Даніель де Ріддер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Даніель де Ріддер
Особисті дані
Повне ім'я Даніель Робін Фредерік де Ріддер
Народження 6 березня 1984(1984-03-06) (40 років)
  Амстердам, Нідерланди
Зріст 181 см
Громадянство  Нідерланди
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Нідерланди «Аякс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003–2005 Нідерланди «Аякс» 30 (3)
2005–2007   Іспанія «Сельта Віго» 20 (1)
2007–2008 Англія «Бірмінгем Сіті» 10 (0)
2008–2011 Англія «Віган Атлетік» 18 (0)
2010   Ізраїль «Хапоель» (Тель-Авів) 11 (2)
2011–2012 Швейцарія «Грассгоппер» 22 (3)
2012–2013 Нідерланди «Геренвен» 13 (4)
2014 Нідерланди «Валвейк» 10 (2)
2014–2015 Нідерланди «Камбюр» 21 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002–2003 Нідерланди Нідерланди U-19  ? (?)
2004–2007 Нідерланди Нідерланди U-21 30 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Даніель де Ріддер (нід. Daniël de Ridder, нар. 6 березня 1984, Амстердам) — нідерландський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуб «Аякс», а також молодіжну збірну Нідерландів.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Аякс»[ред. | ред. код]

Народився 6 березня 1984 року в місті Амстердам. Батько Даніеля був нідерландцем, а мати родом із Ізраїлю[1][2]. Вихованець футбольної школи клубу «Аякс».

21 січня 2004 року дебютував у першій команді «Аякса» в матчі проти «Роди». Свій перший м'яч за «Аякс» де Ріддер забив 16 травня 2004 року в матчі проти «Віллема II»[3]. У чемпіонаті Нідерландів сезону 2003/04 де Ріддер зіграв 15 матчів та забив 1 гол і став чемпіоном Нідерландів. У вересні 2004 року Даніель дебютував у Лізі Чемпіонів, вийшовши на заміну на 69-й хвилині матчу проти німецької «Баварії», який завершився поразкою «Аякса» з рахунком 0:4. Наприкінці року «Аякс» продовжив з Даніелем контракт до 2007 року[4].

У сезоні 2004/05 де Ріддер рідше потрапляв до основного складу, зігравши всього 15 матчів і забив 2 м'ячі. У травні 2005 року деякі нідерландські газети заявили про те, що багато європейських клубів, серед яких були клуби з Англії, Франції та Іспанії, зацікавлені де Ріддером, в той же час перед новим сезоном 2005/06 років гравцюсказали, що для нього не буде місця в команді, і він може очікувати мало ігрового часу, якщо вирішить залишитися[5].

Оренда в «Сельті»[ред. | ред. код]

Новим клубом де Ріддера стала іспанська «Сельта», яка домовилася з «Аяксом» про дворічну оренду Даніеля, з можливістю викупити після закінчення оренди за € 1 млн[6]. 25 вересня 2005 року Даніель дебютував у складі «Сельти» у матчі проти «Севільї». Свій перший м'яч за «Сельту» де Ріддер забив 3 квітня 2006 року в матчі проти «Атлетіко Мадрида». Загалом у чемпіонаті Іспанії сезону 2005/06 Даніель провів 17 матчів та забив 1 м'яч, а його клуб посів 6 місце у чемпіонаті, яке давало право виступати у першому раунді Кубка УЄФА 2006/07. У наступному сезоні де Ріддер зіграв за «Сельту» лише три гри, а його клуб посівши 18 місце, вилетів до другої іспанської ліги. Після закінчення оренди «Сельта» не стала викуповувати трансфер Даніеля, а після повернення в «Аякс» де Ріддер за взаємною згодою розірвав контракт із клубом і став вільним агентом.

Виступи в Англії[ред. | ред. код]

3 липня 2007 року де Ріддер підписав контракт з «Бірмінгем Сіті»[7][8]. Дебют Даніеля в англійській Прем'єр-лізі відбувся 12 серпня 2007 року в матчі проти лондонського «Челсі». У своєму дебютному матчі Даніель отримав травму гомілкостопу і був замінений. Всього в сезоні 2007/08 Даніель зіграв лише 10 матчів, а після закінчення сезону, за результатами якого команда покинула вищий дивізіон, контракт де Ріддера був анульований за взаємною згодою[9][10].

Залишивши клуб Даніель підписав трирічний контракт з клубом «Віган Атлетік»[11]. Дебют де Ріддера відбувся 16 серпня 2008 року в матчі проти «Вест Гем Юнайтеда», Даніель вийшов на заміну на 83 хвилин замість Маріо Мельхіота, а його новий клуб поступився з рахунком 1:2.

У сезоні 2009/10 Даніель втратив місце в основі і 20 січня 2010 року перейшов у «Хапоель» (Тель-Авів) на правах оренди до кінця сезону[2]. За його підсумками виграв «золотий дубль».

