Глен Джонсон (боксер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глен Джонсон
Глен Джонсон (перед боєм з Карлом Фрочем, 2011)
Глен Джонсон (перед боєм з Карлом Фрочем, 2011)
Загальна інформація
Громадянство Ямайка Ямайка
Народився 2 січня 1969(1969-01-02) (55 років)
Кларендон
Alma mater Coral Gables Senior High Schoold
Вагова категорія середня
друга середня
напівважка
Стійка ортодокс
Зріст 180
Розмах рук 191
Професіональна кар'єра
Перший бій 19 лютого 1993
Останній бій 15 серпня 2015
Боїв 77
Перемог 54
Перемог нокаутом 37
Поразок 21
Нічиїх 2
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джонсон.

Глендоф Донован Джонсон (англ. Glengoffe Donovan Johnson; 2 січня 1969, Кларендон) — ямайський професійний боксер, чемпіон світу за версіями IBF (2004) і IBO (2004—2005) у напівважкій вазі.

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

Перебравшись до США у віці 15 років, Глен Джонсон дебютував на профірингу 1993 року. Впродовж 1993—1997 років здобув 32 перемоги поспіль і 20 липня 1997 року вийшов на бій проти чемпіона світу за версією IBF у середній вазі Бернарда Гопкінса (США). Він програв чемпіону технічним нокаутом в одинадцятому раунді, після чого зазнав ще двох поразок від не найсильніших суперників.

Здобувши 1999 року чотири перемоги поспіль, 27 листопада 1999 року Джонсон вийшов на бій проти чемпіона світу за версією IBF у другій середній вазі Свена Оттке (Німеччина) і програв одностайним рішенням, після чого в наступних боях зазнав ще трьох поразок від Сіда Вандерпула (Канада), Сільвіо Бранко (Італія) і Омара Шейка (США).

18 травня 2003 року Глен Джонсон завоював вакантний титул USBA у напівважкій вазі, що дало йому право 7 листопада 2003 року вийти на бій за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF у напівважкій вазі проти Клінтона Вудса (Велика Британія). Поєдинок завершився нічиєю, і 6 лютого 2004 року суперники зустрілися вдруге. Джонсон завоював чемпіонський титул, здобувши перемогу одностайним рішенням.

Його наступний бій відбувся 25 вересня 2004 року проти колишнього абсолютного чемпіона в напівважкій вазі Роя Джонса, який вийшов на бій після поразки від Антоніо Тарвера на початку того ж року. Джонсон, діючи агресивно і викидаючи більше ударів, домінував над Джонсом протягом більшої частини бою, який завершився на 48-й секунді дев'ятого раунду. Джонсон поєднав потужний прямий удар правою з коротким лівим хуком, який відкинув Джонса на полотно рингу. Джонс продовжував лежати на спині майже 15 хвилин, перш ніж нарешті вийти з рингу за допомогою своїх тренерів. Журнал «Ринг» визнав результат поєдинку Джонсон — Джонс апсетом 2004 року.

У листопаді 2004 року Джонсон відмовився від бою з обов'язковим претендентом на титул чемпіона IBF і був позбавлений титулу, а 18 грудня 2004 року вийшов на бій проти чемпіона світу за версіями IBO і журналу «Ринг» у напівважкій вазі Антоніо Тарвера. Ямаєць здобув перемогу розділеним рішенням і став переможцем в категорії боксер 2004 року за версією журналу «Ринг». 18 червня 2005 року відбувся реванш, і американець повернув собі титули, здобувши перемогу одностайним рішенням.

24 лютого 2006 року Джонсон переміг Річарда Голла (Ямайка) і завоював вакантний титул IBA, а 2 вересня 2006 року вийшов на бій проти чемпіона IBF Клінтона Вудса. Їх друга зустріч завершилася перемогою британця за очками.

12 квітня 2008 року здійснив спробу відібрати титул чемпіона світу за версією WBC у напівважкій вазі у Чеда Довсона (США), але зазнав поразки. 7 листопада 2009 року Джонсон вдруге зустрівся з Чедом Довсоном в бою за титул IBO і вакантний титул «тимчасового» чемпіона WBC у напівважкій вазі і знов програв одностайним рішенням.

В подальших боях Джонсон ще шість разів виходив на титульні поєдинки, але незмінно зазнавав поразок, завершивши кар'єру 2015 року.

