Дементьєв Петро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дементьєв Петро Васильович
Народився 24 січня 1907(1907-01-24)
село Альошкін-Саплик Убеївської волості Буїнського повіту Симбірської губернії, тепер Дрожжанівського району Татарстану, Російська Федерація
Помер 14 травня 1977(1977-05-14) (70 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність чуваш
Діяльність інженер-механік, політик
Alma mater Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (1931)
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання Генерал-майор інженерно-технічної служби, генерал-лейтенант інженерно-технічної служби і colonel général du génied
Партія КПРС
Діти Gennady Dementyevd
Автограф
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Кутузова I ступеня орден Суворова 2 ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія

Петро Васильович Дементьєв (нар. 24 січня 1907(19070124), село Альошкін-Саплик Убеївської волості Буїнського повіту Симбірської губернії, тепер Дрожжанівського району Татарстану, Російська Федерація — 14 травня 1977, місто Москва) — радянський діяч, міністр авіаційної промисловості СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 4—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Член ЦК КПРС у 1956—1977 роках. Двічі Герой Соціалістичної Праці (8.09.1941, 21.01.1977).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині сільського вчителя.

Трудову діяльність розпочав у 1922 році робітником. Після закінчення Хорновар-Шигалінської сільської школи з 1922 по 1927 рік навчався в Самбірському (Ульяновському) професійно-технічному училищі.

У 1927 році вступив до Московського механічний інститут імені Ломоносова, але вже через два роки перевівся у Військово-повітряну інженерну академію імені професора Жуковського, яку закінчив у 1931 році.

У 1931—1934 роках — старший інженер, начальник експлуатаційно-технічного відділу науково-дослідного інституту Цивільного повітряного флоту.

У 1934—1937 роках — начальник цеху, головний технолог, директор Тушинського авіаційного заводу № 81.

У 1938—1941 роках — головний інженер, директор авіаційного заводу № 1 в Москві.

Член ВКП(б) з 1938 року.

У лютому 1941 — березні 1946 року — 1-й заступник народного комісара авіаційної промисловості СРСР.

За видатні досягнення в області організації і здійснення серійного виробництва нових типів бойових літаків Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1941 року Дементьєву Петру Васильовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У березні 1946 — 15 березня 1953 року — заступник міністра авіаційної промисловості СРСР.

15 березня — 24 серпня 1953 року — заступник міністра оборонної промисловості СРСР.

24 серпня 1953 — 14 грудня 1957 року — міністр авіаційної промисловості СРСР.

14 грудня 1957 — березень 1963 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР із авіаційної техніки — міністр СССР. У березні 1963 — 2 березня 1965 року — голова Державного комітету із авіаційної техніки СРСР — міністр СССР.

2 березня 1965 — 14 травня 1977 року — міністр авіаційної промисловості СРСР.

Помер 14 травня 1977 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Звання[ред. | ред. код]

  • генерал-майор інженерно-авіаційної служби (25.03.1943)
  • генерал-лейтенант інженерно-авіаційної служби (19.08.1944)
  • генерал-полковник-інженер (28.10.1976)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «О присвоении звания Героя Социалистического Труда т.т. Шахурину А. И., Дементиеву П. В., Воронину П. А., Третьякову А. Т.» от 8 сентября 1941 года [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1941. — 13 сентября (№ 39 (154)). — С. 1.

Джерела[ред. | ред. код]