Гельмут Бельке

Гельмут Бельке
Народився	7 лютого 1893(1893-02-07) Лубана, Латвія
Помер	8 квітня 1956(1956-04-08) (63 роки) Бад-Мергентгайм
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Гельмут Отто Бельке (нім. Hellmuth Otto Böhlke; 7 лютого 1893, Любан — 8 квітня 1956, Бад-Мергентгайм) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту (1 серпня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. 31 травня 1920 року демобілізований і в липні 1920 року вступив в поліцію. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт. З 1 травня 1937 року — командир 2-го батальйону 21-го піхотного полку, з 17 лютого 1940 по 21 січня 1941 та з 15 лютого по 15 березня 1942 року — командир 46-го запасного піхотного полку. Учасник Французької кампанії. З 15 березня 1941 по 15 жовтня 1942 року — командир 430-го піхотного полку, з 12 лютого по 3 листопада 1943 року — 134-го піхотного полку «Гог- унд Дойчмайстер». Учасник Німецько-радянської війни. Відзначився у боях під Ржевом. З 17 листопада 1943 по 16 квітня 1945 року — командир 334-ї піхотної дивізії, одночасно з січня 1945 року — 1-го парашутного корпусу. 26 квітня 1945 року взятий у полон американськими військами. В червні 1947 року звільнений.

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (12 жовтня 1915)
  • 1-го класу (20 липня 1916)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (10 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно.
  • 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (19 вересня 1939)
  • 1-го класу (9 листопада 1939)
• Німецький хрест в золоті (27 жовтня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (28 липня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (24 вересня 1942)
  • дубове листя (№716; 25 січня 1945)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (29 червня і 24 вересня 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Scheibert, H., Die Träger des Deutschen Kreuzes in Gold (Das Heer), Podzun-Pallas Verlag, Friedberg, Germany, 1983
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio Verlag, Osnabrück, 1992