Гюнтер Конопацкі
| Гюнтер Конопацкі | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Günther Konopacki | ||||||||||
| Народився |
10 жовтня 1921 Бежице, Ґміна Ґубін, Кросненський повіт, Любуське воєводство, Республіка Польща | |||||||||
| Помер |
23 червня 1987 (65 років) Баден-Баден, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН | |||||||||
| Країна |
 Німеччина | |||||||||
| Діяльність | офіцер | |||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||||||
| Військове звання | майор | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Гюнтер Конопацкі (нім. Günther Konopacki; 10 жовтня 1921, Гросс-Безіц — 23 червня 1987, Баден-Баден) — німецький офіцер, ротмістр вермахту (9 листопада 1944), майор бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія[ред. | ред. код]
1 грудня 1939 року вступив в 9-й кавалерійський полк. На початку 1940 року переведений в 168-й розвідувальний батальйону 168-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії і Німецько-радянської війни, командир 3-ї роти свого батальйону. Відзначився у боях під Києвом. В листопаді 1944 року переведений в 292-гу піхотну дивізію, потім недовго командував навчальним розвідувальним батальйоном і, нарешті, 10-м батальйоном 10-ї єгерської бригади, який спеціалізувався на диверсіях і проривах. В січні 1945 року здійснив успішний наліт на штаб-квартиру радянської танкової армії. В кінці війни був евакуйований в Данію, де здався союзникам. В 1956 році вступив в бундесвер. 30 вересня 1962 року вийшов у відставку.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест
- 2-го класу (27 червня 1941)
- 1-го класу (27 жовтня 1941)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагрудний знак «За поранення» в золоті
- Німецький хрест в золоті (21 квітня 1943)
- Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (17 вересня 1943)
- Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (17 вересня 1943)
- Нагрудний знак ближнього бою
- в чорному (25 жовтня 1943)
- в сріблі (21 грудня 1943)
- в золоті (17 березня 1945)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (19 грудня 1943)
- дубове листя (№797; 23 березня 1945)
Література[ред. | ред. код]
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
- BERGER, F, Ritterkreuzträger mit Nahkampfspange in Gold, Berger, Florian, Wien, 2004.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
- Народились 10 жовтня
- Народились 1921
- Уродженці Любуського воєводства
- Померли 23 червня
- Померли 1987
- Померли в Баден-Бадені
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Штурмовим піхотним знаком в сріблі
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагороджені золотим нагрудним знаком «За поранення»
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Нагороджені золотим нагрудним знаком ближнього бою
- Нагороджені Почесною застібкою на орденську стрічку для Сухопутних військ
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту
- Офіцери Бундесверу