Гікет (піфагорієць)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гікет
грец. Ἱκέτας
Народився невідомо
Сиракуза
Помер невідомо
Діяльність філософ, астроном
Галузь філософія
Знання мов давньогрецька
Напрямок Піфагореїзм

Гікет (дав.-гр. Ἱκέτας або Ἱκέτης ; прибл. 400 — прибл. 335 до н. е.) — давньогрецький філософ піфагорійської школи. Він народився в Сіракузах. Як і його колега-піфагорієць Екфант і філософ-академік Гераклід Понтійський, він вважав, що добовий рух зір викликано обертанням Землі навколо своєї осі[1]. Коли Коперник посилався на Нікета Сіракузського (Nicetus Syracusanus) у своїй роботі «Про обертання небесних сфер» як процитованого Цицероном стародавнього філософа, котрий також стверджував, що Земля рухалася, вважається, що він насправді мав на увазі Гікета[2].

Цицерон посилається на Гікета в другому томі «Академіки»[en], цитуючи, у свою чергу, Теофраста[3][4]. За словами Хіта:

Цицерон [каже] «Гікет з Сіракуз, як каже Теофраст, вважає, що небо, Сонце, Місяць, зорі і фактично всі речі на небі залишаються нерухомими, і ніщо інше у всесвіті не рухається, крім Землі; але коли Земля обертається і крутиться навколо своєї осі з надзвичайною швидкістю, все відбувається так само, як якщо б Земля була нерухома, а небо рухалося». Звичайно, це не дуже добре виражено… але Цицерон має на увазі не більше, ніж те, що обертання Землі є повною заміною очевидному щоденному обертанню неба в цілому[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Theophrastus ap Cicero, Acad. Quaest. ii. 39. Діоген Лаертський (viii. 85) говорить, що одні приписували це вчення Гікету, а інші приписували його Філолаю.
  2. W. T. Lynn, «Nicetus of Syracuse» in The Observatory Vol. 16 (1893) pp. 380—381
  3. Cicero, M.T. (1880). The Academic Questions, Treatise de Finibus, and Tusculan Disputations. London, Macmillan. с. 81.
  4. Cicero, Marcus Tullius (1874). Academica. London, Macmillan. "Hicetas Syracusius, ut ait Theophrastus, caelum, solem, lunam, stellas, supera denique omnia stare censet neque praeter terram rem ullam in mundo moveri: quae cum circum axem se summa celeritate convertat et torqueat, eadem effici omnia, quae, si stante terra caelum moveretur. Atque hoc etiam Platonem in Timaeo dicere quidam arbitrantur, sed paulo obscurius."
  5. Heath, Sir Thomas (1913). Aristarchus of Samos, the Ancient Copernicus. Oxford at the Clarendon Press. с. 188. Процитовано 19 квітня 2016.