Гданов Ізет Рустемович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гданов.
Ізет Рустемович Гданов
Ізет Рустемович Гданов
Ізет Рустемович Гданов
Прапор
Прапор
 в.о. Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим
Прапор
Прапор
2018 — 2019
Прем'єр-міністр: Володимир Гройсман
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Борис Бабін
Наступник: Антон Кориневич
 
Народження: 16 вересня 1983(1983-09-16) (40 років)
Фергана, Узбецька РСР, СРСР
Країна: Україна Україна
Освіта: Державний податковий університет

Ізет Рустемович Гданов (нар. 16 вересня 1983, Фергана, Узбекистан) — український державний діяч, кримськотатарський активіст[1], політик та військовослужбовець. Перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим[2]. В.о. Постійного представника Президента України в АРК (2018—2019). Заступник міністра промислової політики паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв'язку Автономної Республіки Крим Глава «Громадської Ради з питань Криму»[3]. Заступник голови штабу громадянської ініціативи блокади Криму[4][5].

Життєпис[ред. | ред. код]

У 2006 році закінчив Національну академію державної податкової служби України за спеціальністю «Економіка підприємства» та здобув кваліфікацію економіста.

У 2006—2009 рр. — займав керівні посади у комерційному підприємстві у місті Сімферополь, АР Крим.

У 2009—2011 рр. — заступник міністра — начальник управління з організації автомобільних перевезень та зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку Автономної Республіки Крим;

У 2011—2017 рр. — обіймав посади: помічника депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим; радника Голови Севастопольської міської державної адміністрації; заступника міністра промислової політики, транспорту, зв'язку та паливно-енергетичного комплексу Автономної Республіки Крим[6]; помічника народного депутата України[7].

Гданов покинув територію Автономної Республіки Крим у 2014 році, у зв’язку з тимчасовою окупацією Кримського півострова росією[8].

З 2015 року заступник штабу «Громадянської ініціативи блокади Криму»[9].

Як лідер «Громадської ради у кримських справах» та представник Меджлісу кримськотатарського народу критично ставився до бездіяльності колишньої представниці Президента України в Криму Наталії Попович.

З серпня 2017 року до липня 2019 року обіймав посаду Першого заступника Постійного Представник Президента України в Автономній Республіці Крим[10][11].

З 2018—2019 рр. — в.о. Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим[12][13].

Зараз дуже важливо доводити правду до суспільства про ті часи, коли через три роки після депортації кримських татар загинуло від хвороб та голоду 46% депортованих — дітей, жінок, людей похилого віку. І не забувати. Зараз Росією в окупованому Криму проводиться вже гібридна депортація, коли усілякими методами тиснуть на українців та кримських татар, змушуючи покинути свою Батьківщину… Але в нас є генетична пам'ять. Ми одного разу повернулися в Крим і повернемося ще! — Ізет Гданов[14]

22 жовтня 2018 року — потрапив до санкційного списку країни-агресора, яка ввела санкції проти компаній та громадян України, які завдають шкоду РФ[15].

У 2020 — 2023 роках — аспірант Одеського державного університету внутрішніх справ[16]. У 2022 році Гданов захистив дисертацію з обмеженим доступом в Одеському державному університеті внутрішніх справ на тему "Адміністративно-правові та організаційні засади деокупації АР Крим", здобувши ступінь доктора філософії з права у 2023 році[17][18].

Військова служба[ред. | ред. код]

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році Ізет Гданов вступив до лав Збройних Сил України. Офіцер, учасник бойових дій. З 2023 року він обіймає посаду заступника командира батальйону в ОШБ.

8 квітня 2022 року так званий «Київський районний суд» м. Сімферополя тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим заочно засудив Гданова до 8 років колонії суворого режиму за частиною другою статті 208 КК РФ «участь у діяльності незаконного збройного формування, що діє на території іноземної держави з метою, що суперечить інтересам РФ», звинувативши його у причетності до батальйону імені Номана Челебіджихана. Вирок винесла суддя Ольга Кузнєцова[19][20].

