Миколай Коперник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Миколай Копернік
пол. Mikołaj Kopernik
лат. Nicolaus Copernicus
Nikolaus Kopernikus.jpg
Портрет Миколи Коперника, поч. XVI ст.
Народився 19 лютого 1473(1473-02-19)
(Торунь, Польща)
Помер 24 травня 1543(1543-05-24) (70 років)
Фромборк, Вармія (сучасна Польща)
Ім'я при народженні Nikolas Koppernigk
Діяльність математик, астроном, фізик, правник і дипломат, економіст, каноник, лікар і астролог
Відомий автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи
Автограф Автограф — Миколай Копернікпол. Mikołaj Kopernikлат. Nicolaus Copernicus

Микола́й Копе́рник (пол. Mikołaj Kopernik, лат. Nicolaus Copernicus Torinensis або Thorunensis або Torunensis, ім'я при народженні — Nikolas Koppernigk; *19 лютого 1473, Торунь, Польща — 24 травня 1543, Фромборк, Польща) — польський астроном і математик, фізик, правник, дипломат, економіст, канонік, лікар і астролог. Автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.

Біографія[ред.ред. код]

У часи, коли жив Коперник, існувала традиція називати себе або брати прізвище від назви населеного пункту чи місцевості, де мешкала людина або звідки було її родинне коріння. Тому цей нащадок вихідців з сілезького краю мав відповідне прізвище, котре й прижилося у світовій культурі згідно з його латинським відповідником: Ніколаус Копернікус («Nicolaus Copernicus»).

Більшість дослідників життя Коперника вважає, що його прізвище походить від місцевої назви рудокопів, копачів, котрі видобували мідь, — copper-mining[1]. Є й інше трактування походження прізвища «Коперник» — від назви рослини кріп, яку в цій місцевості масово вирощують і називають «koperek» або «kopernik»[2]

Сам Микола Коперник не приділяв великої уваги[3] граматиці і орфографії написання свого імені та прізвища, через тогочасні суспільні звичаї і не усталені письмові форми. Прізвище «Коперник» вперше з'явилося в Сілезії у ХІІІ столітті і писалося по-різному латиницею в місцевих документах. Саме 1480 року в торунських книгах вперше трапляється ім'я та прізвище його батька — Нікласа Копперника (Niclas Koppernigk)[4],[5],[6]. Натомість в Краковських купецьких книгах він підписувався як Ніколаус Ніколай з Торуня (Nicolaus Nicolai de Torunia)[7]. А вже 1496 року в Болоньї він, вступаючи до колегіуму, поставив такий підпис: Домінус Ніколаус Копперлінк де Торн — IX ґрошен (Dominus Nicolaus Kopperlingk de Thorn — IX Groschen)[8][9]. У перекладі українською це означає «пан Ніколаус Копперлінк з Торуня — 9 грошів».

У Падуї Коперник підписався Ніколаус Копернік (Nicolaus Copernik), пізніше — Коппернікус (Coppernicus), натомість на автопортреті, копія якого знаходиться нині в Ягеллонському університеті, стоїть автограф самого вченого — Н. Копернік (N. Copernic)[10]. Свої астрономічні праці він підписував іменем Коппернікус (Coppernicus), з двома «п» (так само і в 23 документах з 31 збереженого)[11]. А вже пізніше він вживав тільки одне «п», і на титульному аркуші його праці «De revolutionibus, Rheticus» опубліковано ім'я (у родовому відмінку) Ніколай Копернік (Nicolai Copernici). Вочевидь на всі ці варіанти його прізвища мали вплив французька, італійська і латинська мови. Польська мова тоді ще не відбулася, як загальнонаціональна.

Ранні роки і родина[ред.ред. код]

Народився в місті Торунь/Торн (пол. Toruń, нім. Thorn, Куявія) в бюрґерській сім'ї торговця міддю родом з Клепарова та урядового службовця, котрого звали, як і сина, Nikolas Koppernigk; мати звалася Барбара Ватценроде (нім. Barbara Watzenrode) й була донькою багатого купця з Торуня. Миколай у родині був наймолодший, мав брата Андрія (згодом каноніка у Вармії) та сестер Барбару і Катерину. Барбара (на честь своєї матері) пішла в монастир, Катерина вийшла заміж і мала 5 дітей, а Миколай Коперник, дуже прив'язаний до своїх небожів, піклувався про них до кінця життя. Сам він не мав ні дружини, ні дітей. Коли малому Ніколасу було 10 років, помер його батько, і турботу про виховання сироти взяв на себе його дядько по матері, єпископ Вармійський Лукас (Лукаш) Ватценроде-молодший (нім. Lukas Watzenrode, 14471512)[12].

