Гірко Прокіп Андрійович
| Прокіп Андрійович Гірко | |
|---|---|
| Народився |
8 (20) липня 1892 Василівка, Долинський район, Україна |
| Помер |
2 серпня 1973 (81 рік) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | викладач університету |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Галузь | агрохімія, ґрунтознавство |
| Заклад | Національний університет біоресурсів і природокористування України |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
Гірко Прокіп Андрійович (*08(20)/07/1892 в с. Текелине Олександрійського пов., Херсонської губ. (нині — Василівка — †02/08/1973, Київ) — український вчений, педагог, професор кафедри агрохімії та ґрунтознавства УСГА, доктор сільськогосподарських наук .
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Харківський університет (1921), ймовірно перший науковий ступінь отримав в Харківському сільськогосподарському інституті (1929).
Працював у Центральній агрохімічній лабораторії Народного комісаріату землеробства УРСР (1928–30). Ступінь професора отримав в 1932 р. Від 1931 — завідувач кафедри агрохімії Київського агроекономічного інституту (згодом об'єднаний з Київським інститутом механізації та електрифікації сільського госп-ва), за сумісництвом — завідувач агрохімічного відділу Всесоюзного інституту махорк. промисловості (від 1930) та лабораторії Українського НДІ хімізації (1935).
Від 1936 — професор кафедри агрохімії Київського сільськогосподарського інституту, де з перервами був заступником директора з наукової і навчальної частини, деканом факультету ґрунтознавства й агрохімії, директором (1937).
Під час ІІ-ї світової війни — у Казахстанському інституті землеробства (Алма-Ата, нині Алмати): старший науковий співробітник, завідувач агрохімічної лабораторії, завідувач відділу зернових культур, в. о. директора.
Від 1944 р. доктор наук, професор Української сільськогосподарської академії. Викладав курс «Агрономічна хімія». Підготував 28 кандидатів наук. Розробляв проблеми родючості ґрунтів та врожайності с/г культур. Автор 30 друкованих праць.
Розробляв проблеми підвищення родючості ґрунту та врожайності тютюну і махорки, зокрема вивчав вплив на врожай і якість, а також рівень накопичення нікотину в сортах махорки різних форм добрив та їхніх комбінацій залежно від часу внесення. Досліджував ефективність каратауських фосфоритів під с.-г. культури. Розробив системи удобрення махорки, проса та гречки.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений орденами Леніна та Трудового Червоного Прапора.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- П. А. Гірко. Гній та способи зберігання його. Київ, 1930.
- П. А. Гірко. Система живлення рослин у травопільній сівозміні: Стеногр. публічні лекції. Київ, 1951.
- П. А. Гірко. До обґрунтування системи добрив під махорку // Тр. Киев. с.-х. ин-та. 1954. Вып. 7.
- П. А. Гірко. Місцеві добрива та їх використання в сільському господарстві. Київ, 1956.
- П. А. Гірко в співавторстві. Ефективне використання місцевих добрив: наукове видання. Київ, 1958.
- П. А. Гірко. Шляхи підвищення врожаїв і якості озимої пшениці на темно-сірому лісовому ґрунті Полісся УРСР // Наукові праці Української академії с.-г. наук. 1960. Т. 11.
Література[ред. | ред. код]
- В.В. Діденко. Нарис історії Національного аграрного університету. Київ, 1998.
- Науковий вісник НАУ, № 5. Київ, 1998. С. 6-9.
- Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область. Київ, 1972.
- Боковенька-2006. Степовики: біографічний довідник / Віктор Маруценко. — Долинська: [б. в.], 2007. — 170] с. 32-33.
- Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т.1. Дніпропетровськ, 2005. — https://web.archive.org/web/20161022012225/http://school3.net/books/kirovogradshina%20tom1.pdf
- Енциклопедія Сучасної України. 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://esu.com.ua/search_articles.php?id=30216 [Архівовано 18 лютого 2019 у Wayback Machine.]
|
