасників оборонного союзу (конфедерації) руської шляхти та міста Львова, укладеного 1464 року проти сваволі королівських намісників з родин Одровонжів та Бучацьких[8]. За часів німецької окупації вулиця мала назву Горнунґштрассе[9]. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва вулиці і вже у 1946 році перейменована на Венеціанова, на честь російського живописця Олексія Венеціанова[10][11], який брав активну участь у звільненні Тараса Шевченка з кріпацтва[5]. Сучасну назву, на честь українського педагога та живописця Карла Звіринського, вулиця отримала 18 серпня 2022 року[12].

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця забрукована, має форму літери «Г». Початок непарного боку вулиці забудований триповерховими чиншовими кам'яницями у стилі класицизм, зведеними у 1890-х роках на місці колишнього маєтку київських воєвод Потоцьких. Наприкінці непарної сторони стоїть житловий дев'ятиповерховий будинок (№ 15), зведений у 1968 році за проєктом архітектора Олега Радомського і розрахований на 54 квартири. З парного боку вулиці розташована ще одна класицистична чиншова кам'яниця та більш сучасний будинок у стилі польського конструктивізму.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 27 березня 2024.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 27 березня 2024.
  3. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 77.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 123.
  5. а б в Вулиці Львова, 2017, с. 199.
  6. Галицьке передмістя, с. 89.
  7. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 101.
  8. Галицьке передмістя, 2012, с. 89.
  9. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 106.
  10. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 23.
  11. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 11.
  12. Ірина Марчук (18 серпня 2022). У Львові дерусифікували ще 20 вулиць, але не зовсім так, як хотіли львів'яни. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 22 червня 2023. Процитовано 27 березня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]