Батько і його родина[ред.ред. код]

Батька та його родину дослідники вважають уродженцями одного з сіл на півдні Сілезії, поблизу містечка Ниса (Neiße). Це село називали, з різними мовними варіаціями, — Коперник[13], (Kopernik, Köppernig, Köppernick), і нині воно має схожу назву — Коперники (Koperniki). В XIV столітті члени родини почали роз'їжджатися по різних сілезьких містечках. У тодішній столиці Польщі — Кракові, вони з'явилися 1367 року, а в Торуні — 1400 року. Таким чином батько Коперника, теж Ніклас Коперник (ймовірно, син Яна Коперника), потрапив до Кракова[14].

Коперника назвали на честь його батька. Той фігурував у торговельних книгах як заможний католицький купець, що продавав мідь — переважно в тодішньому Данцигу (теперішній Гданськ)[15][16]. Він переїхав з Кракова в Торунь близько 1458 року, щоб бути якнайближче до ринків збуту міді та на перетині торговельних шляхів і доступної для перевезень річки Вісла[17]. По приїзді в Торунь купця Нікласа захопила політика, оскільки Сілезія та Торунь були втягнуті в тринадцятилітню війну (1454-66), де з одного боку була Прусська конфедерація (вона складалася з союзу прусських міст — їх дворянства і духовенства), а з іншого боку — Тевтонський орден, який володів тоді тим пруссько-сілезьким регіоном. Безпосередньо завдяки сприяння Королівства Польського прусам вдалося добитися визволення, і вони перейшли під опіку Польщі — суттєву роль у вдалих перемовинах[18] відіграв саме Ніклас. Але часті поїздки, роз'їзди, фінансово-політичні проблеми — остаточно підірвали здоров'я Коперника-старшого.

Ніколас Коперник-старший одружився з двадцятилітньою прусачкою Барбарою Ватценроде (Barbara Watzenrode), будучи вже доволі зрілим (близько 35 років), між 1461 і 1464 роками. І майже через 20 років, між 1483 і 1485 роками, він помер. Після його смерті опікуватися молодшим з Коперників взявся брат Барбари — Лукас Ватценроде-молодший (Lucas Watzenrode the Younger 1447–1512), котрий замінив хлопцеві батька, дав йому високу освіту та просував по службі.

Юнацтво та студії Коперника[ред.ред. код]

1491 — вступив до Краківського університету, де вивчав математику, медицину і богослов'я, але вже тоді його найбільшу увагу і зацікавленість привернула астрономія. На той час астрономію у Краківському університеті викладав відомий український вчений Юрій Котермак.

Закінчивши університет (1494), Ніколас готувався піти по стопах свого дядька — стати священиком. Задля цього у 1497 році поїхав до Італії, де вступив до Болонського університету. Крім теології, вивчав також світські науки — право, давні мови, математику і свою улюблену астрономію.

1500 — покинув Болонью і переїхав до Риму. Згодом на якийсь час навідався на батьківщину, але знову від'їхав на навчання до Італії — на цей раз до Падуї, де вивчав переважно медицину.

1503 — завершив студії, склавши у Феррарі іспити і здобувши диплом та вчений ступінь доктора канонічного права.[19] Того ж року повернувся на батьківщину.

Кар'єра Коперника у Польщі[ред.ред. код]

1507 — став не лише секретарем, а й особистим лікарем і довіреною особою свого дядька єпископа, а 1510 року — каноніком Вармійської дієцезії.

Портрет Коперника з лікарською рослиною

Ці роки (до 1512) Коперник жив у єпископському з́амку свого дядька, Лідзбарку-Вармінському, де продовжив свої астрономічні дослідження, одночасно викладаючи у Кракові.

1512 — помер дядько, єпископ Лукаш. Коперник переїхав до Фромборка, невеликого містечка на березі Вісли, де служив каноніком, проводячи далі свої дослідження. Тут же він починає писати свій magnum opus про нову модель будови всесвіту, задум та ідеї якої визрівали, ймовірно, ще на початку 1500-х рр.

Наполегливо працював над трактатом, ретельно перевіряючи кожний розрахунок. Чутки про його працю та ідеї почали поширюватися по всій Європі. Папа Лев X запросив Коперника взяти участь у підготовці календарної реформи (1514), але вчений відмовився (саму́ реформу здійснено лише 1582 року).

