Данилевич Роман Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Данилевич Роман)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Данилевич Роман Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 10 жовтня 1980(1980-10-10)
Облапи, Ковельський район, Волинська область
Смерть 25 серпня 2014(2014-08-25) (33 роки)
Кутейникове, Донецька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Данилевич Роман Миколаєвич (10 жовтня 1980, село Облапи, Ковельський район Волинська область — 25 серпня 2014, Кутейникове, Донецька область, Україна)  — український військовик 51-ї окремої механізованої бригади. Загинув в ході україно-російської війни 25 серпня 2014 року у боях з російськими бойовиками в Іловайському котлі.

Біографія[ред. | ред. код]

Роман Данилевич народився 10 жовтня 1980 року на Волині в селі Облапи. Проживав у Ковелі. Був мобілізований до лав армії. Потрапивши до 51-ї окремої механізованої бригади, був вишколений на оператора-геодезиста. І, як солдат, сумлінно служив та виконував накази по службі.

Загинув Роман Данилевич в ніч на 25 серпня в бою за Іловайськ (Донецька область) в районі села Кутейникове[1]. 3-й батальйон 51 окремої бригади опинився в оточенні біля сіл Березне[уточнити] та Оленівка[уточнити]. Потрапивши під постійний артобстріл регулярних російських військ, батальйон зазнав значних втрат. Тоді ж загинув Дмитро Момотюк.

За іншою інформацією, Роман Данилевич загинув 24 серпня в районі села Многопілля, коли був завданий удар по позиціях українських мінометників. Тоді вантажівка з боєприпасами загорілася та вибухнула, в результаті чого військовий загинув разом з шістьма іншими.[2]

Родина Данилевичів два тижні шукала тіло Романа. Поховали його в рідному селі 9 вересня 2014 року.

Рому, якого шукали сотні людей ще з 24 серпня… Шлях додому був довгий… Смерть від осколку, морг Старобешєво, морг Волновахи (в якому тіло сплутали і передали замість Мелітополя, куди поїхав брат на опізнання, в Мариуполь), морг Маріуполя, морг Дніпра.[3]

Без Романа лишилася мама Людмила Данилевич, брат, дружина та донька.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://bug.org.ua/news/volynyany-yaki-zahynuly-v-ato-pamyatajemo-15455/ [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] Волиняни, які загинули в АТО. Ми пам'ятаємо
  2. Данилевич Роман Миколайович. Книга пам'яті загиблих. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  3. http://www.volynnews.com/news/zagiblinashodivolinyani/pokhovaly-volynianyna-iakoho-shukaly-2-tyzhni/ [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] — спомини волонтера Наталії Соколової про побратима
  4. Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України[недоступне посилання]
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 13 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. У Ковелі нові вулиці назвуть на честь загиблих воїнів АТО. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
  7. У КОВЕЛІ ХОЧУТЬ НАЗВАТИ 7 ВУЛИЦЬ ІМЕНАМИ ГЕРОЇВ АТО. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 10 листопада 2015.
  8. Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Посилання[ред. | ред. код]