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

54 Перемоги (37 нокаутом), 21 Поразка (2 нокаутом), 2 Нічиїх.
Результат Противник Спосіб Раунд Дата Місце проведення Примітки
77 (54-21-2) Туреччина Авні Їлдирим (5-0) UD 10 02015-08-1515 серпня 2015 США Mana Wynwood Convention Center, Маямі Бій за вакантний титул WBC Silver у напівважкій вазі.
76 (54-20-2) Швеція Ерік Скоглунд (21-0) UD 10 02014-12-1313 грудня 2014 Данія MusikTeatret Albertslund, Копенгаген
75 (54-19-2) ДР Конго Ілунга Макабу (16-1) TKO 9 (12) 02014-06-2828 червня 2014 ДР Конго Grand Hôtel, Кіншаса Бій за вакантний титул WBC International у першій важкій вазі
74 (54-18-2) Мексика Хайме Веласкес TKO 4 (8) 02014-02-2121 лютого 2014 США Twin River Event Center, Лінкольн
73 (53-18-2) Канада Боббі Ганн (21-5-1-1) UD 8 02013-12-1818 грудня 2013 США Sands Casino Resort, Бетлегем
72 (52-18-2) Домініканська Республіка Хуніор Рамос TKO 2 (10) 02014-04-1919 квітня 2014 Домініканська Республіка Polideportivo San Martín de Porres, Ла-Романа
71 (51-18-2) Велика Британія Джордж Гровс (15-0) UD 12 02012-12-1515 грудня 2012 Велика Британія ExCeL, Лондон Бій за титул чемпіона Співдружності у другій середній вазі.
70 (51-17-2) Польща Анджей Фонфара (21-2) UD 10 02012-07-1313 липня 2012 США UIC Pavilion, Чикаго
69 (51-16-2) Канада Лучіан Буте (29-0) UD 12 02011-11-055 листопада 2011 Канада Colisée Pepsi, Квебек Бій за титул чемпіона світу за версією IBF у другій середній вазі.
68 (51-15-2) Велика Британія Карл Фроч (27-1) MD 12 02011-06-044 червня 2011 США Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті Бій за титул чемпіона світу за версією WBC у другій середній вазі.
67 (51-14-2) США Аллан Грін (29-2) TKO 8 (12) 02010-11-066 листопада 2010 США MGM Grand, Лас-Вегас
66 (50-14-2) США Тейворіс Клауд (20-0) UD 12 02010-08-077 серпня 2010 США Scottrade Center, Сент-Луїс Бій за титул чемпіона світу за версією IBF у напівважкій вазі.
65 (50-13-2) США Юсаф Мак (28-2-2) TKO 6 (12) 02010-02-055 лютого 2010 США Don Taft University Center Arena, Fort Lauderdale, Флорида
64 (49-13-2) США Чед Довсон (28-0) UD 12 02009-11-077 листопада 2009 США XL Center, Коннектікут Бій за титул чемпіона світу за версією IBO і вакантний титул «тимчасового» чемпіона WBC у напівважкій вазі.
63 (49-12-2) США Деніел Джуда (23-3-3) UD 10 02009-02-2727 лютого 2009 США Hard Rock Live, Голлівуд
62 (48-12-2) США Аарон Норвуд TKO 4 (10) 02008-11-1111 листопада 2008 США Hard Rock Live, Голлівуд
61 (47-12-2) США Чед Довсон (26-0) UD 12 02008-04-1212 квітня 2008 США St. Pete Times Forum, Тампа Бій за титул чемпіона світу за версією WBC у напівважкій вазі.
60 (47-11-2) Мексика Х'юго Пінеда TKO 8 (10) 02008-01-1515 січня 2008 США Bally's Park Place, Атлантік-Сіті
59 (46-11-2) США Фред Мур (30-6) KO 5 (10) 02007-07-2727 липня 2007 США Sheraton Hotel, Маямі
58 (45-11-2) США Монтелл Гріффін (48-6) TKO 11 (12) 02007-05-1616 травня 2007 США Hard Rock Live, Голлівуд
57 (44-11-2) Велика Британія Клінтон Вудс (39-3-1) SD 12 02006-09-022 вересня 2006 США Bolton Arena, Болтон Бій за титул чемпіона світу за версією IBF у напівважкій вазі.
56 (44-10-2) Ямайка Річард Голл (27-5) UD 12 02006-02-2424 лютого 2006 США Hard Rock Live, Голлівуд Бій за вакантний титул чемпіона світу за версією IBA у напівважкій вазі.
55 (43-10-2) США Джордж Халід Джонс TKO 10 (12) 02005-09-3030 вересня 2005 США Cache Creek Casino Resort, Брукс, Каліфорнія
54 (42-10-2) США Антоніо Тарвер (22-3) UD 12 02005-06-1818 червня 2005 США FedExForum, Мемфіс Втратив титул чемпіона світу за версією IBO і журналу «Ринг» у напівважкій вазі.
53 (42-9-2) США Антоніо Тарвер (22-2) SD 12 02004-12-1818 грудня 2004 США Стейплс-центр, Лос-Анджелес Завоював титул чемпіона світу за версією IBO і журналу «Ринг» у напівважкій вазі.
52 (41-9-2) США Рой Джонс (49-2) KO 9 (12) 02004-09-2525 вересня 2004 США FedExForum, Мемфіс Захистив титул чемпіона світу за версією IBF у напівважкій вазі.
51 (40-9-2) Велика Британія Клінтон Вудс (35-2-1) UD 12 02004-04-066 квітня 2004 Велика Британія Ponds Forge, Шеффілд Бій за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF у напівважкій вазі.
50 (39-9-2) Велика Британія Клінтон Вудс (35-2) SD 12 02003-11-077 листопада 2003 Велика Британія Hillsborough Leisure Centre, Шеффілд Бій за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF у напівважкій вазі.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глен_Джонсон_(боксер)&oldid=38698921