Католицька церква, яка в той час найбільше переймалася боротьбою з Реформацією, спочатку поставилася поблажливо до діяльності Коперника, але провідники протестантизму (Мартін Лютер і Меланхтон), перебуваючи в Німеччині, локально ближче до Коперника (а отже, до джерел чуток про нову Коперникову астрономію), відразу сприйняли її вороже.

Крім теоретичних досліджень, до заслуг Коперника в цей час належать проектування і будівництво гідравлічної машини у Фромборку, що постачала в будинки воду, а також запуск польського монетного двору. Крім того, Коперник вів постійну лікарську практику, зокрема боровся з епідемією 1519 року.

Коперник також брав активну участь у боротьбі з Тевтонським Орденом — під час польсько-тевтонської війни (1520-22) він організував успішну оборону дієцезії від тевтонців, а згодом (1524) брав участь у мирних переговорах, наслідком яких стало проголошення території Тевтонського ордену герцогством Пруссії у васальній залежності від Польського королівства.

В 1526 році відкрив закон обігу грошей, надалі названий «Законом Коперніка-Ґрешема».[20]

Кафедральний собор у Фромборку, усипальниця Коперника

Останні роки життя[ред.ред. код]

З 1531 року Коперник майже не брав участі у громадському житті (виняток — безкоштовна медична допомога), цілковито присвятивши себе роботі над книгою. Вірним помічником і асистентом Коперника в цей час була Ретік. Ще до видання трактату, яке було кінцевою метою, Коперник поширив серед знайомих короткий виклад своєї праці, відомий як «Малий коментар» (лат. Commentariolus).

1542 — стан здоров'я Коперника різко погіршився — його розбив параліч.

24 травня 1543 року, маючи 70 років, Миколай Коперник помер внаслідок інсульту.

Місце поховання Коперника довгий час було невідомим, але 2008 року з допомогою аналізу ДНК вдалося з'ясувати, що вчений похований у кафедральному соборі міста Фромборка (Польща).

Наукова діяльність Коперника та її значення[ред.ред. код]

Магнум опус «Про обертання небесних сфер»[ред.ред. код]

Титульна сторінка «De revolutionibus orbium coelestium»

Свою найголовнішу працю, базовану на узагальненні власних тривалих спостережень і підрахунків, «Про обертання небесних сфер» (лат. De revolutionibus orbium coelestium) Микола Коперник опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті (1543)[21].

У цій роботі вчений постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті, виступивши творцем геліоцентричної теорії світу.

Див. також: Геліоцентризм.

Стара геоцентрична теорія облаштування всесвіту, яку сформулював грецький астроном Птолемей у ІІ ст. по Р. Х., розглядала Землю як центр світобудови і була панівною серед учених і теологів. Основну думку Коперника коротко викладено на його пам'ятнику у Варшаві:

« Solis stator, Terrae motor («Він зупинив Сонце, зрушив Землю»).  »

Довга затримка з публікацією його книги не пов'язана, як це часом стверджується, з побоюваннями переслідувань з боку Церкви, бо єпископ Гідеман Гізе, кардинал Миколай Шенберґ, як і учень Георг Йоахім Ретік, давно були знайомі з його теорією і наполягали на публікації книги. Сумніви Коперника були пов'язані з інтуїтивними відчуттями деяких хиб його теорії, переобтяженої зайвими подробицями.

Книга Коперника латиною вийшла накладом 1000 примірників у Нюрнберзі з анонімною передмовою, складеною, найвірогідніше, без відома Коперника, де викладені теорії оголошено суто математичними гіпотезами, зручними для обчислень.

«Астроном Коперник, або Розмова з Богом», картина Я.Матейка, 1872

Згодом трактат перевидано в Базелі (1566). В 1616 році Ватикан вніс книгу Коперника у перелік заборонених (в ньому вона значилась до 1828 року). Втім, це не завадило її перевиданню вже у наступному (1617) році в Амстердамі та всім дальшим передрукуванням.

Кілька розділів «Про колові рухи…» присвячено питанням плоскої і сферичної тригонометрії.

