Давидюк Олександр Олександрович

Давидюк Олександр Олександрович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	21 грудня 1984; Заріччя, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	13 серпня 2014 (29 років); Новоганнівка, Краснодонський район, Луганська область, Україна
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Давидюк.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Давидю́к (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Олександр Давидюк 21 грудня 1984 року в селі Заріччя Володимир-Волинського району. Виріс Олександр у багатодітній родині, у якій, крім нього, було ще шестеро братів та сестер.^[1] Призваний до збройних сил за мобілізацією, служив у 51-ї механізованій бригаді. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії. У ніч з 12 на 13 серпня під час спільної бойової операції з батальйоном «Айдар» боєць загинув під час обстрілу з мінометів позицій українських збройних сил у Краснодонському районі Луганської області. У цьому бою загинуло 19 бійців «Айдару» та 51-ї бригади.^[2]

Удома у загиблого бійця залишились мати та шестеро братів і сестер.^[1]

Похований Олександр Давидюк на кладовищі у рідному селі Заріччя.

28 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 30.
Вшановується 13 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3].
нагороджений відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)
20 листопада 2020 року на фасаді Володимир-Волинської ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку його честі

↑ ^а ^б Архівована копія. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 6 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 6 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Дзвін Пам'яті пролунав 24 рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.