Вітиліго
| Вітиліго |
|
| Шкіра руки, уражена вітиліго | |
| МКХ-10 | 80 |
| МКХ-9 | 709.01 |
| OMIM | 193200 |
| DiseasesDB | 13965 |
| MedlinePlus | 000831 |
| eMedicine | derm/453 |
| MeSH | D014820 |
Вітилі́го (лат. vitiligo «нашкірна хвороба, лишай»; песь) — це хронічне захворювання шкіри, за якого спостерігається поява розлогих, часто спотворюючих білявих ділянок депігментації на шкірі хворих.
Зміст |
Опис і причини[ред.]
Вітиліго характеризується розвитком на шкірі (переважно на обличчі, шиї, кистях) людини, у волоссі, сітківці очей різних за формою і розміром знебарвлених плям (плям білих кольорів), тобто порушення пігментації, які можуть поширюватись і зливатись.
Суб'єктивних відчуттів (крім психологічних дискомфорту) при вітиліго немає.
Хвороба може розпочатися в будь-якому віці, але в 70 % випадків — до 20 років.
Вітиліго розвивається внаслідок втрати або зниження функції меланоцитів. Однак остаточно причину захворювання не встановлено. Вважається, що вирішальну роль у виникненні вітиліго відіграють порушення діяльності нервової та ендокринної систем.
Лікування[ред.]
Лікування вітиліго спрямоване на усунення нервово-ендокринних розладів; зовнішнє є малоефективним.
При лікуванні хворих вітиліго необхідно враховувати роль психологічних факторів. Психоемоційні стреси вважаються одним з факторів, що провокують розвиток вітиліго, і разом з тим це захворювання часто призводить хворих у стан постійної психологічної напруги.
Вітиліго у свійських тварин[ред.]
Вітиліго разом з поліозисом зустрічається як родове захворювання в деяких свійських тварин.
Зокрема, на вітиліго можуть хворіти коні арабської породи і собаки породи ротвейлер, для яких це, звичайно, є дефектом екстер'єру. У рідкісних випадках вітиліго викликає в собак постійне зудіння.
Джерела і посилання[ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 2., К., 1978, стор. 326
- Лікування вітиліго на Кубі (рос.)
