Веселка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Веселка в горах над озером
Веселка.
Первинна та вторинна веселка
Райдуга над житловим масивом Вигурівщина-Троєщина (Київ)
Райдуга у фонтані

Весе́лка (також ра́йдуга, веселуха або цмок) — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.

Причина[ред.ред. код]

Схема заломлення світла у водяній краплі (для первинної веселки)
Схема утворення вторинної та первинної веселки

Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям (деякою мірою і з дифракцією) сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається на спектр. Спостерігач, що стоїть спиною до джерела світла, бачить різнобарвне світіння, що виходить із простору по концентричному колу (дузі).

Найяскравіша дуга (первинна веселка) утворена променями, що зазнали одного відбивання всередині крапель. Радіус цієї дуги становить 42°. Промені, що двічі відбилися від стінок краплі зсередини, утворюють вторинну веселку, радіус якої більший приблизно на 10°. Порядок кольорів у ній зворотний.

Центр кола, дугу якого описує веселка, завжди лежить у напрямку, протилежному до напрямку на Сонце (Місяць), тобто одночасно бачити Сонце й веселку без використання дзеркал неможливо. Для спостерігача на землі вона звичайно виглядає як частина дуги кола; чим він вище, тим веселка повніша — з гори або літака можна побачити й суцільне коло.

Якщо водяні крапельки, що висять у повітрі, дуже дрібні (туман), веселка виглядяє дещо по-іншому; це пояснюється хвильовими властивостями світла. Така веселка (відома як біла райдуга) ширша і значно слабше забарвлена.

У яскраву місячну ніч можна побачити веселку від Місяця. Людський зір влаштований так, що при слабкому освітленні працюють лише найчутливіші рецептори ока — палички, які не сприймають кольорів, тому місячна веселка виглядає білястою; чим яскравіше світло, тим «барвистіша» веселка (у її сприйняття включаються колірні рецептори — колбочки).

Послідовність кольорів[ред.ред. код]

Веселка у лісі після дощу

Традиційно умовно виділяють сім кольорів веселки в послідовності зменшення довжини світлової хвилі: червоний (< 740 нм), оранжевий (помаранчевий), жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий (> 380 нм). Цю послідовність легко запам'ятати за мнемонічною формулою, кожне слово якої розпочинається на літеру, що відповідає кольору. Наприклад:

  • Чарівниця Осінь Жар-птаху Закликає Бабин Сад Фарбувати
  • Чарівна Оксана Живе Знову Біля Старого Фонтану
  • Чомусь Осіння Журба Завжди Буяє Сумними Фарбами
  • Чоловік Охоче Жінку Заміж Бере Собі Файну
  • Червоні Окуляри Жанки Заважають Бачити Сяйво Фіалки
  • Чому Обізнані Життям Завжди Балакають Смішні Фрази?
  • Червоний Орел Живе За Байраком Серед Фіалок
  • Чапля Осінь Жде Завзято, Буде Сад Фарбувати

Відома російська формула: Каждый Охотник Желает Знать, Где Сидит Фазан. Відповідна англійська мнемонічна формула ROYG BIV (red, orange, yellow, green, blue, indigo, violet).

У міфології[ред.ред. код]

У міфології веселка — символ посередництва між небом і землею. Після потопу Господь сказав Ноєві:

Веселку мою покладаю в хмарі, щоб вона була знаменем заповіту між мною і землею. І станеться, що, як наведу хмари понад землею, з'явиться веселка моя в хмарі. І спогадаю заповіт мій між мною і вами, і між усякою живою душею в усякому тілі: що не буде вже води потопної на погибель усякому тілу.
Мойсея, IX, 13 — 16)

У класичній міфології греків та римлян веселка уособлюється в Іриді, посланниці богів, зокрема Юнони. Швидка, як вітер, на золотих крильцях, вкритих росою, грається вона її крапками проти сонця, як дорогими самоцвітами. У скандинавській міфології веселка — це міст, перекинений з неба на землю. А у нас — це рура чи смок, що тягне в хмари воду з потоків, ставів та криниць, а разом із водою і втягає часом і сторонні речі — рибу, жаб, каміння, які падають потім назад на землю. Якщо веселка впирається одним кінцем не у воду а в суходіл, то це значить, що там є якесь джерело води. Пити ж із того джерела зараз після того, як із нього пила веселка, вважалось безпечним. [1]) Подекуди у нас казали, що, як дійти до того кінця веселки, що впирається в воду, то осліпнеш. [2] Вірування в веселку, що п'є воду, відбилося і в Шевченка:

Розкажи, як за горою сонечко сідає
Як у Дніпра, веселочка воду позичає

Іноді веселку уявляють у нас, як дорогу, що нею янголи сходять із неба черпати воду, яку потім виливають на сітку, через яку йде на землю дощ.
Як виявляє й назва веселки, була вона в нас і символом радощів, веселості, бо ж і «небо, затемнене хмарами, стає веселіше, коли з'являється райдуга.
(Драгоманов, III, ст. 97)

Тут мається на увазі, очевидно, ту гру барв, що робить із веселки одне з найчарівніших явищ Природи. Тому й звуть її не тільки веселка, але і веселуха, чи веселиця, все з одного пня «весел»:

Ой, знати, знати, хто господиня, в неї в світлиці, як у веселиці…
(Головацький, «Пісні…» IV, 545)

В Галичині веселку називають також — дуга. Нераз, як падає дощ, діти промовляють:

Вийди, вийди дуга, випий воду на погоду.
(подав О. Кузьмич)

В іконографії веселка — атрибут Божої слави, обіцянка прощення (припинення Потопу) і відродження. На одній із картин Цимбала ми бачимо величезну веселку над Києвом як символ минулої й будучої слави столиці України.

Веселка як прапор[ред.ред. код]

Докладніше: Веселковий прапор

Веселковий прапор досить поширений вексилографічний символ. Найдавніше відоме застосування цього прапора — прапор Імперії Інків. Тепер він використовується як прапор міста Куско та індіанського руху. В часи Реформації 1525 року Томас Мюнцер обрав веселку для прапорів повсталих німецьких селян як символ надії та нових часів.

У наш час веселковий прапор використовується як символ руху за мир. Часто використовується як символ толерантності. З ним утотожнюється передовсім громадський рух лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерних людей. Веселковий прапор можна побачити на маніфестаціях, в котрих беруть участь геї та лесбійки, або при вході до кав'ярень та ресторанів gay-friendly.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. І. Франко, Приповідки, І, с. 250
  2. Ястребов, «Літопис…» III, 65

Джерела[ред.ред. код]

  1. «Українська Мала Енциклопедія», проф. Євген Онацький.

Посилання[ред.ред. код]