Вітиліго

Вітиліго
Шкіра руки, уражена вітиліго
МКХ-10	80
МКХ-9	709.01
OMIM	193200
DiseasesDB	13965
MedlinePlus	000831
eMedicine	derm/453
MeSH	D014820

Вітилі́го (лат. vitiligo «нашкірна хвроба, лишай»; песь) — це хронічне захворювання шкіри, за якого спостерігається поява розлогих, часто спотворюючих білявих ділянок депігментації на шкірі хворих.

Опис і причини

Вітиліго характеризується розвитком на шкірі (переважно на обличчі, шиї, кистях) людини, у волоссі, сітківці очей різних за формою і розміром знебарвлених плям (плям білих кольорів), тобто порушення пігментації, які можуть поширюватись і зливатись.

Суб'єктивних відчуттів (крім психологічних дискомфорту) при вітиліго немає.

Хвороба може розпочатися в будь-якому віці, але в 70 % випадків — до 20 років.

Вітиліго розвивається внаслідок втрати або зниження функції меланоцитів. Однак остаточно причину захворювання не встановлено. Вважається, що вирішальну роль у виникненні вітиліго відіграють порушення діяльності нервової та ендокринної систем.

Лікування

Лікування вітиліго спрямоване на усунення нервово-ендокринних розладів; зовнішнє є малоефективним.

При лікуванні хворих вітиліго необхідно враховувати роль психологічних факторів. Психоемоційні стреси вважаються одним з факторів, що провокують розвиток вітиліго, і разом з тим це захворювання часто призводить хворих у стан постійної психологічної напруги.

Вітиліго у свійських тварин

Вітиліго у ротвейлера

Вітиліго разом з поліозисом зустрічається як родове захворювання в деяких свійських тварин.

Зокрема, на вітиліго можуть хворіти коні арабської породи і собаки породи ротвейлер, для яких це, звичайно, є дефектом екстер'єру. У рідкісних випадках вітиліго викликає в собак постійне зудіння.

Джерела і посилання

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985., Том 2., К., 1978, стор. 326
• Лікування вітиліго на Кубі (рос.)