Теофраст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теофраст
Західна філософія
Антична філософія
Teofrasto Orto botanico detail.jpg
Статуя Теофраста в ботанічному саду Палермо
Народився пр. 371 до Р.Х.
Ерессос
Помер 287 до н. е.
Афіни
Школа/Традиція перипатетики
Основні інтереси ботаніка, етика, граматика, історія, логіка, метафізика, фізика
Значні ідеї розвивав філософію Аристотеля
Вплинули на нього Арістотель, Платон
Вплинув на Стратон, Александр з Афродизії, перипатетики

Теофра́ст (грец. Θεόφραστος; 370287 до н. е.) — давньогрецький філософ, учень Платона, друг і послідовник Арістотеля; після смерті останнього керував Лікеєм.

Різнобічний вчений. Поряд з Аристотелем є засновником ботаніки і географії рослин. Завдяки історичній частині свого вчення про природу є також родоначальником історії філософії, психології та теорії пізнання.

Автор першої системної мінералогічної праці «Про камені», а також трактату про метали, гірництво й металургію, який нажаль не зберігся. Стратон Лампсакський (340-268 рр. до Р.Х.) – давньогрецький філософ і видатний вчений-фізик, учень Теофраста, голова Лікею з 278 до 268 рр. до Р.Х., один із розбудовників Олександрійської бібліотеки. Уклав першу книгу про гірничі машини, яка також не збереглася. Знаменно, що обидва світоча афінської філософії приділяли велику увагу гірничій справі та геології.

Посилання[ред.ред. код]