Бібліографія Миколи Коперника[ред.ред. код]

  • Theophilacti scolastici Simocati epistolae morales, rurales et amatoriae, Lateinische Übersetzung der griechischen Episteln des Theophylaktos Simokates, Johann Haller, Krakau 1509[24]
  • Commentariolus, (Heilsberg, um 1509)
  • N.C. Meditata XV. Augusti anno domini MDXVII., 1517
  • «Epistola Coppernici contra Vernerum bzw. Brief gegen Werner»[22] , 1524
  • «Копернікус» (Copernicus' Denkschriften über das Münzwesen), 1522 (Deutsch) 1526
  • «Трактат про монети» (Tractatus de monetis), 1528
  • «De lateribus et angulis triangulorum tum planorum rectilineorum tum sphaericorum, Vittembergae per Johannem Lufft, 1542»[23]
  • «Про обертання небесних сфер» (De Revolutionibus Orbium Coelestium), Нюрнберг, 1543.
  • Греко-латинський словник


Повне зібрання творів Коперника видав Барановський у Варшаві 1854 р. як латиною, так і польською мовою.

Значення наукової спадщини Коперника[ред.ред. код]

Створення геліоцентричної системи світу стало революційним переворотом у науці. За висловом Фрідриха Енгельса, він «поклав початок звільненню природознавства від теології»[24]. Вчення Коперника науково спростовувало міф про Землю як центр Всесвіту, утверджувало однакову матеріальну природу небесних і земних тіл, їх підпорядкованість єдиним законам, прокладало шлях до наукових відкриттів не лише сонячного, а й багатьох інших світів, аж до ідеї про безкінечність Всесвіту.

Ідеї Коперника позитивно сприйняли вже його сучасники. В подальшому геліоцентрична теорія світобудови набула розвитку і коригування в роботах Галілео Галілея, Йоганна Кеплера, Ісаака Ньютона та інших.

Видатними українськими пропагандистами ідей Коперника були Єпіфаній Славинецький, Феофан Прокопович тощо. Діяльність видатного українського мислителя Григорія Сковороди сприяла утвердженню ідей Коперника в науці і передовій філософській думці.

Вшанування Коперника[ред.ред. код]

Коперник — славетний вчений. Своїм його вважають як німці, так і поляки, хоча він ще за життя переріс державні кордони й національну ідентичність.

Міжнародний союз чистої та прикладної хімії (IUPAC) затвердив, запропоновану в липні 2009 року співробітниками німецького Інституту важких іонів в Дармштадті, офіційну назву для 112-го елемента таблиці Менделєєва — коперніцій (Copernicium — Cn).[25]

На Місяці на честь М. Коперника названо кратер.

Крім того, ім'ям вченого названо астероїд головного поясу 1322 Коперник.

Також ім'я Коперника носить бразильський рід пальм (Copernicia).[26]

Монументи М. Копернику встановлено у Варшаві, Кракові, Торуні, Реґенсбурзі, Ольштині, Вроцлаві тощо. Ім'я Миколи Коперника має Торунський університет (відкритий у 1945 році). У Торуні та Фромборку діють музеї М. Коперника.

Життєвий шлях Коперника надихав і надихає художників і письменників. Різноманітним є використання образу Коперника — на поштових марках, грошах, сувенірній продукції тощо.

У багатьох містах світу є вулиці і площі, названі на честь видатного польсько-німецького астронома і математика, зокрема, в Україні — у Києві[27], Львові, Рівному, Тернополі, Костополі і Здолбунові (обидва на Рівненщині), Стаханові (Луганщина), Мукачевому (Закарпаття), Самборі (Львівщина)та Стрию (Львівщина) .

Галерея монументів М. Копернику

Розшуки труни та перепоховання Коперника[ред.ред. код]

Наприкінці 2008 року польські науковці оголосили нарешті про вирішення суперечки, яка тривала не одне століття: де ж похований Миколай Коперник. Місце його поховання тривалий час залишалося за́гадкою та предметом наукових суперечок (ученого поховали без зайвого розголосу в Фромборку). Лише 2005 року польські фахівці під керівництвом професора Єжи Ґонссовського натрапили на ймовірну труну Коперника в одному з бічних вівтарів кафедрального собору Фромборка.

Згодом шведські вчені порівняли зразки ДНК, отримані з кісток, зі зразками волосся астронома, знайденого в одній старовинній книзі, яка належала йому (тепер ця цінність зберігається в бібліотеці шведського Упсальського університету). Результати останнього аналізу дали підставу з високим ступенем імовірності стверджувати, що могилу Коперника справді знайдено[28].

