Горбенко Артур Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Горбенко
Артур Іванович Горбенко
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 27 лютого 1964(1964-02-27) (60 років)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Київське суворовське військове училище, Московське вище загальновійськове командне училище, Академія Збройних Сил України
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Територіальна оборона
Формування
Командування
2022 — т. ч.
 125 ОБрТрО, командир
2008—2014 Західне регіональне управління ДПС України, начальник
2005—2008 Східне регіональне управління ДПС України, начальник
2004 Чопський прикордонний загін, начальник
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Арту́р Іва́нович Горбе́нко (нар. 27 лютого 1964, м. Черкаси) — український військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних сил України, учасник бойових дій, учасник російсько-української війни, Кавалер ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2012).

Життєпис[ред. | ред. код]

Артур Горбенко народився 27 лютого 1964 року в Черкасах[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Вища, магістр військового управління, магістр права, кандидат педагогічних наук.

У 1981 році закінчив Київське суворовське військове училище, 1985 — Московське вище загальновійськове командне училище, 1996 — Академію Збройних Сил України[1]із золотою медаллю.

Служба в армії[ред. | ред. код]

У 1985—1990 роках служив командиром розвідувального взводу, командиром розвідувальної роти мотострілецького полку гвардійської мотострілкової дивізії Північної групи військ. 1990—1992 — командир кулеметної роти, начальник штабу — заступник командира окремого кулеметного артилерійського батальйону окремого кулеметно-артилерійського полку Забайкальського військового округу[1].

Згодом проходив службу на посадах начальника штабу — заступника командира горно-десантного батальйону (1992—1993) та командира учбового батальйону (1993—1994) учбового центру підготовки спеціалістів аеромобільних військ; заступника командира бригади окремої аеромобільної бригади (1996—1998) Прикарпатського військового округу[1].

1998 року призначений командиром полку, механізованого полку механізованої дивізії армійського корпусу; 1998—2002 — начальник штабу — перший заступник командира дивізії механізованої дивізії армійського корпусу Західного оперативного командування[1].

Протягом 2002—2004 років був командиром дивізії, аеромобільної дивізії Південного оперативного командування[1].

2004 року став начальником Чопського прикордонного загону. 2004—2005 — перший заступник начальника управління — начальник штабу, 2005—2008 — начальник Східного регіонального управління; 2008—2014 — начальник Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України[1].

6 серпня 2008 року призначений заступником Головного прикордонного уповноваженого на українсько-польській, українсько-словацькій, українсько-угорській та українсько-румунській ділянках державного кордону[2].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

З червня по вересень 2014 року брав участь у бойових діях на Сході України. Керував діями прикордонних підрозділів, які вели бойові дії вздовж лінії державного кордону України, а також організовував та керував виходом підрозділів із оточення. Учасник бойових дій.

З березня 2022 року по теперішній час командир 125-ї окремої бригади територіальної оборони Сил ТрО ЗС України.

З вересня 2022 року підрозділи бригади брали активну участь у боях на східному напрямку України: Слобожанський контрнаступ Збройних сил України (2022), Битва за Бахмут (2023), Битва за Донбас (2023), Бої за Кремінну (2023).

Спільно з іншими підрозділами Сил оборони України здійснювали визволення різних населених пунктів, включаючи села Озерне, Діброва, смт. Ямпіль та село Торське.

В період з 6 вересня по 2 жовтня 2022 року брали участь у боях та звільнення території України під час Слобожанського контрнаступу Збройних сил України.

З травня 2022 року 125 окрема бригада  ТрО в складі оперативного угруповання військ здійснює оборону м. Харків.

Керує бойовими діями підпорядкованих підрозділів у визначеній смузі відповідальності вздовж державного кордону України з російською федерацією.

Підрозділи бригади виконують завдання з нанесення вогневого ураження противника, розвідки, протиповітряної оборони та інженерного обладнання позицій у смузі оборони бригади, виконують протидиверсійні заходи.

Воїни 125 обр ТрО виявили високу ефективність, мужність і відвагу у бойових діях та під час виконання спеціальних завдань, під час яких, знищили до 15 осіб противника, знищили (пошкодили) 28 одиниць озброєння та військової техніки, 7 БпЛА типу “Шахед” та не допустили проникнення на територію України 12 диверсійно-розвідувальних груп.

За цей час 56 військовослужбовців бригади були відзначені державними нагородами та 293 відомчими.

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, має двох доньок[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[3].
  • Медаль “Захиснику Вітчизни”.
  • Медаль “За бойові заслуги”.
  • Подяка Кабінету Міністрів України.
  • Відзнака Міністерства оборони України “Вогнепальна зброя”.
  • Інші відомчі відзнаки та медалі.
  • Подяка від Голови Верховної ради України — за період оборони м. Харків.
  • Медаль Міністерства оборони України “Хрест Сил територіальної оборони” — за особисту мужність, вміле керівництво бригадою.
  • Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗС України “Сталевий хрест”.
  • Знак командувача Сил ТрО ЗС України.

Військові звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Схід і Захід — разом: До призначення на нову посаду нинішній начальник Західного регіонального управління Держприкордонслужби керував Східним РУ. Закарпаття онлайн. 3 квітня 2008.
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2008 року № 1063-р «Про призначення заступників Головного прикордонного уповноваженого України на українсько-польській, українсько-словацькій, українсько-угорській та українсько-румунській ділянках державного кордону».
  3. Указ Президента України від 5 липня 2012 року № 435/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 731/2008 «Про присвоєння військових звань»
  5. а б Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1198/2005 «Про присвоєння військових звань»

Посилання[ред. | ред. код]