Голуб Юрій Григорович
| Голуб Юрій Григорович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
10 серпня 1991 м.Львів | |
| Смерть |
11 липня 2014 (22 роки) с.Зеленопілля Свердловський район Луганська область | |
| Поховання | Личаківський цвинтар | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Голуб Юрій Григорович у Вікісховищі | ||
Ю́рій Григо́рович Го́луб (10 серпня 1991; м. Львів — 11 липня 2014; Зеленопілля, Свердловський район, Луганська область) — український військовик, старший солдат, номер обслуги-радіотелефоніст зенітно-артилерійського взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Львів'яни попрощались із загиблими під Зеленопіллям військовими |
Народився Юрій Голуб 10 серпня 1991 року в місті Львів. Закінчив спеціалізовану школу № 81 імені Петра Сагайдачного міста Львів, а потім — Вище професійне училище № 29 міста Львів, здобув професію «Оператор комп'ютерного набору. Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних».
Проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України.
Навесні 2014 року Юрій Голуб мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 24-й Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).
З літа 2014 року Юрій Голуб брав участь у антитерористичній операції на сході України.
Прощання й заупокійна літургія відбулись у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла[1]. Юрій Голуб похований 18 липня 2014 року на полі Почесних поховань № 76 Личаківського цвинтаря міста Львів[2].
Без Юрія лишились батьки і два брати.
Обставини загибелі[ред. | ред. код]
11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Луганської області приблизно о 4:30 ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блокпост українських військ, внаслідок обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Юрій Голуб[3].
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно)[4].
- 8 червня 2016 року на фасаді будівлі львівської спеціалізованої ЗОШ № 81 імені Петра Сагайдачного відкрито меморіальну дошку Юрію Голубу[5]
Див. також[ред. | ред. код]
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)
- Атака біля Зеленопілля
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2014)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вічная пам'ять Героям[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Поле почесних поховань № 76 (Меморіал УГА). Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Терористи з «Градів» обстріляли 79-ту і 24-ту бригади сил АТО: 19 загиблих. Втрати за добу — 23. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Старші солдати (Україна)
- Народились 10 серпня
- Народились 1991
- Померли 11 липня
- Померли 2014
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Військовики 24-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Львова
- Померли в Довжанському районі