Тож 22 травня 2010 року відбулася урочиста церемонія перепоховання останків Миколая Коперника, яку провів примас Польщі архієпископ Гнєзненський Юзеф Ковальчик. По панахиді й літургії прах ученого знову поховали під вівтарем Святого Хреста кафедрального собору Фромборка, де його кістки були знайдені під час розкопок у 2005 році[29].

Цікаві факти[ред.ред. код]

За повідомленнями Ассошіейтед прес, в середині червня 2008 року на аукціоні «Крістіз» у Нью-Йорку продали трактат Миколая Коперника «Про обертання небесних сфер» (лат. De Revolutionibus Orbium Coelestium). Фоліант, видрукований 1543 року, на початку торгів оцінювали у 1—1,2 млн доларів. Його власником був відомий колекціонер і астроном-любитель Річард Ґрін. В результаті торгів кінцева вартість лоту становила 2,2 млн доларів, ім'я ж нового власника лишилось невідомим[30].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Melkowski, Stefan (May 2003). «O historii i o współczesności (On History and the Present Day)» (Polish). Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-04-22. 
  2. «Kopernik, Koperek, Kopr and Koprnik in Polish—also similarly in other Slavonic languages—means simply dill such as is used in dill pickling. Be it as it may, although the present writer is more inclined towards the occupational interpretation, it is interesting to note …» Stephen Mizwa, Nicolaus Copernicus, 1543–1943, Kessinger Publishing, 1943, p. 37.
  3. Gingerich (2004), p. 143.
  4. Nicolaus Copernicus Gesamtausgabe: Urkunden, Akten und Nachrichten: Texte und Übersetzungen
  5. p. 23 ff. ISBN 3-05-003009-7
  6. Marian Biskup, Regesta Copernicana (Calendar of Copernicus' Papers), Ossolineum, 1973, page 32
  7. name="books.google.com"
  8. Biskup (1973), pp. 38, 82.
  9. Carlo Malagola, Della vita e delle opere di Antonio Urceo detto Codro: studi e ricerche, 1878, pp. 562-65
  10. «Copernicus, Nicolaus». Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica. 2009. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/136591/Nicolaus-Copernicus. Процитовано 2009-11-21. 
  11. Maximilian Curtze, Ueber die Orthographie des Namens Coppernicus, 1879, [1]
  12. Енгельгардт М. А. Миколай Коперник. Глава 3. (рос.)
  13. «The name of the village, not unlike that of the astronomer's family, has been variously spelled. A large German atlas of Silesia, published by Wieland in Nuremberg in 1731, spells it Kopernik.» Stephen Mizwa, Nicolaus Copernicus, 1543–1943, Kessinger Publishing, 1943, p. 36. ([2])
  14. «The name of the village, not unlike that of the astronomer's family, has been variously spelled. A large German atlas of Silesia, published by Wieland in Nuremberg in 1731, spells it Kopernik.» Stephen Mizwa, Nicolaus Copernicus, 1543–1943, Kessinger Publishing, 1943, p. 36. ([3])
  15. Barbara Bieńkowska, The Scientific World of Copernicus, Springer, 1973 [4]
  16. Eugeniusz Rybka for Polska Akademia Nauk (the Polish Academy of Sciences), The Review of the Polish Academy of Sciences: Nicolaus Copernicus' Relationship with Cracow, Ossolineum, 1973, p. 23. [5]
  17. Josh Sakolsky, Copernicus and Modern Astronomy, Rosen Publishing Group, 2005, p. 8. [6]
  18. Marian Biskup, Regesta Copernicana (calendar of Copernicus' papers), Ossolineum, 1973, p. 16. [7]
  19. Jerzy Dobrzycki and Leszek Hajdukiewicz, «Kopernik, Mikołaj», Polski słownik biograficzny
  20. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил. (рос.) С. 73.
  21. . Вчені небезпідставно сумніваються в тому, що роботу видав особисто Миколай Коперник, адже цього року він був тяжко хворий.
  22. Google books
  23. archiwa.gov.pl
  24. Маркс К., Енгельс Ф. Твори., т. 20, стор. 327
  25. Затверджено офіційну назву 112 хімічного елемента
  26. [УСЕ]
  27. Вулиця Коперника на Вікі-ресурсі «Київ. Енциклопедія»
  28. Боровський Олег. Коперник віднайшовся. Встановлено ідентичність могили та останків славетного астронома // Україна молода, № 221, 22 листопада 2008 року
  29. У Польщі перепоховали останки Коперника // інф. Кореспондент.net за 22 травня 2010 року
  30. «Україна Молода» за 19 червня 2008 року (укр.)

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]