Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Любарський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Любарський район

Авратинська сільська рада

[ред. код]

АВРАТИНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1174 особи, з яких 542 чоловіки та 632 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1008 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,61 %
російська 0,39 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Авратин

[ред. код]

с. АВРАТИН

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 523 особи, з яких 246 чоловіків та 277 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 402 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,51 %
російська 0,49 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кириївка

[ред. код]

с. КИРИЇВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 651 особа, з яких 296 чоловіків та 355 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 606 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,67 %
російська 0,33 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Березівська сільська рада (Любарський район)

[ред. код]

БЕРЕЗІВСЬКА сільрада (ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1043 особи, з яких 487 чоловіків та 556 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 996 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,00 %
російська 1,00 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Березівка (Любарський район)

[ред. код]

с. БЕРЕЗІВКА (БЕРЕЗІВСЬКА сільрада, ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1000 осіб, з яких 470 чоловіків та 530 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 968 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,97 %
російська 1,03 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Северинівка

[ред. код]

с. СЕВЕРИНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 43 особи, з яких 17 чоловіків та 26 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 28 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Горопаївська сільська рада

[ред. код]

ГОРОПАЇВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 588 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,32 %
російська 0,68 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Горопаї

[ред. код]

с. ГОРОПАЇ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 679 осіб, з яких 304 чоловіки та 375 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 588 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,32 %
російська 0,68 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бичівська сільська рада

[ред. код]

БИЧІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1098 осіб, з яких 479 чоловіків та 619 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 951 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,76 %
російська 0,93 %
білоруська 0,21 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бичева

[ред. код]

с. БИЧЕВА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 766 осіб, з яких 328 чоловіків та 438 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 668 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,27 %
російська 0,59 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рогізна

[ред. код]

с. РОГІЗНА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 332 особи, з яких 151 чоловік та 181 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 283 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,54 %
російська 1,76 %
білоруська 0,70 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великобраталівська сільська рада

[ред. код]

ВЕЛИКОБРАТАЛІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 415 осіб, з яких 176 чоловіків та 239 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 319 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,38 %
російська 0,62 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великий Браталів

[ред. код]

с. ВЕЛИКИЙ БРАТАЛІВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 340 осіб, з яких 141 чоловік та 199 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 285 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,30 %
російська 0,70 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великобраталівське

[ред. код]

с. ВЕЛИКОБРАТАЛІВСЬКЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 75 осіб, з яких 35 чоловіків та 40 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 34 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великоволицька сільська рада

[ред. код]

ВЕЛИКОВОЛИЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 930 осіб, з яких 415 чоловіків та 515 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 916 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,89 %
російська 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Велика Волиця

[ред. код]

с. ВЕЛИКА ВОЛИЦЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 930 осіб, з яких 415 чоловіків та 515 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 916 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,89 %
російська 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великодеревичівська сільська рада

[ред. код]

ВЕЛИКОДЕРЕВИЧІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1134 особи, з яких 491 чоловік та 643 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 861 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,61 %
російська 1,27 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великі Деревичі

[ред. код]

с. ВЕЛИКІ ДЕРЕВИЧІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1134 особи, з яких 491 чоловік та 643 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 861 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,61 %
російська 1,27 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Веселківська сільська рада

[ред. код]

ВЕСЕЛКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 839 осіб, з яких 389 чоловіків та 450 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 751 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,81 %
російська 0,79 %
румунська 0,26 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Веселка

[ред. код]

с. ВЕСЕЛКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 250 осіб, з яких 114 чоловіків та 136 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 228 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,97 %
російська 2,16 %
румунська 0,43 %
інші 0,44 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Михайлівка

[ред. код]

с. МИХАЙЛІВКА (ВЕСЕЛКІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 183 особи, з яких 83 чоловіки та 100 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 171 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,42 %
румунська 0,58 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Филинці

[ред. код]

с. ФИЛИНЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 406 осіб, з яких 192 чоловіки та 214 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 352 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,72 %
російська 0,28 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вигнанська сільська рада

[ред. код]

ВИГНАНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 709 осіб, з яких 323 чоловіки та 386 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 687 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,99 %
російська 1,01 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вигнанка

[ред. код]

с. ВИГНАНКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 709 осіб, з яких 323 чоловіки та 386 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 687 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,99 %
російська 1,01 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гізівщинська сільська рада

[ред. код]

ГІЗІВЩИНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1012 осіб, з яких 435 чоловіків та 577 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 904 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,89 %
російська 1,00 %
німецька 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гізівщина

