Кіровоградська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кіровоградська область | |
|---|---|
 |
 |
| Герб Кіровоградської області | Прапор Кіровоградської області |
 |
|
| Основні дані | |
| Прізвисько: | — |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 10 січня 1939 року |
| Код КОАТУУ: | 35000 |
| Населення: | 1085,7 тис. чол. |
| Площа: | 24588 км² |
| Густота населення: | 45,76 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-52 |
| Обласний центр: |  Кіровоград |
| Райони: | 21 |
| Міста: обласного значення |
4 8 |
| Райони в містах: | 2 |
| Смт: | 27 |
| Села: | 991 |
| Селища: | 19 |
| Селищні ради: | 27 |
| Сільські ради: | 376 |
| Номери автомобілів: | BA |
| Інтернет-домени: | kirovograd.ua; kr.ua |
 |
|
| Обласна влада | |
| 25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1, Будинок Рад | |
| Веб-сторінка: | http://www.kr-admin.gov.ua |
| Голова ОДА: | посада вакантна |
| Рада: | Кіровоградська обласна рада |
| Голова ради: | Сухомлин Микола Олексійович |
Кіровоградська область — адміністративно-територіальна одиниця України. Утворена 10 січня 1939 року. Розташована у центрі України, у межиріччі Дніпра і Південного Бугу. Практично вся територія області розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями України.
Зміст |
[ред.] Географія
[ред.] Площа
Площа складає 24,6 тис.км² (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь складає майже 148 км, із заходу на схід — 335 км.
[ред.] Рельєф
Область розташовується на південних схилах Придніпровської височини. Таке місцезнаходження обумовлює дуже нерівний горбистий рельєф, на території області знаходиться велика кількість балок і ярів. Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів.
[ред.] Ґрунти
Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу.
У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.
Для південно-східних районів найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо — та малогумусні, а в південній частині — чорноземи звичайні малогумусні малопотужні.
За механічним складом ґрунти північних районів — важкосуглинисті, південних — легкосуглинисті, а в Придніпров`ї — легко — та середньосуглинисті.
[ред.] Водоймища
Річки області належать до систем Дніпра і Південного Бугу. Значущі притоки Дніпра — Тясмин, Інгулець і Цибульник, Південного Бугу — Інгул, Синюха і Синиця.
[ред.] Клімат
Клімат: помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 °C, січня — 5,5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів.
[ред.] Природні ресурси
[ред.] Природно-рекреаційний потенціал
- Заповідник «Хутір Надія»;
- Заповідник «Карпенків край»;
- Чорний ліс;
- Дендропарк «Веселі Боковеньки».
Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Загальна площа лісового фонду становить 179,1 тис. га. Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки і пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.
[ред.] Водні ресурси
Водні ресурси Кіровоградщини представлені річками, водосховищами, ставками та підземними водами. В області нараховується 438 великих і малих річок протяжністю 5,6 тис.км, серед яких найбільші — Інгулець, Синюха, Велика Вись, Інгул, Ятрань. За кількістю водосховищ та ставків (85 та 2185 відповідно [1]) область займає третє місце серед областей України. Зате вона має найменші запаси природних підземних вод. Річки області належать до систем Дніпра і Південного Бугу.
[ред.] Корисні копалини
Дивись статтю Корисні копалини Кіровоградської області
Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини.
Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.
[ред.] Історія
Дивись статтю Історія Кіровоградської області
[ред.] Хронологія історичних подій
- 1752 — створено військово-поселенську територію Нову Сербію
- 1754 — засноване місто Єлизаветград
- 1754 — створення Новослобідського козачого полку
- 1759 — Новослобідські козачі поселення були приєднані до Нової Сербії
- 1764 — скасовані Нова Сербія і Новослобідський козачий полк, їхні території під назвою Єлизаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом Новоросійської губернії
- 1796 — створено Єлизаветградський повіт Новоросійської губернії Російської імперії
- 8 жовтня 1802—15 травня 1803 — Єлизаветградський повіт у складі Миколаївської губернії
- 15 травня 1803—6 січня 1921 — повіт у складі Херсонської губернії
- 1869 — засноване місто Знам'янка, важливий залізничний вузол України
- січень 1918 року — установлення радянської влади
- 6 січня 1921 — Єлизаветградський повіт входить до Миколаївської губернії УСРР
- 30 грудня 1922 — УСРР входить до складу Радянського Союзу
