Галаган Ростислав Мстиславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ростислав Галаган
Зображення
Зображення
Ростислав Мстиславович Галаган
Основна інформація
Повне ім'я Ростислав Мстиславович Галаган
Дата народження 2 серпня 1972(1972-08-02) (51 рік)
Місце народження Градизьк, Полтавська область, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Професія композитор, аранжувальник, вокаліст, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності, керівник аматорського вокально-хорового колективу
Співацький голос тенор
Інструменти гітара, спів
Жанр етно-поп
Колективи вокальний ансамбль
«Лівий берег»
Гурт «Сусіди»
Нагороди Ювілейна медаль «20 років незалежності України»,
Премії Всеукраїнська мистецька премія імені Олександра Білаша «Два кольори»
Премія імені Панаса Мирного
Звання
Заслужений працівник культури України
Заслужений працівник культури України
susidy.com.ua

Галага́н Ростисла́в Мстисла́вович (2 серпня 1972(19720802), с. Градизьк, Глобинський район, Полтавська область, Україна) — український композитор, вокаліст, гітарист, аранжувальник, хормейстер, художній керівник самодіяльного народного гурту «Сусіди». Заслужений працівник культури України[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив музичну школу по класу «фортепіано», а пізніше — Гадяцьке училище культури по класу «хормейстер». 1993 року розпочав свою трудову діяльність у складі вокального ансамблю «Лівий берег» при Градизькому зональному Будинку культури «Україна». Починаючи з 1995 року, працював на посаді художника цього ж будинку культури. З 2004 року — художній керівник самодіяльного народного гурту «Сусіди».

За роки своєї творчої праці в колективі Ростислав Мстиславович проявив себе в різних сферах музичного мистецтва. Він — професійний музикант-гітарист, вокаліст (тенор), аранжувальник і композитор. Створив більш ніж 400 аранжувань до українських народних пісень, які ввійшли в репертуар гурту «Сусіди». Робить аранжування пісень відомим співакам України. Написав як композитор понад 100 пісень, із них 44 — дитячі. У 2006 році Національна аудіокомпанія «НАК» випустила альбом дитячих пісень Ростислава Галагана. Пісні, музику до яких написав Ростислав, виконують відомі співаки України та фіналісти телешоу: Іво Бобул, Павло Зібров, Іван Ганзера, Павло Мрежук, Анатолій Гнатюк, Тетяна Садохіна, Наталія Май, Олександр Кварта.

Спільно з гуртом «Сусіди» записав 25 аудіоальбомів українських народних та авторських пісень. Вся творча робота як керівника самодіяльного народного гурту «Сусіди» спрямована на відродження самобутнього фольклору та популяризації української народної пісні, виховання та підтримку талановитих дітей.

2017 року на Міжнародному фестивалі «Шлягер року» пісня Р. М. Галагана «Викраду» на слова С. Булаха здобула перемогу і прозвучала у виконанні Народного артиста України Павла Зіброва[2].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • Ювілейна медаль до 20-річчя незалежності України[3];
  • Лауреат Міжнародного фестивалю, присвяченого Дням слов'янської культури та писемності в Республіці Молдова (2000, 2002, 2008 рр.)[4];
  • Лауреат Всеукраїнської мистецької премії імені Олександра Білаша «Два кольори» (2005 рік);
  • Лауреат Всеукраїнського фестивалю сімейної творчості «Родинні скарби України»(2006 рік);
  • Лауреат Всеукраїнського пісенного фестивалю ім. Раїси Кириченко «Я козачка твоя, Україно» (2005, 2006 рр.);
  • Лауреат обласної премії імені Панаса Мирного (2013 рік);
  • Грамоти та дипломи Полтавського обласного управління культури (1999, 2001, 2005, 2008, 20010, 2013 рр.).

Альбоми і сингли[ред. | ред. код]

Назва Режисер Оператор
1 «Ростислав Галаган, Клен і смерека»
2 «Ростислав Галаган, Терновий сад»
3 «Ростислав Галаган, Кохання рай»
4 «Ростислав Галаган, Концерти»
5 «Ростислав Галаган, Прости мене, мамо»
6 «Ростислав Галаган, Два рази в рік дерева не цвітуть»


Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Музичне краєзнавство Полтавщини: від витоків до сьогодення / Укладачі: Лобач О. О., канд. пед. наук., доцент кафедри музики Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка; Халецька Л. Л., методист Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського. — Полтава: ПОІППО, 2009. — С. 166.

Посилання[ред. | ред. код]