Герман Літц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Могила Германа Літца в Гаубінді

Ге́рман Лі́тц (нім. Hermann Lietz; * 28 квітня 1868 — 12 червня 1919, Гаубінда) — класик німецької педагогіки; один з прихильників «нового виховання». Послідовник Жан-Жака Руссо та Й.Г. Песталоцці.

Діяльність[ред.ред. код]

Літц заснував систему приватних сільських виховних будинків. Ці інтернати мали виховувати «духовну еліту», здатну протистояти руйнівному людському духу дійсності. Характерними особливостями цих шкіл були:

  • морально-громадянське виховання як основа діяльності школи;
  • вільний навчальний план, побудований на трудовому принципі у широкому його розумінні[1].

Серед навчальних предметів Літц особливу увагу приділяв вивченню національної історії, літератури та мистецтва. Окрім цього, в цих будинках широко використовувалася фізична праця як найважливіший засіб оздоровлення духу й тіла.

Практика діяльності шкіл, створених Літцом, сприяла подоланню авторитарності у навчально-виховному процесі, була спрямована на уникнення тиску на дитину, формалізму в освіті, тобто на реалізацію ідей реформаторської педагогіки.

Критика[ред.ред. код]

Літц критикував німецькі середні школи за перевантаженість програм книжними знаннями, а також за одностороннє захоплення викладання іноземних мов та математики.

Джерела[ред.ред. код]

  • Ralf Koerrenz: Hermann Lietz : Grenzgänger zwischen Theologie und Pädagogik. Frankfurt am Main 1989.
  • Ralf Koerrenz (Hrsg.): Hermann Lietz. Protestantismus als idealistische Pädagogik. Jena 2011.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Коваленко Є.І. Бєлкіна Н.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: навч. посібник. — К.: ЦНЛ, 2006. — С. 436