Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ

ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ (колегії, колегіуми) — навч. заклади, які організовували і якими опікувалися чл. ордену єзуїтів. Наступного року, як єзуїти з’явилися в Польщі, вони відкрили першу колегію в Брунсберзі (1565), а невдовзі за підтримки місц. магнатів поширили свою місіонерську та освіт. діяльність на укр. землі Речі Посполитої. Перша єзуїтська колегія на укр. землях була відкрита 1575 в Ярославі (1575—1773; нині місто в Польщі; тут учився свого часу і Б.Хмельницький). Упродовж 16—18 ст. були засновані й діяли також колегії в містах Львів (1608—1773), Луцьк (1608—1773), Острог (1626/27—1773), Бар (1646—66, 1749—73), Фастів (1625; 1647—48 переведена до Києва), Переяслав (1636—48; нині м. Переяслав-Хмельницький), Кам’янець (1610—72, 1700—73; нині м. Кам’янець-Подільський), Вінниця (1630—48, 1732—73), Ксаверів (1647—48; нині село Малинського р-ну Житомир. обл.), Кросно (1631—1773), Перемишль (1626—27, 1654—1773; нині Пшемисль, обидва міста в Польщі), Овруч (1685—1773), Красностав (1688—1773; нині м. Краснистав, Польща), Самбір (1702—73), Кременець (1712—73), Станіслав (1716—73; нині м. Івано-Франківськ), Житомир (1747—73).

За навч. програмами колегії поділялися на неповні (нижчого рівня) та повні (вищого рівня). Неповними були п’ятикласні колегії, що давали освіту з «семи вільних наук»  — граматики, поетики, риторики, арифметики, геометрії, діалектики й музики. Гол. предметом була лат. мова, якою викладалися всі ін. дисципліни. Також вивчалися грец., а в Луцькій колегії ще й рус. (укр.) мови. До програм повних колегій входили ще дво- або трирічний курс філософії та чотирирічний курс теології. Філософію вивчали світські студенти, курс теології був призначений для майбутніх священиків та чл. самого ордену.

Учні колегій походили з різних сусп. станів, але здебільшого це були діти з шляхетських (див. Шляхта) та міщанських (див. Міщани) родин, а також духовенства. В Є.ш. навч. діти різних конфесій — католики, православні (переважно в 1-й пол. 17 ст.) та унійці (зокрема у Львові в 2-й пол. 18 ст.).

У 17—18 ст. при колегіях виникають конвікти (інтернати) для незаможної шляхетської молоді; вони існували в Кам’янці (1614—72, 1714—73), Острозі (1640), Львові (1709), Луцьку (1752), Кросні (1766), Вінниці (1754), Кременці (1749—50).

У 18 ст. на базі шляхетських конвіктів були відкриті платні рицарські академії для синів магнатів та заможної шляхти у Львові (1749) та Острозі (1751). Програма академій відповідала завданням підготовки майбутніх держ. чиновників і включала франц. та нім. мови, політику, екон. науки, юриспруденцію, історію, військ. та цивільну арх-ру, а також власне «рицарські науки» — фехтування, танці, їзду верхи.

1759 у Львові єзуїтами був відкритий ун-т (акад.). Однак через протидію Краківського університету та Замойської академії невдовзі його позбавили права надавати випускникам академічні ступені, що вважалося прерогативою вищих учбових закладів.

Усі колегії мали свої б-ки. На жаль, жодна з них не збереглася цілісно як окреме зібрання. Найбагатшими були б-ки Львів., Ярославської, Острозької, Луцької та Перемишльської колегій. Майже при всіх колегіях діяли бурси, шкільні театри та аптеки. При Львів. та Перемишльській колегіях функціонували друкарні: Львів. була заснована 1615, але почала інтенсивно працювати від 1642, Перемишльська діяла від 1757. Тут видавали літ. реліг. змісту, підручники та навч. посібники з історії, географії, філософії, арх-ри. Серед викладачів колегій були відомі у свій час педагоги Т.Сєкєжинський (1720—77), Л.Гошовський (1732—1802), Г.-В.Пірамович, Я.-П.Лойко,  С.-А.Сєраковський (1743—1824). Проповідником у Львові та Красноставі був К.Несецький (1682—1744; саме в Красноставській колегії він працював над своєю «Короною Польською», яка була видана у Львові 1728—43).

Після того, як 21 лип. 1773 папа Климент XIV буллою «Dominus ас Redemptor» розпустив орден єзуїтів, маєтності ордену та їхні школи в Речі Посполитій були описані та передані у відання Едукаційної комісії 1773—1794.

Колиш. колегії на укр. землях, що опинилися після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) у складі Австрії, були перетворені на світські школи (Кросно, Ярослав) та г-зії (Самбір, Перемишль, Станіслав). 1773 Львів. акад. було закрито. На її базі відкрили гімназію.

Література

• Lukaszewicz J. Historia szkół w Koronie i w Wielkiem księstwie Litewskim od najdawniejszych czasów do r. 1794, t. 1–4. Poznań, 1849–51;
• Załęski S. SJ. OO. Jezuici we Lwowie. Kraków, 1880;
• Харлампович К. Западно-русские православные школы конца XVI – начала XVII в. Казань, 1898;
• Załęski S. Jezuici w Polsce, t. 1–5. Lwów–Kraków, 1900–06;
• Його ж. SJ. Jezuici w Kamieńcu Podolskim. «Przegląd Powszechny», 1904, N 84;
• Bednarski S. SJ. Upadek i odrodzenie szkół jezuickich w Polsce (studium z dziejów kultury i szkolnictwa polskiego). Kraków, 1933;
• Gottfried K. Jezuici w Jarosławiu. Jarosław, 1933;
• Bednarski S. SJ. Dzieje kulturalne jezuickiego kolegjum we Lwowie w XVIII wieku. «Pamiętnik Literacki», 1936, r. 33, z. 1;
• Grzebień L. SJ. Fundacje biskupa W.H. Sierakowskiego. Biblioteka i drukarnia jezuitów w Przemyślu. «Roczniki Biblioteczne», 1985, r. 29, z. 1–2;
• Його ж. SJ. Słwnik jezuitów polskich 1564–1990. Kraków, 1993;
• Kramarz H. Jezuici we Lwowie na przestrzeni wieków. В кн.: Jezuici a kultura polska. Kraków, 1993;
• Puchowski K. Jezuicke kolegia szlacheckie Rzeczypospolitey XVIII wieku – źródła i kierunki reform. «Kwartalnik Pedagogiczny», 1995, nr. 3 (157); Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy, 1564–1995. Kraków, 1996;
• Яковенко Н.М. Латинське шкільництво і шкільний гуманізм в Україні кінця XVI – середини XVII ст. «Київська старовина», 1997, № 1–2;
• Pelczar R. Szkolnictwo w miastach zachodnich ziem wojewódstwa ruskiego (XVI–XVIII w.). Rzeszów, 1998;
• Florek L. źródła do dziejów kulturalnych jezuickiego kolegium we Lwowie 1584–1773. В кн.: Jezuicka ars historica. Prace ofiarowane księdzu Profesorowi Ludwikowi Grzebieniowi, SJ. Kraków, 2001.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: В.А. Кіку.; url: http://history.org.ua/?termin=Ezuitski_shkoly; том: 3