Гусельников Євген Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гусельников Євген Якович
рос. Евгений Яковлевич Гусельников
 
Народження: 6 жовтня 1940(1940-10-06)
Q16017301?, Q4145839?, Іркутський район, Іркутська область, РРФСР, СРСР
Смерть: 3 серпня 2010(2010-08-03) (69 років)
Хмельницький, Україна
Країна: СРСР і Україна
Освіта: Томський політехнічний університет і Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d]
Ступінь: кандидат економічних наук
Партія: КПРС
Нагороди:
орден Трудового Червоного Прапора

Євген Якович Гусельников (нар. 6 жовтня 1940(19401006), село Степанівка Іркутського району Іркутської області, Російська Федерація — 3 серпня 2010, місто Хмельницький) — український діяч, голова Хмельницької обласної ради і Хмельницької обласної державної адміністрації. Кандидат економічних наук (1980).

Біографія[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав токарем машинно-тракторної станції. У 1963 році закінчив Томський політехнічний інститут, здобув спеціальність інженера-механіка.

Після закінчення інституту працював змінним і старшим майстром, заступником начальника, начальником цеху на Усть-Каменогорському приладобудівному заводі в Казахській РСР. Член КПРС.

У 1969 — 1973 р. — головний інженер Кам'янець-Подільського приладобудівного заводу Хмельницької області.

З 1973 року працював заступником завідувача, з січня 1975 року — завідувачем промислово-транспортного відділу Хмельницького обласного комітету КПУ.

До 1980 року навчався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві. У 1980 році захистив у Москві кандидатську дисертацію «Особливості розвитку і використання активної частки основних виробничих фондів в умовах науково-технічної революції».

У березні 1980 — липні 1982 року — заступник голови виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів. У липні 1982 — жовтні 1988 р. — 1-й заступник голови виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів. У жовтні 1988 — квітні 1990 р. — 1-й заступник голови виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів — начальник головного планово-економічного управління.

У квітні 1990 — лютому 1991 р. — голова виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів.

12 лютого 1991 — березень 1992 р. — голова Хмельницької обласної ради народних депутатів і голова виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів.

У березні 1992 — червні 1994 р. — Представник Президента України у Хмельницькій області[1][2]. У червні 1994 — липні 1995 р. — голова Хмельницької обласної ради і голова виконавчого комітету Хмельницької обласної ради. У липні 1995 — квітні 1998 р. — голова Хмельницької обласної ради. Одночасно, у липні 1995 — 9 вересня 1998 р. — голова Хмельницької обласної державної адміністрації[3][4].

У квітні 1999 — травні 2000 р. — заступник міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[5][6].

Потім — заступник директора з комерційних питань дочірнього підприємства науково-виробничого центру «Укррегіонінвест» у місті Хмельницькому.

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 31 березня 1992 року № 193/92 «Про призначення Представника Президента України у Хмельницькій області»
  2. Указ Президента України від 28 вересня 1994 року № 556/94 «Про увільнення з посади Представника Президента України в Хмельницькій області»
  3. Указ Президента України від 7 липня 1995 року № 572/95 «Про призначення Є. Гусельникова головою Хмельницької обласної державної адміністрації»
  4. Указ Президента України від 9 вересня 1998 року № 992/98 «Про звільнення Є. Гусельникова з посади голови Хмельницької обласної державної адміністрації»
  5. Указ Президента України від 6 квітня 1999 року № 368/99 «Про призначення Є. Гусельникова заступником Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
  6. Указ Президента України від 17 травня 2000 року № 691/2000 «Про звільнення Є. Гусельникова з посади заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
  7. Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 752/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  8. Указ Президента України від 14 квітня 1994 року № 162/94 «Про присвоєння рангів державних службовців»

Джерела[ред. | ред. код]