Завершення кар'єри[ред. | ред. код]

9 липня 2011 року Де Ріддер підписав дворічний контракт із швейцарським «Грассгоппером»[12], де провів один сезон, після чого повернувся до Нідерландів і виступав за «Геренвен» та «Валвейк».

Завершив ігрову кар'єру у команді «Камбюр», за яку виступав протягом 2014—2015 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

У 2002—2003 роках грав у складі юнацької збірної Нідерландів (U-19).

Протягом 2004—2007 років залучався до складу молодіжної збірної Нідерландів. З командою поїхав на молодіжний чемпіонат Європи 2006 року в Португалії. Після перших двох групових матчів Нідерланди набрали лише одне очко і були на межі вильоту. У вирішальному третьому матчі де Ріддер почав на лаві запасних проти чинних чемпіонів, збірної Італії, і вийшов на поле на 72-й хвилині, а через дві хвилини забив єдиний гол у грі, завдяки чому нідерландці вийшли до півфіналу. У фіналі проти України Даніель віддав гольову передачу, з якої Нікі Гофс забив гол, встановивши остаточний рахунок 3:0, завдяки якому вперше в історії нідерландці виграли молодіжну європейську першість.

Наступного року де Ріддер знову брав участь у домашньому молодіжному чемпіонаті Європи 2007 року, на якому нідерландська молодіжка вдруге поспіль стала переможцем турніру. Загалом на молодіжному рівні Даніель зіграв у 30 офіційних матчах, забив 2 голи.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2003–04 Нідерланди «Аякс» E 15 1 КН 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 15 1
2004–05 E 15 2 КН 0 0 ЛЧ + КУЄФА 5 1 СК 0 0 20 3
Усього за «Аякс» 30 3 0 0 5 1 0 0 35 4
2005–06 Іспанія «Сельта Віго» ПД 17 1 КІ 1 0 - - - - - - 18 1
2006–07 ПД 3 0 КІ 0 0 КУЄФА 2 0 - - - 5 0
Усього за «Сельту Віго» 20 1 1 0 2 0 - - 23 1
2007–08 Англія «Бірмінгем Сіті» ПЛ 10 0 КА 1 0 - - - КЛ 1 0 12 0
2008–09 Англія «Віган Атлетік» ПЛ 18 0 КА 1 0 - - - КЛ 3 0 22 0
2009-січ. 2010 ПЛ 0 0 КА 0 0 - - - КЛ 0 0 0 0
січ.-черв. 2010 Ізраїль «Хапоель» (Тель-Авів) ПЛ 11+5 2+2 КІ 3 0 ЛЄ 1 0 - - - 20 4
2010–11 Англія «Віган Атлетік» ПЛ 0 0 КА 1 0 - - - КЛ 0 0 1 0
Усього за «Віган Атлетік» 18 0 2 0 - - 3 0 23 0
2011–12 Швейцарія «Грассгоппер» СЛ 21 3 СА 2 0 - - - - - - 23 3
2012–13 Нідерланди «Геренвен» E 15 3 КН 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 15 3
Усього за кар'єру 125+5 12+2 9 0 8 1 4 0 151 15

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Аякс»: 2003/04
«Хапоель» (Тель-Авів): 2009/10
«Хапоель» (Тель-Авів): 2009/10
Нідерланди U-21: 2006, 2007

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kuper, Simon (2011). Ajax, the Dutch, the War. Orion. ISBN 978-1-4091-3786-3.
  2. а б Isaacs, John (2014). Jack in the Box. Matador. с. 90. ISBN 978-1783063-741.
  3. De Ridder, Daniel. Jews in Sports. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
  4. Ajax en Daniël de Ridder vernieuwen contract [Ajax and Daniël de Ridder renew contract] (нід.). AFC Ajax. 22 грудня 2004. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 6 серпня 2009.
  5. Ajax: 'Geen plaats voor De Ridder en Obodai' [Ajax: 'No room for De Ridder and Obodai']. Voetbal International (нід.). 8 серпня 2005. Процитовано 1 квітня 2021.
  6. Daniël de Ridder definitief over naar Celta de Vigo [Daniël de Ridder to Celta de Vigo confirmed] (нід.). AFC Ajax. 31 серпня 2005. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 6 серпня 2009.
  7. De Ridder signs for Blues. Birmingham City F.C. 2 липня 2007. Архів оригіналу за 25 січня 2011. Процитовано 6 серпня 2009.
  8. Birmingham sign winger De Ridder. BBC Sport. 3 липня 2007. Процитовано 10 серпня 2007.
  9. De Ridder leaves Birmingham City. BBC Sport. 30 червня 2008. Процитовано 30 червня 2008.
  10. De Ridder leaves Blues. Birmingham City F.C. 30 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 6 серпня 2009.
  11. Wigan sign Dutch winger De Ridder. BBC Sport. 1 липня 2008. Процитовано 1 липня 2008.
  12. GC verpflichtet Daniël de Ridder [GC hire Daniel de Ridder] (нім.). 9 липня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 9 серпня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]