- 7 березня 1923 — створено Єлизаветградський округ Миколаївської губернії
- 8 липня 1924 — Єлизаветград перейменовано на Зинов'євськ, Єлизаветградський округ — на Зинов'євський округ
- 3 червня 1925 — ліквідовано Миколаївську губернію
- 2 вересня 1930 — створено Зинов'євський район УСРР
- 1932—1937 — район у складі Одеської області
- 1934 — місто Зинов'євськ перейменоване на Кіровоград
- 1937—1939 — Кіровський район у складі Миколаївської області
- 10 січня 1939 — утворена Кіровоградська область, до якої ввійшли 30 районів: Аджамський, Бобринецький, Великовисківський, Витязівський, Добровеличківський, Долинський, Єлизаветградківський, Златопільський, Знам'янський, Кам'янський, Кіровоградський, Компаніївський, Маловисківський, Новгородківський, Новоархангельський, Новогеоргіївський, Новомиргородський, Новопразький, Новоукраїнський, Олександрівський, Олександрійський, Онуфріївський, Петрівський, Підвисоцький, Піщанобрідський, Рівнянський, Тишківський, Устинівський, Хмелівський, Чигиринський
- 4 серпня 1941—8 січня 1944 — німецька окупація
- 1944 — утворено Червонокам'янський район
- 7 січня 1954 — Златопільський, Кам'янський і Чигиринський райони ввійшли до Черкаської області
- 15 лютого 1954 року до складу Кіровоградської області включені Вільшанський, Гайворонський, Голованівський та Ульяновський райони Одеської області
- 7 червня 1957 — скасовано Тишківський район
- 25 вересня 1958 — скасовано Великовисківський район
- 21 січня 1959 — скасовано Червонокам'янський район
- 16 липня 1959 — скасовані Аджамський і Підвисоцький райони
- 12 листопада 1959 — скасовані Витязівський, Єлизаветградківський і Піщанобрідський райони
- 1962 — скасовано Новогеоргіївський район, утворено Кремгесівський район
- 30 грудня 1962 — скасовані Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Знам'янський, Компаніївський, Новгородківський, Новомиргородський, Новопразький, Онуфріївський, Рівнянський, Устинівський і Хмелівський райони
- 4 січня 1965 — відновлені Гайворонський, Голованівський, Знам'янський, Компаніївський, Новгородківський, Новомиргородський райони
- 1967 — утворені Вільшанський, Онуфріївський та Устинівський райони
- 1969 — Кремгесівський район перейменовано на Світловодський
[ред.] Населення
Дивись статтю Населення Кіровоградської області
Населення на 1 січня 2005 року становило 1085,7 тис. чол. (2,3 % населення України). Середня густота населення — 45,3 чол./км² при 80 чол./км² в Україні.
За даними на 01.04.2009 р. - 1025,5 тис. чол.
В області живуть представники більш ніж 30 національностей.
Українці складають 85,3 %, росіяни — 11,7 %, представники інших національностей — 3 % населення.
[ред.] Обласна влада
[ред.] Губернатори Кіровоградщини
[ред.] Голови обкомів і обласних рад
| Перші Секретарі обласного комітету КП(б)У: | |
| 1939—1941 | Горенков Ф. С. |
| 1944—1949 | Петров Г. Г. |
| 1949—1950 | Стоянцев Олексій Андрійович |
| 1950—1952 | Позаненко Василь Васильович |
| 1952—1954 | Найдек Леонтій Іванович |
| Перші Секретарі обласного комітету КПУ: | |
| 1954—1955 | Найдек Леонтій Іванович |
| 1955—1963 | Мартинов Федір Ігнатійович |
| 1963—1964 | Кириченко Микола Карпович |
| 1964—1965 | Дорошенко Петро Омелянович |
| 1965—1967 | Кириченко Микола Карпович |
| 1967—1982 | Кобильчак Михайло Митрофанович |
| 1982—1990 | Самілик Микола Гнатович |
| 1990—1991 | Мармазов Євген Васильович |
| Голови Обласної Ради народних депутатів: | |
| 1990—1992 | Желіба Володимир Іванович |
| лютий—березень 1992 | Сухомлин Микола Олексійович |
| 1992—1994 | Долиняк Володимир Андрійович |
| 26.06.1994—10.12.1999 | Сухомлин Микола Олексійович |
| 10.12.1999—28.04.2006 | Сибірцев Василь Іванович |
| із 28.04.2006 | Сухомлин Микола Олексійович |
[ред.] Адміністративно-територіальний устрій
Область налічує 21 адміністративний район, 12 міст, із яких 4 міста;— обласного значення, 27 селищ міського типу, 1004 сільські населені пункти.
[ред.] Економіка
Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною.
У структурі валового випуску продукції займають:
- сільське господарство — 32,1 %
- промисловість — 28,1 %
- транспорт і зв'язок — 11,6 %
- житлово-комунальне господарство — 5,1 %
- інші галузі матеріального і нематеріального виробництва — 23,1 %
[ред.] Промисловість
Дивись статтю Промисловість Кіровоградської області
У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислові підприємства, функціонує 455 малих промислових підприємств.
[ред.] Сільське господарство
Кіровоградська область здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого складає 73 %, тваринництва — 27 %.