[ред. код]

с. ГІЗІВЩИНА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 366 осіб, з яких 158 чоловіків та 208 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 319 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,75 %
російська 1,25 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Демківці

[ред. код]

с. ДЕМКІВЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 204 особи, з яких 85 чоловіків та 119 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 184 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,46 %
російська 0,54 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Житинці

[ред. код]

с. ЖИТИНЦІ (ГІЗІВЩИНСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 284 особи, з яких 126 чоловіків та 158 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 270 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,15 %
російська 1,48 %
німецька 0,37 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ленінське

[ред. код]

с. ЛЕНІНСЬКЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 107 осіб, з яких 45 чоловіків та 62 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 96 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Озерне

[ред. код]

с. ОЗЕРНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 51 особа, з яких 21 чоловік та 30 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 35 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глезненська сільська рада

[ред. код]

ГЛЕЗНЕНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1328 осіб, з яких 565 чоловіків та 763 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 1151 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,88 %
російська 0,95 %
білоруська 0,09 %
молдовська 0,09 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глезне

[ред. код]

с. ГЛЕЗНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 552 особи, з яких 219 чоловіків та 333 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 467 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,16 %
російська 0,84 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мала Деревичка

[ред. код]

с. МАЛА ДЕРЕВИЧКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 569 осіб, з яких 247 чоловіків та 322 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 504 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,02 %
російська 0,78 %
білоруська 0,20 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Перетік

[ред. код]

с. ПЕРЕТІК

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 207 осіб, з яких 99 чоловіків та 108 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 180 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,78 %
російська 1,67 %
молдовська 0,56 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Громадська сільська рада

[ред. код]

ГРОМАДСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1477 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,80 %
російська 1,00 %
білоруська 0,13 %
молдовська 0,07 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Громада

[ред. код]

с. ГРОМАДА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1187 осіб, з яких 570 чоловіків та 617 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1477 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,80 %
російська 1,00 %
білоруська 0,13 %
молдовська 0,07 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Коростківська сільська рада

[ред. код]

КОРОСТКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 651 особа.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,39 %
білоруська 0,30 %
російська 0,30 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Коростки

[ред. код]

с. КОРОСТКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 731 особа, з яких 380 чоловіків та 351 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 651 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,39 %
білоруська 0,30 %
російська 0,30 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Липненська сільська рада

[ред. код]

ЛИПНЕНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1443 особи, з яких 655 чоловіків та 788 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1324 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,24 %
російська 0,76 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Липне

[ред. код]

с. ЛИПНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1113 осіб, з яких 498 чоловіків та 615 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1041 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,32 %
російська 0,68 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кутище

[ред. код]

с. КУТИЩЕ (ЛИПНЕНСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 330 осіб, з яких 157 чоловіків та 173 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 283 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,97 %
російська 1,03 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малобраталівська сільська рада

[ред. код]

МАЛОБРАТАЛІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1539 осіб, з яких 701 чоловік та 838 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 1421 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,95 %
молдовська 0,63 %
російська 0,35 %
білоруська 0,07 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малий Браталів

[ред. код]

с. МАЛИЙ БРАТАЛІВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1007 осіб, з яких 469 чоловіків та 538 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 898 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,78 %
російська 0,22 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гринівці

[ред. код]

с. ГРИНІВЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 532 особи, з яких 232 чоловіки та 300 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 523 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,52 %
молдовська 1,72 %
російська 0,57 %
білоруська 0,19 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Меленецька сільська рада

[ред. код]

МЕЛЕНЕЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 653 особи, з яких 268 чоловіків та 385 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 545 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,91 %
російська 0,91 %
польська 0,18 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Меленці

[ред. код]

с. МЕЛЕНЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 459 осіб, з яких 187 чоловіків та 272 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 388 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,23 %
російська 0,51 %
польська 0,26 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Виноградівка

[ред. код]

с. ВИНОГРАДІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 194 особи, з яких 81 чоловік та 113 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 157 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,15 %
російська 1,85 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мотовилівська сільська рада

[ред. код]

МОТОВИЛІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1381 особа, з яких 620 чоловіків та 761 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1204 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,42 %
російська 0,50 %
білоруська 0,08 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мотовилівка

[ред. код]

с. МОТОВИЛІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1047 осіб, з яких 485 чоловіків та 562 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 930 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,25 %
російська 0,65 %
білоруська 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Семенівка

[ред. код]

с. СЕМЕНІВКА (МОТОВИЛІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 334 особи, з яких 135 чоловіків та 199 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 274 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новочорторийська сільська рада

