Гравітаційний колапс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
NGC 6745 produces material densities sufficiently extreme as to trigger star formation through gravitational collapse
Гравітаційний колапс — катастрофічно швидке стискання масивних тіл під дією гравітаційних сил. Гравітаційним колапсом може закінчуватися еволюція зірок з масою понад три сонячних мас. Після закінчення в таких зірках матеріалу для термоядерних реакцій вони втрачають свою механічну стійкість і починають з наростаючою швидкістю стискатися до центру. Якщо зростаючий внутрішній тиск зупиняє гравітаційне стиснення, то центральна область зірки стає надщільною нейтронною зіркою, що може супроводжуватися скиданням оболонки і спостерігатися як спалах наднової зірки. Однак якщо маса зірки перевищить межу Оппенгеймера-Волкова, то колапс триває до її перетворення на чорну діру.
Див. також [ред.]
- Зоряна еволюція
- Білий карлик
- Межа Чандрасекара
- Нейтронна зірка
- Межа Оппенгеймера-Волкова
- Чорна діра
- Колапсар
