Герман фон Куль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман фон Куль
нім. Hermann Josef von Kuhl
Народився 2 листопада 1856(1856-11-02)[3][1][2]
Кобленц, Рейнланд-Пфальц[4]
Помер 4 листопада 1958(1958-11-04)[1][2] (102 роки)
Франкфурт-на-Майні, Дармштадт, Гессен, ФРН[4]
Країна  Німеччина
Діяльність військовий історик, офіцер
Alma mater Прусська військова академія, Лейпцизький університет, Тюбінгенський університет[5], Марбурзький університет і Університет Фрідріха-Вільгельма[d]
Знання мов німецька[3]
Учасник Перша світова війна
Членство Q1303845?
Військове звання генерал від інфантерії
Нагороди
Столітня медаль
Столітня медаль
Орден Альберта (Саксонія)
Орден Альберта (Саксонія)
Орден Корони (Вюртемберг)
Орден Корони (Вюртемберг)
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Червоного орла 2-го ступеня
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Pour le Mérite за науку і мистецтво
Pour le Mérite за науку і мистецтво
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Герман Йозеф фон Куль (нім. Hermann Josef von Kuhl; 2 листопада 1856, Кобленц — 4 листопада 1958, Франкфурт-на-Майні) — німецький воєначальник, генерал піхоти. Під час Першої світової війни був начальником штабу 1-ї і 12-ї армій, а також групи армій принца Рупрехта Баварського.

Біографія[ред. | ред. код]

Будучи сином вчителя середньої школи, він вивчав філософію і літературу. Куль вступив до прусської армії в 1878 році, і після закінчення Прусської військової академії служив в різних військових частинах, а також в Генеральному штабі в Берліні. У 1898 році він став викладачем Прусської військової академії, а в 1902 році служив офіцером в Генеральному штабі німецького флоту. Він отримав звання оберста в 1909 році, а став генерал-майором в 1912 році. У червня 1913 року призначений командиром 25-ї піхотної дивізії, дислокованої в Мюнстері, а в грудні того ж року він був переведений в Генеральний штаб в Берліні.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

На початку Першої світової війни Куль став начальником штабу 1-ї армії під командуванням Александра фон Клюка. Будучи начальником штабу 1-ї армії, він брав участь в прикордонних боях, а також в першій битві на Марні. Куль залишався начальником штабу 1-ї армії навіть після того, як пораненого Клюка замінив в командуванні армії Макс фон Фабек.

У квітні 1915 року Куля підвищили до генерал-лейтенанта, а в вересні того ж року він став начальником штабу 12-ї армії. У листопаді 1915 року Куль став начальником штабу 6-ї армії під командуванням баварського принца Руппрехта. 28 серпня 1916 року став начальником штабу групи армій принца Руппрехта. Він залишався в цьому місці до кінця війни.

Після війни[ред. | ред. код]

Після війни Куля підвищили до генерала піхоти і відправили у відставку. Він написав кілька книг з військової теорії і книгу з двох частин про Першу світову війну. Куль провів останні роки свого життя у Франкфурті-на-Майні, де він жив зі своїм племінником.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

У Кобленці є вулиця фон Куля (нім. Von-Kuhl-Straße).

Біографія[ред. | ред. код]

  • Dissertation De Saliorum carminibus, 1878 (Note «magna cum laude»)
  • Bonapartes erster Feldzug von 1796, der Ausgangspunkt moderner Kriegsführung, Eisenschmidt, 1902
  • Der deutsche Generalstab in Vorbereitung und Durchführung des Weltkrieges, Mittler, Berlin 1920
  • Der Marnefeldzug 1914, Mittler, Berlin 1921
  • Der Weltkrieg im Urteil unserer Feinde — ein kritischer Überblick (1922)
  • Ursachen des Zusammenbruchs: Entstehung, Durchführung und Zusammenbruch der Offensive von 1918, Hobbing, Berlin 1923 (mit Bernhard Schwertfeger und Hans Delbrück)
  • Der Weltkrieg 1914—1918. Dem deutschen Volke dargestellt, 2 Bände, Tradition W. Kolk, Berlin 1929

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Munzinger Personen
  3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116600691 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. http://www.ub-archiv.uni-tuebingen.de/w604/w604d1040.htm#n25130 / за ред. Tübingen University Archives