[ред. код]

НОВОЧОРТОРИЙСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2908 осіб, з яких 1491 чоловік та 1417 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1858 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,25 %
російська 1,54 %
білоруська 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нова Чортория

[ред. код]

с. НОВА ЧОРТОРИЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2177 осіб, з яких 1111 чоловіків та 1066 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1858 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,25 %
російська 1,54 %
білоруська 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Панасівська сільська рада

[ред. код]

ПАНАСІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 781 особа, з яких 350 чоловіків та 431 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 696 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,55 %
російська 1,30 %
молдовська 0,14 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Панасівка

[ред. код]

с. ПАНАСІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 402 особи, з яких 186 чоловіків та 216 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 357 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,88 %
російська 0,84 %
молдовська 0,28 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Коваленки

[ред. код]

с. КОВАЛЕНКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 379 осіб, з яких 164 чоловіки та 215 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 339 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,21 %
російська 1,79 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Пединківська сільська рада

[ред. код]

ПЕДИНКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1217 осіб, з яких 540 чоловіків та 677 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1128 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,03 %
російська 0,62 %
молдовська 0,27 %
білоруська 0,09 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Пединка

[ред. код]

с. ПЕДИНКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 753 особи, з яких 333 чоловіки та 420 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 693 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,70 %
російська 0,86 %
молдовська 0,43 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Провалівка

[ред. код]

с. ПРОВАЛІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 464 особи, з яких 207 чоловіків та 257 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 435 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,54 %
білоруська 0,23 %
російська 0,23 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Привітівська сільська рада

[ред. код]

ПРИВІТІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1978 осіб, з яких 882 чоловіки та 1096 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1093 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,93 %
російська 1,07 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Привітів

[ред. код]

с. ПРИВІТІВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1299 осіб, з яких 578 чоловіків та 721 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1093 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,93 %
російська 1,07 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старочорторийська сільська рада

[ред. код]

СТАРОЧОРТОРИЙСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2197 осіб, з яких 1002 чоловіки та 1195 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 2140 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,16 %
російська 0,70 %
білоруська 0,05 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стара Чортория

[ред. код]

с. СТАРА ЧОРТОРИЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1363 особи, з яких 628 чоловіків та 735 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1400 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,36 %
російська 0,50 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Борушківці

[ред. код]

с. БОРУШКІВЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 689 осіб, з яких 310 чоловіків та 379 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 633 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,73 %
російська 1,11 %
білоруська 0,16 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дослідне

[ред. код]

с. ДОСЛІДНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 145 осіб, з яких 64 чоловіки та 81 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 107 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,07 %
російська 0,93 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стрижівська сільська рада (Любарський район)

[ред. код]

СТРИЖІВСЬКА сільрада (ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5263 особи, з яких 2440 чоловіків та 2823 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3717 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,26 %
російська 1,58 %
єврейська 0,08 %
молдовська 0,06 %
білоруська 0,03 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стрижівка (Любарський район)

[ред. код]

с. СТРИЖІВКА (СТРИЖІВСЬКА сільрада, ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1602 особи, з яких 736 чоловіків та 866 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1475 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,72 %
російська 1,14 %
білоруська 0,07 %
молдовська 0,07 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванківці (Любарський район)

[ред. код]

с. ІВАНКІВЦІ (СТРИЖІВСЬКА сільрада, ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 476 осіб, з яких 218 чоловіків та 258 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 458 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,70 %
російська 1,30 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старий Любар

[ред. код]

с. СТАРИЙ ЛЮБАР

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1998 осіб, з яких 916 чоловіків та 1082 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1784 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,71 %
російська 2,05 %
єврейська 0,18 %
молдовська 0,06 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Юрівська сільська рада (Любарський район)

[ред. код]

ЮРІВСЬКА сільрада (ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2218 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,66 %
російська 1,30 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Юрівка (Любарський район)

[ред. код]

с. ЮРІВКА (ЮРІВСЬКА сільрада, ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1277 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,22 %
російська 0,70 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новий Любар

[ред. код]

с. НОВИЙ ЛЮБАР

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 914 осіб, з яких 404 чоловіки та 510 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 941 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,89 %
російська 2,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Юрівка

[ред. код]

с. ЮРІВКА (ЛЮБАРСЬКА селищна рада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1312 осіб, з яких 599 чоловіків та 713 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Населені_пункти_України/Населення/Житомирська_область/Любарський_район&oldid=34205820