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Ізет Гданов також за сумісництвом займається викладацькою діяльністю, обіймаючи посади старшого викладача в Національній академії внутрішніх справ та старшого наукового співробітника в Національному університеті оборони України.

Спроба вбивства[ред. | ред. код]

13 серпня 2012 року у Сімферополі біля магазину «Таїр» на проспекті Перемоги невідомі здійснили напад Ізета Гданова[21]. Завдяки наданню вчасної та кваліфікованої допомоги медикам вдалося зберегти життя та здоровʼя. Виконавців і замовників не знайшли.

Нагороди[ред. | ред. код]

У 2018 Ізет Гданов був нагороджений відзнакою «Вогнепальна зброя» МВС України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ З 3 жовтня стартував "Суботній політклуб" за підтримки Посольства США в Україні. demforum.org (uk-ua) . 7 листопада 2022. Процитовано 10 листопада 2023.
  2. ↑ ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  3. ↑ Сотрудник Представительства Президента в Крыму ведет себя неадекватно. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  4. ↑ Учасники блокади заявляють про відключення поставок електроенергії до Криму по лінії Мелітополь — Джанкой. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  5. ↑ Активісти розпочали енергетичну блокаду Криму ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 12 жовтня 2015. Процитовано 10 листопада 2023.
  6. ↑ У Криму колишнього заступника міністра побили молотком. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  7. ↑ Куніцин Сергій Володимирович. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 14 вересня 2019.
  8. ↑ Енциклопедія репресій в Криму з моменту окупації Росією (PDF). КримSOS. 2019. Процитовано 10 kbcnjgflf 2023.
  9. ↑ В окупованому Криму ФСБ прийшла з обшуком до батьків експредставника Президента України. www.ukrinform.ua (укр.). 18 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2023.
  10. ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 162/2017-рп Про призначення І.Гданова першим заступником Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  11. ↑ Розпорядження Президента України від 16 липня 2019 року № 205/2019-рп «Про звільнення І.Гданова з посади першого заступника Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим»
  12. ↑ Зеленський звільнив першого заступника представника президента в Криму. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 14 вересня 2019.
  13. ↑ Операція "Деокупація": як Зеленський чітко вказав Путіну, що Крим буде українським. 24 Канал (укр.). 8 вересня 2023. Процитовано 10 листопада 2023.
  14. ↑ Творча виставка «Наш Крим» у Гончарівці
  15. ↑ Кого Росія внесла до чорного списку санкцій: всі імена. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 14 вересня 2019.
  16. ↑ Юридичний науковий електронний журнал (PDF). 2022. Процитовано 10 листопада 2023.
  17. ↑ СПЕЦІАЛІЗОВАНА ВЧЕНА РАДА ДФ 41.884.034 – ОДУВС. Процитовано 10 листопада 2023.
  18. ↑ Стан та перспективи розвитку адміністративного права України. Процитовано 10 листопада 2023.
  19. ↑ «Суд» у Криму засудив ексзаступника постпреда Президента України в АРК до 8 років колонії. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  20. ↑ «Суд» у Криму заочно засудив Ізета Гданова до 8 років колонії – Кримська правозахисна група. crimeahrg.org (uk-UA) . Процитовано 10 листопада 2023.
  21. ↑ В Крыму среди бела дня жестоко избили бывшего замминистра. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
Довідкові видання
Нормативний контроль
 
Валерій Горбатов (1994—1996) • Дмитро Степанюк (1996—1997) • Василь Кисельов (1997—1999) • Анатолій Корнійчук (1999—2002) • Олександр Діденко (2002—2005) • Володимир Куліш (2005—2006) • Геннадій Москаль (2006—2007) • Віктор Шемчук (2007) • Володимир Хоменко (2007) • Леонід Жунько (2008—2010) • Сергій Куніцин (2010) • Володимир Яцуба (2011) • Віктор Плакіда (2011—2014) • Сергій Куніцин (2014) • Наталія Попович (2014—2017) • Борис Бабін (2017—2018) • Ізет Гданов (2018—2019) в.о. • Антон Кориневич (2019—2022) • Таміла Ташева (з 2022)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гданов_Ізет_Рустемович&oldid=40934505