Основні зернові культури, що вирощуються в області, — озима пшениця, ячмінь,соя, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк.
У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.
Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.
Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні складає: по соняшнику — 10 %, зернових і зернобобових — 6,7 %, цукровому буряку (фабричному) — 5,2 %, м'ясу — 3,0 %, молоку — близько 2,8 %.
Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах — чистокровна верхова і українська верхова.
Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області складає 51,3 тис. га, з них — 21,2 тис. га міжгосподарських систем
[ред.] Транспорт і зв'язок
Основні залізничні вузли — Знам'янка, Помічна, Гайворон, Долинська. Розвинений автотранспорт. На Дніпрі розвинене судноплавство (пристань Світловодськ). Авіалінії з'єднують Кіровоград із великими містами України.
[ред.] Соціально-гуманітарна сфера
[ред.] Освіта і наука
У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І—IV рівнів акредитації.
У 2000 р. в області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 — дослідники. Всього чисельність фахівців складає 0,5 тис осіб, із них із науковим ступенем докторів наук — 17 осіб і кандидатів наук — 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 0,2 тис. осіб, із них 22 доктори і 58 кандидатів наук. В області працює 14 академіків і членів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті в економіці області.
Фінансування наукових та науково-технічних робіт складає 3,4 млн. грн., у тому числі за рахунок держбюджету — 1,2, власних коштів - 0,9, коштів замовника — 1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3 млн. грн. (у фактичних цінах), основна частина яких - - це науково-технічні розробки (2,7 млн. грн.). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги складають відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.
Наука та освіта Кіровоградщини, список сайтів
[ред.] Вищі навчальні заклади області
[ред.] Державні
- Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. К. Винниченка
- Державна льотна академія України
- Кіровоградський національний технічний університет (КНТУ)
- [Кіровоградський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ] (КірЮІ ХНУВС)
[ред.] Недержавні
- Кіровоградський інститут комерції
- Соціально-педагогічний інститут «Педагогічна академія»
[ред.] Культура
Дивись статтю Культура Кіровоградської області
Культура та мистецтво Кіровоградщини, список сайтів
- Обласний Академічний музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького
- Ляльковий театр
- Аматорський студентський театр «Резонанс»
- Аматорський англомовний театр «The Little Globe Theatre»
- Кіровоградська обласна філармонія «сайт філармонії»
- Академічнтй театр музики пісні і танцю "Зоряни" «сайт "Зорян"»
- Кіровоградський обласний художній музей (www.artmuseum.kr.ua)
[ред.] Релігія
[ред.] Спорт
Спорт та дозвілля у Кіровоградщині, список сайтів
[ред.] Туризм
Дивись статтю Рекреаційні ресурси Кіровоградської області
Найцікавіші об'єкти туризму:
- Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.;
- Фортеця святої Єлизавети XVIII ст.;
- Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
- Свято-Покровська церква 1849 р.;
- Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
- Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833—1855 р.;
- Колишній власний будинок — архітектурний зразок міського помешкання кінця XIX ст.;
- Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-ХХ ст.;
- Краєзнавчий музей — приватний будинок у стилі модерн 1885—1905 рр.;
- Синагога XIX ст.; Колишня гімназія 1891—1898 рр.; Міська лікарня1910-1913 рр.;
- Колишній театр 90-х років XIX ст.;
- Свято-Вознесенська церква 1898—1912 рр.;
- Свято-Миколаївська церква 1853—1873 рр.;
- Онуфріївський парк XVIII ст.
[ред.] Засоби масової інформації
[ред.] Дивись також
[ред.] Примітки
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Бобринецький • Вільшанський • Гайворонський • Голованівський • Добровеличківський • Долинський • Знам'янський • Кіровоградський • Компаніївський • Маловисківський • Новгородківський • Новоархангельський • Новомиргородський • Новоукраїнський • Олександрівський • Олександрійський • Онуфріївський • Петрівський • Світловодський • Ульяновський • Устинівський | |
| Міста обласного значення: | Знам'янка • Кіровоград • Олександрія • Світловодськ | |
|
Міста і смт Кіровоградської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Бобринець · Гайворон · Долинська · Знам'янка · Кіровоград · Мала Виска · Новомиргород · Новоукраїнка · Олександрія · Помічна · Світловодськ · Ульяновка | |
| Смт: | Балахівка · Вільшанка · Власівка · Голованівськ · Димитрове · Добровеличківка · Єлизаветградка · Завалля · Знам'янка Друга · Капітанівка · Компаніївка · Лісове · Молодіжне · Нова Прага · Новгородка · Нове · Новоархангельськ · Олександрівка · Онуфріївка · Павлиш · Пантаївка · Петрове · Побузьке · Приютівка · Салькове · Смоліне · Устинівка | |
|
|
||
|---|---|---|
| Автономна республіка | Крим | |
| Області | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | |
| Міста державного значення | Київ • Севастополь | |
