Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ — н.-д. установа в складі Національної академії наук України. Ств. у лют. 1992 на базі Львів. від-ня Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН України (нині Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України).

Ін-т веде свій початок від ств. в трав. 1874 Пром. музею та заснованого дещо пізніше Етнографічного музею при Науковому товаристві імені Шевченка у Львові. Саме 1874 з ініціативи галицьких ремісників та за активної участі архіт. та проф. Львів. політехніки Ю.Захарієвича, а також громад. діяча Ф.Земялковського Львів. міськ. управа затвердила статут Пром. музею, хоча високомистецькі твори худож. промислу, декоративного мист-ва для музею почали збирати ще 1873, коли на виставці у Відні були закуплені перші експонати. Колекція постійно поповнювалася мистецькими виробами з дерева, металу, кераміки, тканин тощо.

1895 був заснований Музей Наукового товариства імені Шевченка у Львові за безпосередньої участі відомих діячів укр. к-ри і науки І.Франка, В.М.Гнатюка, Ф.Колесси, О.Роздольського, Ф.Вовка, В.Шухевича та ін. З музеєм співпрацювали такі діячі, як М.Біляшівський, Д.Щербаківський, К.Щироцький, Я.Пастернак, І.Труш та ін. За активного сприяння Лесі Українки, К.Квітки, О.Сластіона музей поповнився цінними збірками килимів, плахт, рушників, виробів з дерева, скла з Придніпров’я. Завдяки збирачам-ентузіастам М.Зубрицькому, Г.Заклинському, Л.Гарматію та ін. музей збагатився унікальними збірками нар. майстрів 19 — поч. 20 ст. Юрія, Василя і Миколи Шкрібляків, Марка Мегидинюка, Юрія та Семена Корпанюків, Івана Семенюка, Петра Кошака та ін. В 1910—30-ті рр. на основі зібр. Музею НТШ утворилося 3 музеї: природописний, істор.-воєн. пам’яток та культ.-істор. Після ліквідації НТШ 1940 до колекції культ.-істор. музею ввійшли цінні етногр. збірки з Музею ім. графів Дідушицьких (див. Володимир Дідушицький, Войцех Дідушицький), О.Прусевича, Національного музею у Львові та деяких приватних колекцій, а сам музей реорганізовано в Держ. етногр. музей.

Згідно з постановою РМ УРСР від 11 черв. 1951 Етногр. музей, який у повоєн. час перебував у віданні АН УРСР, було об’єднано з Музеєм худож.  пром-сті К-ту в справах мист-ва РМ УРСР в одну установу — Укр. держ. музей етнографії та худож. промислу у віданні АН УРСР. 31 трав. 1982 Президія АН УРСР перейменувала Держ. музей етнографії та худож. промислу на Львів. від-ня Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР.

Наук. і музейницьку діяльність І.н. НАН України забезпечують 6 структурних підрозділів: 1) від. етнології сучасності (теорія, методологія науки; етносоціологія; традиційна та сучасна к-ра українців в її істор. розвитку); 2) від. істор. етнології (історія, заг. етнологія, етнологія укр. зарубіжжя й зарубіжних народів); 3) від. мистецтвознавства (дослідження історії та теорії професійного укр. мист-ва); 4) від. мист-ва (вивчення теорії й практики декоративного та вжиткового мист-ва); 5) від. фольклористики (збирання, систематизація та дослідження фольклору українців); 6) Музей етнографії та художнього промислу на правах від. (виявлення, фіксація, збереження й пропаганда пам’яток духовної та матеріальної к-ри українців; вивчення укр. музейництва).

У структурі ін-ту функціонує на правах від-ня Ін-т керамології (розташов. у смт Опішня).  Ін-т має позаструктурні наук. підрозділи в Луцьку, Івано-Франківську, Дрогобичі — народознавчі центри, які фінансуються місц. адміністраціями. Від 1994 І.н. НАН України став центром Міжнар. Карпато-Балканської комісії з дослідження традиційної к-ри нас. Карпат і Балкан (голова секретаріату — проф. С.Павлюк).

Книжковий фонд б-ки ін-ту складає бл. 70 тис. одиниць зберігання, серед них є стародруки 16—17 ст., подаровані відомим мистецтвознавцем П.Жолтовським («Апостол» Львівський 1574; зб. проповідей І.Ґалятовського «Ключ разумѣнія» (Львів, 1665), «Мечь духовний» (Київ, 1666) та Л.Барановича ін.). Ілюстрований фонд б-ки представлений колекцією листівок та документальних фото (усього понад 25 тис., були передані з музею НТШ у Львові).

Від 1997 ін-т регулярно видає ж. «Народознавчі зошити». Він є співзасн. журналів «Керамологія», «Фольклористичні зошити», «Бойки», щорічного збірника наук. статей Івано-Франк. народознавчого центру. В ін-ті функціонує видавництво.

Література

• Грушевський М. В справі Музея при Науковім Товаристві ім. Шевченка. Відозва до ш. Земляків. «ЗНТШ», 1901, т. 43, кн. 5;
• Його ж. В справі Музея при Науковім Товаристві ім. Шевченка. Відозва до українсько-руської суспільності. Хроніка українсько-руського Н. товариства ім. Шевченка. Львів, 1905;
• Герасимчук Р. Про завдання музейництва. «Нова Зоря» (Львів), 1938, № 49;
• Його ж. За збереження народної культури. «Новий Час» (Львів), 1939, № 20;
• Суха Л.М. Художні вироби з металу (Фонди Етнографічного музею АН УРСР у Львові). «Вісник Академії наук УРСР», 1951, № 1;
• Ломова М.Т. У Львівському етнографічному музеї АН УРСР. Там само, 1951, № 4;
• Сидорович С.Й. З досвіду роботи Етнографічного музею АН УРСР. Там само, 1951, № 11;
• Долинський Л.В. В Українському державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР. Там само, 1953, № 6;
• Ивасюта М. Украинский государственный музей этнографии и художественного промысла АН в 1953 и 1954 годах. «Советская этнография», 1955, № 2;
• Долинський Л.В. Довідка Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН про роботу Музею (17.01.1956 р.) «Радянський Львів». 1939–1955. Документи й матеріали. Львів, 1956; Про наукову діяльність установ Львівського філіалу АН УРСР за 1955 рік. «Вісник Академії наук УРСР», 1956, № 4;
• Жолтовський П. Український державний музей етнографії та художнього промислу в 1956 р. «Народна творчість та етнографія», 1957, № 1;
• Його ж. Двадцять років праці Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. Там само, 1959, № 3; Бібліографія праць наукових співробітників Державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР (1951–1973). Львів, 1974; Державний музей етнографії та художнього промислу Академії Наук УРСР. К., 1974;
• Гавриленко В.А. Столетие Государственного музея этнографии и художественного промысла АН УССР. «Советская этнография», 1975, № 2.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: С.П. Павлюк.; url: http://history.org.ua/?termin=Inst_narodoznavstva_NAN_Ukr; том: 3