Відплиття на острів Кіферу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відплиття на острів Кіферу

Pèlerinage à l'île de Cythère
L'Embarquement pour Cythere, by Antoine Watteau, from C2RMF retouched.jpg
Автор Антуан Ватто
Час створення 1717
Розміри 129 × 194 см
Матеріал олія на полотні
Місцезнаходження Лувр (Париж, Франція)


Паломництво на острів Кіферу

Embarquement pour Cythère
Antoine Watteau 034.jpg
Автор Антуан Ватто
Час створення 1718
Розміри 129 × 194 см
Матеріал олія на полотні
Місцезнаходження Замок Шарлоттенбург (Німеччина)

Відплиття на острів Кіферу (фр. Pèlerinage à l'île de Cythère) — перша картина Антуана Ватто 1717 року із серії «галантних святкувань».

Тема картини Антуана Ватто була настільки новою, що для неї довелося відшукати новий термін - "галантні святкування". Черпаючи натхнення в театрі, художник зображує закоханих у вечірніх сукнях. Ці люди вирушають у пошуках кохання на острів Кіферу (Цитеру), до статуї богині Афродіти. Зображення природи в райдужному світлі має багато спільного з венеціанським живописом.

Опис[ред.ред. код]

У стародавні часи острів Кіфера (Цитера), що розташований на грецьких островах Егейського моря, вважався одним з головних центрів культу Афродіти. На острові знаходився храм Афродіти, богині вроди й кохання. Острів є символом любовних утіх.

Зеленіючі дерева, пухкенькі амури, закохані пари, чудові шовкові сукні надають рідкісну грацію галантним сценам цієї картини.

Прикрашена гірляндами статуя Афродіти з Еросом означає, що зображений тут ідилічний світ пов'язаний з пошуками кохання. Хоча в картині відсутні еротичні епізоди, вона наділена безсумнівною чуттєвістю. Але, як часто буває у Ватто, чарівна фривольність картини затьмарена відтінком меланхолії: жіноча фігура в центрі з жалем оглядається назад, як би натякаючи на швидкоплинність насолоди.

Існує ще дві, дуже схожі картини Ватто «Паломництво на острів Кіферу», створені роком пізніше. Одна з них зберігається в музеї Штедель, інша - в Замку Шарлоттенбург.

За картину «Паломництво на острів Кіферу» Ватто був прийнятий у члени французької Академії[1]. Ця мальовнича елегія Ватто будується не на колізії, дії (неясно навіть, відплиття або повернення зображено на полотні), а на ледь помітних відтінках настрою.

Композиція картин «Прибуття на острів Кіферу» і «Паломництво на острів Кіферу» позбавлена ​​стійкості: герої то групами прямують вглиб картини, то розходяться парами, то раптом звертаються до глядача жестами чи поглядом. Персонажі немов підпорядковуються «видимій» музиці.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Zaczek, Iain “The Pilgrimage to Cythera,” 1001 Paintings You Must See Before You Die, ed. Farthing, Stephen (London: Quintet, 2006) 292.
  • Janson, H.W., Janson, Anthony F., History of Art: The Western Tradition, Revised 6th ed. (New Jersey: Pearson-Prentice Hall, 2004) 626-627.
  • d’Harcourt, Claire, Masterpieces Up Close: Western Painting from the 14th to 20th Centuries (San Francisco: Chronicle, 2004) 30-31, 36-37.

Посилання[ред.ред. код]