Гурічев Андрій Вікторович

Гурічев Андрій Вікторович
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	26 червня 1991(1991-06-26) м. Новомиргород, Кіровоградська область
Смерть	5 серпня 2015(2015-08-05) (24 роки) смт Ленінське, Донецька область (мінно-вибухова травма)
Громадянство	Україна
Alma Mater	СНУЯЕіП
Псевдо	«Барс»
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	57 ОМПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Горлівкою
Командування
командир взводу
Нагороди та відзнаки
Орден «Народний Герой України»

Андрі́й Ві́кторович Гу́річев (26 червня 1991, Новомиргород або Кіровоград — 5 серпня 2015, Ленінське, Донецька область) — український пауерліфтер та військовослужбовець, вояк-доброволець (позивний «Барс»), командир взводу спостереження і технічних засобів спостереження 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Чемпіон світу з пауерліфтингу. Загинув під час російсько-української війни.

Біографія

Меморіальна дошка на фасаді Златопільської гімназії

Народився 26 червня 1991 року. Три роки навчався в Новомиргородській ЗОШ № 2. У 2008 році із золотою медаллю закінчив Златопільську гімназію, пізніше — Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. З 9-го класу захопився пауерліфтингом. Першу нагороду отримав вже в старших класах (тренер Олександр Аркадійович Шаповал), а у 2012 році здобув «золото» на чемпіонаті світу. Другу освіту здобував на факультеті фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 років вже возив на міжнародні змагання своїх вихованців. Майстер спорту України міжнародного класу, неодноразовий чемпіон України, призер кубків України, чемпіон світу і чемпіон Європи-2012.

Загинув уночі 5 серпня 2015 року в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Південна» поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася в двох метрах від бійців, загинув солдат 54-го батальйону Валерій Трофимчук; Андрій дістав важкі поранення і помер від втрати крові дорогою до лікарні. Калібр міни — саме той, якого не повинно бути згідно з Мінськими домовленостями в зоні бойових дій.

Прощання з Андрієм Гурічевим відбулося 8 серпня 2015 року в Новомиргороді. Того самого дня його поховали на центральному цвинтарі Новомиргорода, неподалік входу на центральній алеї. Залишилися батьки й молодший брат.

Нагороди

• За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (29 жовтня 2016, посмертно).
• 14 серпня 2015 року нагороджений відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу».
• 31 березня 2018 року нагороджений орденом «Народний Герой України» (посмертно).

Пам'ять

• 14 жовтня 2015 року, у День захисника України, на фасаді приміщення Златопільської гімназії, яку закінчив Андрій, відкрили меморіальну дошку.
• 13 листопада 2015 року рішенням сесії Новомиргородської міської ради іменем Андрія Гурічева назвали вулицю в його рідному місті.

Джерела

• Указ Президента України від 29 жовтня 2016 року року № 476/2016 «Про відзначення державними нагородами України».
• Гурічев Андрій Вікторович («Барс») [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
• Є ціль – немає перешкод // «Новомиргород», 27 жовтня 2010

Див. також

• Список українських спортсменів, тренерів і функціонерів, що загинули під час Революції гідності чи внаслідок російської агресії в Україні