Герніка (картина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Картина Пабло Пікассо Герніка 1937.jpg
Пабло Пікассо
Герніка, 1937
Guernica
Полотно, Олія. 349 × 776 см
Музей королеви Софії, Мадрид

Герніка (ісп. Guernica) — картина Пабло Пікассо, написана в травні 1937 р. на замовлення уряду Іспанської Республіки для павільону на Всесвітній виставці в Парижі. Тема картини, виконаної в манері кубізму і чорно-білій палітрі, — бомбардування баскійського міста Герніка, яке сталося в квітні 1937 р.

Тоді без жодного попередження німецькі літаки з легіону "Кондор", надісланого Адольфом Гітлером на допомогу Франсіско Франко, провели 3-годинне бомбардування Герніки. Хоча формальною метою атаки був сусідній міст, у Герніці загинуло до 1650 мешканців і близько 900 були поранені. За словами очевидців, тих, хто намагався втекти з-під бомб, обстрілювали з бортових кулеметів.

Вражений цією подією, Пікассо лише за три тижні створив велике в прямому (3.5х8.5 метрів) і переносному значенні полотно, в котрому передав жах війни і негуманного ставлення людини до собі подібних.

1939 року картину виставили в іспанському павільйоні на Паризькій міжнародній виставці, а потім надіслали до Нью-Йорку для експонування в рамках акції зі зібрання коштів для Іспанського комітету опору. З початком 2-ї Світової війни Пікассо розпорядився, щоби "Герніка" й інші його роботи були прийняті на збереження Музеєм сучасного мистецтва (Нью-Йорк). Після війни більшість його робіт були повернуті в Європу, а "Герніку" Пікассо попросив зберігати і надалі до "відновлення в Іспанії громадянських свобод".

Франсіско Франко залишався диктатором Іспанії аж до самої смерті Пікассо (1973), і за цей час митець жодного разу не відвідав Батьківщину, попри деяке послаблення режиму в 1967 році. Франко помер 1975 року, через два роки по смерті Пікассо, і в країні відновили конституційну монархію. Король Хуан Карлос I започаткував демократичні перетворення, і восени 1981 року колишній адвокат Пікассо дав дозвіл на перевезення картини на Батьківщину. Її передали музею Прадо в Мадриді, де експонували на виставці, присвяченій 100-річчю художника.

1992 року разом з іншими мистецькими творами 20 століття "Герніку" перенесли в Музей королеви Софії (Мадрид), де вона зберігається нині.

Численні баскійські організації виступають проти перебування "Герніки" у Мадриді. Ці вимоги особливо активізувалися після відкриття в Більбао відділення нью-йоркського Музею Гуггенгайма.

Картина[ред.ред. код]

Герніка — полотно, написане олійними фарбами в сірих, чорних та білих тонах, висотою 3.5 метрів та довжиною 7.8 метрів. Картину можна побачити в Музеї королеви Софії (Мадрид). За задумом Пікассо картина мала привернути увагу світу до бомбардування міста басків Герніка німецькими бомбардувальниками, котрі підтримувалися Національною армією генерала Франко під час Громадянської війни в Іспанії. Пікассо завершив картину в середині червня 1937 року. Пікассо зображує страждаючих людей, тварин, та будівлі, котрі виділяються серед насильства та хаосу.

  • Загальна сцена картини розміщується в кімнаті, де у відкритому кінці зліва стоїть бик з широко розкритими очима над жінкою, котра сумує за мертвою дитиною у неї на руках.
  • У цетрі картини розміщується кінь, який падає в агонії від того, що пронизаний списом. Центральним фокусом картини є велика зяюча рана в боці коня.
  • Два «приховані» зображення сформовані конем з'являються в картині:
    • Людський череп на тілі в коня.
    • Бик, сформований нижньою частиною коня. Голова бика сформована в основному по передній нозі коня, коліно якої стоїть на землі. Колінна чашечка ноги проявляється у формі носа голови бика, а ріг знаходиться в грудях коня.
  • Хвіст бика схожий на полум'я з димом, у вікні сторюється більш сірий, світліший відтінок, ніж у кімнаті.
  • Під конем лежить труп розчленованого солдата, який лежить на декількох відрубаних руках.Одна з них досі тримає меч, з якого росте квітка.
  • На відкритій долоні загиблого солдата є стигма, символ мучеництва, отримані стигмати від Христа.
  • Лампа над головою у коня зображена у вигляді ока.
  • У правій верхній частині коня перелякана жіноча фігура, яка, судячи з усього, запливла в кімнату через вікно. Її руки, які також плавають, несуть гасову лампу. Лампа розташована дуже близько до ліхтаря і є символом надії.
  • Справа з побожним страхом жінка бродить по напрямку до центру плаваючої жіночої фігури. Вона дивиться прямо на палаючу лампу.
  • Кинжали, якими замінені язики бика, коня та скорботної жінки.
  • Птах, можливо, голуб, стоїть на полиці за биком в паніці.
  • На правому краї фігура з піднятими руками з жахом потрапляє в пастку вогнем зверху і знизу.
  • Темні стіни з відкритими дверима визначають правий кінець картини.

Див. також[ред.ред. код]