Вулиця Кирила і Мефодія (Львів)
| Вулиця Кирила і Мефодія Львів | |
|---|---|
.jpg) Початкова ділянка вулиці | |
| Місцевість | Цитадель |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | святих Кирила і Мефодія |
| Колишні назви | |
| Курницька, Длугоша, Розенштрасе, Длугоша, Ломоносова | |
| радянського періоду (українською) | Длугоша, Ломоносова |
| радянського періоду (російською) | Длугоша, Ломоносова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 480 м |
| Координати початку | 49°50′02″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8339278° пн. ш. 24.0327278° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′49″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.8304278° пн. ш. 24.0288694° сх. д. |
| поштові індекси | 79005[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—37[2] |
| Архітектурні пам'ятки | кам'яниці № 8, 10, 18, 22, 29, 31, 33[3] |
| Пам'ятники | погруддя Яна Снядецького, Ярослава Дутчака |
| Навчальні заклади | хімічний та фізичний факультети ЛНУ імені Івана Франка, Львівська лінгвістична гімназія |
| Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1] |
| Забудова | класицизм, історизм, конструктивізм[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2630329 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Кирила і Мефодія у Вікісховищі | |
Ву́лиця Кири́ла і Мефо́дія — вулиця у Галицькому районі міста Львова. Сполучає вулиці Коцюбинського та Грушевського.
Прилучаються вулиці Кобилянської, Євгена Гладишевського[5].
Назви[ред. | ред. код]
- Курницька — назва відома з XVIII століття. Могла походити від слова «курник» — господарське приміщення де тримають птицю. За іншою версією тут «курили» (дистилювали) горілку — технологічний процес, котрий не практикували в середмісті, виносячи за межі міських мурів.
- Длугоша — названа 1885 року на честь Яна Длугоша, польського історика, церковного і політичного діяча.
- Розенштрассе — назва часів німецької окупації (від вересня 1941).
- Длугоша — повернена передвоєнна назва у липні 1944 року.
- Ломоносова — назва від грудня 1944 року, надана радянською владою Львова, на честь Михайла Ломоносова, російського вченого XVIII століття.
- Кирила і Мефодія — сучасна назва від 1993 року, на честь Кирила і Мефодія, слов'янських просвітників та проповідників християнства, творців кириличної абетки.
Забудова[ред. | ред. код]
У забудові вулиці Кирила і Мефодія переважають архітектурні стилі — класицизм, історизм та конструктивізм[4]. Декілька будинків на вулиці внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
Будинки[ред. | ред. код]
№ 4 — ботанічний сад Львівського університету (стара частина), заснований у 1851 році Гіацинтом Лобажевським на території колишнього саду монастиря тринітаріїв. У 1855—1877 роках садом опікувався Карл Бауер[6]. У 1892 року частину університетського ботанічного саду забрали під будову нових корпусів — хімічного, геолого-мінералогічного та фармакологічного інститутів Львівського університету[7].
№ 6, 8 — корпуси хімічного та фізичного інститутів, збудовані 1892 року за проєктом віденського архітектора Різорі, добудовані 1911 року архітекторами Григорієм Пежанським за участю архітектора Йозефа Браунзайса[6]. До 1939 року в будинку під № 8 розташовувалося Природниче товариство імені Миколая Коперника[4]. Нині тут містяться хімічний і фізичний факультети та Астрономічна обсерваторія Львівського університету.
№ 9 — житловий будинок з елементами готики і романського стилю, споруджений за проєктом Тадея Обмінського у 1908 році[6].
№ 11 — вілла, збудована у 1880 році архітектором Юліушом Гохберґером для власних потреб. 1913 року відбулася реконструкція будинку за проєктом К. Теодоровича для С. Левандовського.[8] Нині тут розташований дошкільний навчальний заклад № 43.
№ 12. В цьому будинку проживав відомий російський політик і засновник партії "Яблоко" у госдумі Григорій Явлінський.[джерело?]
№ 15 — вілла, збудована наприкінці 1890-х років. Металеві конструкції тераси вілли спроєктовано та виготовлено у 1905 році відомою в Галичині фірмою «Зигмунт Піотрович і Я. Шуман»[6]. 1927 року будинок перебудовано за проєктом Івана Багенського та Войцеха Дембінського[9].
№ 17 — будинок жіночого монастиря Сестер Чину святого Василія Великого, відомий нині як Монастир провінції Пресвятої Трійці Святих Василя та Мокрини. Приміщення передане монахиням Львівською міською радою у 1993 році[10].
№ 17а — будинок гімназії Сестер Василіянок, відомий нині як Львівська лінгвістична гімназія, збудований у другій половині 1920-х років навпроти старого ботанічного саду львівського університету[10].
№ 18 — вілла, збудована за власним проєктом архітектора Станіслава Кшановського у 1891 році — для власних потреб[11]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 154-м[3].
№ 27 — чотириповерховий житловий будинок на розі з вулицею Євгена Гладишевського. У наріжнику будинку встановлена фігура Пресвятої Богородиці з маленьким Ісусом на руках.
- Світлини вуличної забудови
-
Будинок № 1 -
Один з корпусів ЛНУ імені Івана Франка (буд. № 6) -
Будинок № 8 -
Будинок № 10 -
Будинок № 15 -
Будинок № 18 -
Будинок № 22 -
Будинок № 29 -
Будинок № 31 -
Будинок № 33
.jpg)
.jpg)
Пам'ятники[ред. | ред. код]
В будинку, по вул. Кирила і Мефодія, 8, де нині міститься фізичний та хімічний факультети Львівського національного університету імені Івана Франка, ще 1892 року встановлено погруддя польському вченому-енциклопедисту, астроному, математику, філософу, творцю польської математичної термінології Янові Снядецькому, роботи скульптора Антона Попеля. 14 жовтня 2003 року на фасаді цього ж корпусу встановлено погруддя українського фізика, професора, доктора фізико-математичних наук, багаторічного завідувача кафедри рентгенометалофізики Львівського університету Ярослава Дутчака, роботи скульптора Василя Ярича.
Пам'ятні таблиці[ред. | ред. код]
В приміщенні хімічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, рішенням Вченої Ради факультету, 1994 року встановлено пам'ятну таблицю на честь видатного українського вченого-хіміка, Академіка АН УРСР Романа Кучера.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009.
- ↑ Пресслужба ЛМР (21 жовтня 2022). У Львові урочисто відкрили вулицю Євгена Гладишевського. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 11 березня 2023. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ а б в г Архітектура Львова, 2008.
- ↑ Ігор Мельник (27 листопада 2017). Галицький архітектор Йозеф Браунзайс. zbruc.eu. Zbruč. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ Енциклопедія Львова… — Т. 1. — С. 569, 570.
- ↑ Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 140; Т. 2. — С. 34.
- ↑ а б Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 329–333.
- ↑ Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 728.
Джерела[ред. | ред. код]
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 370. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — 656 с. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — 608 с. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- Кирила і Мефодія вулиця // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 198—200. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Кирила і Мефодія вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 131. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 27. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 222, 223. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Кирила і Мефодія. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 березня 2022.
- Ярослав Янчак. Проєкт «Міський медіаархів»: вулиця Ломоносова. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 грудня 2023.
| |||||||||||||
| ||||||||||||||
| |||||||||||||