Шилік Анатолій Вікторович
| Анатолій Вікторович Шилік | ||
|---|---|---|
 Капітан | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
16 вересня 1976 Ковель | |
| Смерть |
25 серпня 2014 (37 років) Оленівка | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 1993-2005; 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Анато́лій Ві́кторович Ши́лік (нар. 16 вересня 1976, Ковель, Волинська область, Українська РСР, СРСР — 25 серпня 2014, Кутейникове, Амвросіївський район, Донецька область, Україна) — капітан Збройних сил України.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1976 року в місті Ковель (також вказується Камінь-Каширський). Через тиждень після народження він переїхав з батьками у Херсонську область, де проживав до 1993 року (Нижні Сірогози); закінчив місцеву школу.[1] Вступив у Сумське вище артилерійське військове училище імені М. В. Фрунзе, після звкінчення був направлений для проходження подальшої служби у місто Ковель; тут зустрів майбутню дружину. Ту 1996-го служив у 802-му реактивному артилерійському полку.[2] 2005 року звільнений в запас у званні капітана.
Останні десять років після розформування військової частини займався цивільними справами.
З квітня 2014 року — доброволець, у зоні бойових дій з весни 2014-го. Командир мінометної батареї, 51-ша окрема механізована бригада.
У ніч з 24 на 25 серпня 2014 року в під Докучаєвськом мінометна батарея капітана Шиліка зазнала важких втрат. 3-й батальйон 51-ї бригади опинився в оточенні в районі Березове — Оленівка під постійним артилерійським обстрілом російсько-терористичних військ. Більшість особового складу батареї перебувала на блокпосту 39-06 неподалік від Іловайська. Цей блокпост обстрілювався самохідно-артилерійськими гарматами «Нона». Від одного з пострілів загорівся тент на машині ГАЗ-66. Анатолій Шилік особисто кинувся його гасити. На допомогу капітану з укриттів вибігли й інші бійці. Коли вони всі були поруч з машиною, прилетіло ще кілька снарядів «Нони» і командир загинув разом з іншими військовослужбовцями[3].
Похований у Ковелі 2 вересня 2014 року.
Без Анатолія лишились дружина й двоє дітей — дочка Тетяна 2001 та син Артем 2012 р. н.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (4.6.2015, посмертно)
- 22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу в честь жителів міста та району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Андрія Омелянюка, Олександра Абрамчука, Олександра Ярмолюка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Анатолія Шиліка.[4][5]
- Ковельська міська рада ухвалила рішення надати новозбудованій вулиці в районі вулиці Зерова ім'я Анатолія Шиліка.[6][7]
- 6 грудня 2016 року у Ковелі освячено меморіальну дошку Анатолію Шиліку.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 11
- Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[8]
- почесний громадянин міста Ковеля (2021; посмертно)[9]
- в нижньосірогозькій ЗОШ відкрито пропам'ятну дошку на його честь
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Херсонська обласна бібліотека
- ↑ У Ковелі відкрили меморіальну дошку комбату 51-ї ОМБ Анатолію Шиліку. Волинські новини. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
- ↑ «Комбриг не вийшов з бою». Як загинув командир 51-ї бригади. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 14 травня 2016.
- ↑ Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У Ковелі нові вулиці назвуть на честь загиблих воїнів АТО. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ У Ковелі хочуть назвати 7 вулиць іменами Героїв АТО. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
- ↑ Ковельська міська рада
Джерела[ред. | ред. код]
- № 873/2014
- Шилік Анатолій Вікторович [Архівовано 6 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- У Ковелі поховали командира мінометної батареї Анатолія Шиліка [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
- У Ковелі відкрили меморіальну дошку Анатолію Шиліку [Архівовано 26 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Небесна Гвардія
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Капітани (Україна)
- Народились 16 вересня
- Народились 1976
- Померли 25 серпня
- Померли 2014
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Ковеля
- Випускники Сумського вищого артилерійського командного училища
- Померли в Амвросіївському районі
- Поховані в Ковелі
- Почесні громадяни Ковеля