Ганс Пфундтнер

Ганс Пфундтнер
нім. Hans Pfundtner
Ганс Пфундтнер в 1935 році.
Народився	15 липня 1881(1881-07-15) Гусєв, Gumbinnen (district)d, Гумбіннен, Східна Пруссія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	25 квітня 1945(1945-04-25) (63 роки) Берлін, Третій Рейх
Країна	Німеччина
Діяльність	політик, нотаріус, адвокат
Alma mater	Кенігсберзький університет
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	Corps Masovia Königsbergd
Військове звання	Гауптман
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Німецька національна народна партія
Нагороди	Рятувальна медаль Залізний хрест 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) Ганзейський хрест (Гамбург) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Золотий партійний знак НСДАП
Медіафайли у Вікісховищі

Ганс Пфу́ндтнер (нім. Hans Pfundtner; 15 липня 1881, Гумбіннен — ​​25 квітня 1945, Берлін) — державний діяч нацистської Німеччини, статс-секретар імперського міністерства внутрішніх справ.

Біографія

З сім'ї потомствених чиновників, здобув юридичну і сільськогосподарську освіту. Учасник Першої світової війни, гауптман. З 1919 року служив в імперському міністерстві економіки. У 1925 році через невдоволення політичною обстановкою залишив державну службу і працював нотаріусом в Берліні. Часто виступав на сторінках правої преси, був віце-президентом «Національного клубу» в 1919 році. У ці роки був близький до Альфреда Гугенберга і входив до складу наглядових рад декількох його фірм, активний член Німецької національної народної партії. У березні 1932 вступив в НСДАП.

Здійснював зв'язок між партією і вищими ланками апарату міністерств. У 1932 році склав пропозиції щодо реорганізації державного апарату, серед яких було вигнання зі складу чиновництва лівих елементів. Був призначений статс-секретарем імперського міністерства внутрішніх справ 1 лютого 1933 року. Постійно виступав у пресі з правових і управлінських проблем. До 1939 року під його керівництвом залишилися управління кадрів, у справах комунального управління та у справах національної спадщини і топографії. Намагався зайняти провідне становище в міністерстві шляхом створення для нього посади «провідного статс-секретаря». Однак з посиленням впливу Вільгельма Штуккарта його компетенція постійно скорочувалася. Після початку Другої світової війни більшість найважливіших рішень в міністерстві вже проходили повз нього. У листопаді 1943 року вийшов у відставку.

Разом з дружиною наклав на себе руки перед загрозою арешту радянськими військами під час штурму Берліна.

Нагороди

• Рятувальна медаль (1899)
• Залізний хрест 2-го класу
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
• Золотий партійний знак НСДАП

Почесні звання

• Почесний керівник Імперської асоціації багатодітних сімей
• Почесний громадянин міст Гарміш-Партенкірхен, Марінвердер і Гумбіннен

Бібліографія

• 1933 ff: Das neue Reichsrecht. Ergänzbare Sammlung des geltenden Rechts seit dem Ermächtigungsgesetz, mit Erläuterungen (Mitherausgeber: Reinhard Neubert)
• 1934: Vom Bismarckreich zum Dritten Reich
• 1937: Dr. Wilhelm Frick und sein Ministerium (Dieses Werk beinhaltet eine detaillierte Übersicht und Beschreibung des Reichsinnenministeriums.)
• 1938: Deutsches Beamtenrecht mit Hanns Seel, Hans Lammers, Hans Heinrich und Fritz Müssigbrodt

Література

• Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-05091-2.
• Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
• Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934

Посилання

• Біографія на сайті «Хронос». [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]